Постанова № 4437150, 20.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 20.02.2009 р. № 2-а- 6912/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Курило Л.В.,

при секретарі - Сеник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ "Отто" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Отто" про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 12026,32 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 370,37 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи яка використовує найману працю. Таким чином, за 1 робоче місце призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15 04 2008 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 12026,32 грн. та пеню у сумі 370,37 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає -12396,69 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та пояснив, що у 2007 році в організації працювало 19 робітників. Враховуючи зазначену кількість робітників відповідачем було створено 1 робоче місце для інваліда, що підтверджується звітом за 2007 рік про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Листом №26 від 26 березня 2007 року ТОВ «ОТТО»зверталося до центру зайнятості з проханням направляти до нього інвалідів для працевлаштування, але інваліди не направлялись.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до форми 10-ПІ “ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 19 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав одне робоче місце.

Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, всупереч викладеним вимогам Положення, відповідач не виконав обов'язок щодо своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду.

Згідно ст. 18-1 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до листа від 26 05 2008 року за вих. № 08/1382 Харківського міськрайонного центру зайнятості до початку та протягом 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Отто" не надавало до служби зайнятості звіти форми 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць», і тому інваліди до товариства з обмеженою відповідальністю "Отто" не направлялись.

Як вбачається із звіту форми № 10-ПІ ОСОБА_1, який є інвалідом 2-ї групи, був прийнятий на посаду охоронця 01 11 2007 року. ( а.с. 5)

Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Суд вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомив центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до товариства з обмеженою відповідальністю "Отто" у 2007 році.

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки за весь період її строк.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняте робоче місце, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році в сумі 12026 грн. 32 коп. та пені в сумі 370 грн. 37 коп. обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 18-1, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п. 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314, ст. ст. 35, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Отто" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Отто" ( код ЄДРПОУ 31437820 п/р № 260048188345620 в АВУБ « Грант», МФО 351607) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( п\р 31219230700003 в управлінні державного казначейства у Дзержинському районі, МФО 851011 в управлінні державного казначейства в Харківській області, код ЄДРПОУ 24134567) заборгованість зі сплати адміністративно-господарської санкції в розмірі 12026,32 грн. та пеню 370,37 грн.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25 02 2009 року.

Суддя Курило Л.В.