Постанова № 44370827, 24.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року

14:15

Справа № 808/7162/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРС»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРС» (далі по тексту позивач або ТОВ «БІРС») до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту відповідач або ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0001771500.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2014 позовна заява залишена без руху до 27 листопада 2014року.

Ухвалою суду від 01 грудня 2014 року відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 грудня 2014 року.

Провадження у справі зупинялось до 04 лютого 2014 року та до 24 березня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за результатом проведеної позапланової невиїзної перевірки дійшов висновку про порушення позивачем порядку визначення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за 2012 рік, 2013 рік. Такі висновки ґрунтуються на рішенні Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012 по справі №50098/126/12, яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки. В порушення норм Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено штрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання як повторне протягом 1095 днів порушення, у зв’язку з тим, що раніше на підставі Акту №710/15-03/20470788 від 10.09.2012 до позивача вже було застосовано штрафні санкції за заниження орендної плати за землю юридичних осіб за травень-липень 2012 року. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бірс» оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 №0001911500/971, яке прийнято на підставі Акту №710/15-03/20470788 від 10.09.2012, проте відповідач не дочекавшись закінчення оскарження, прийняв нове податкове повідомлення–рішення.

На підставі викладеного в позовній заяві позивач просить суд задовольнити адміністративний позов.

Позивач 24.03.2015 подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача подав додаткові письмові пояснення та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2013 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БІРС» по орендній платі за землю за звітний період 2012 рік, 2013 рік.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог:

- пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України та невиконання підприємством ТОВ «БІРС» Постанови Донецького апеляційного господарського суду по справі №5009/126/12 від 16.05.2012, що призвело до заниження орендної плати за землю за 2012 рік на 14365,90 грн., за 2013 рік – на 11492,72 грн.

За результатами перевірки складено акт від 25.06.2013 №58/15-03/20470788, на підставі якого, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.07.2013 №0001771500, яким визначено зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 38787,93 грн., з яких 25858,52 грн., за основним платежем та 12929,31 грн. за штрафними санкціями.

29.07.2013 позивачем було подано скаргу №48 на зазначене податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яка рішенням від 17.09.2013 №2179/10/08-01-10-04-20 була залишена без задоволення, а повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0001771500 без змін.

Не погодившись з висновками податкових органів та винесеним податковим повідомленням–рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши подані матеріали та документи, та проаналізувавши норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Пунктами 288.2.-288.5 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Як свідчить зміст акту перевірки від 25.06.2013 №58/15-03/20470788, згідно податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) ТОВ «БІРС» на 2012 рік (вх.ДПІ №810 від 16.02.2012) та податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) ТОВ «БІРС» на 2013 рік (вх.ДПІ №9005639821 від 12.02.2013) ставка податку (відсоток від нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки) складає 1 відсоток.

Відповідачем в процесі перевірки було використано Постанову Донецького апеляційного господарського суду по справі №5009/126/12 від 16.05.2012, предметом розгляду якої, було внесення змін до п.9 договору оренди земельної ділянки, яка передана в оренду ТОВ «БІРС».

Постановою вирішено викласти пункт 9 Договору в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 51717,24 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік у цінах 2012 року.» А також визначено, що відповідно до ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає чинності з моменту винесення, тобто 16.05.2012.

Згідно пункту 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 105 Господарського процесуального кодексу України визначено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

На підставі вищевикладеного, суд вважає правомірними висновки відповідача про те, що з дати набрання чинності постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 5009/126/12 від 16.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІРС» повинно нараховувати та сплачувати орендну плату за новим розміром, відтак донарахування суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю за 2012, 2013 роки у розмірі 25858,62 грн. суд вважає обрунтованим, а вимоги позивача в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується визначення відповідачем грошового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 12929,31 грн. (50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання), то таке твердження податкового органу базувалось на вже існуючому порушенні порядку визначення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за 2012 рік, а саме заниження ТОВ «БІРС» орендної плати за землю на 15848,82 грн., яке встановлено Актом перевірки від 10.09.2012 №710/15-03/20470788.

Пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України передбачено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Так, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя на підставі Акту перевірки від 10.09.2012 №710/15-03/20470788 вже було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0000771500/734 про визначення грошового зобов’язання з орендної плати за землю за основним платежем у розмірі 15848,82 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3962,21 грн.

Проте, слід зазначити, що на час розгляду даної справи, правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0000771500/734 є предметом розгляду судової справи №808/2248/13-а.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п.60.1.4. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.60.5. ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 по справі №808/2248/13-а відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «БІРС» у задоволенні позовних вимог до ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2012 №0001911500/971.

Судове рішення від 16.04.2013 по справі №808/2248/13-а не набрало законної сили оскільки оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. На теперішній час податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 №0001911500/971 є неузгодженим, з чим погоджується і відповідач у своїх письмових поясненнях.

За правилами п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування штрафної санкції в розмірі 50 % в зв'язку з повторністю визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, натомість як необхідно було застосувати до позивача штрафну санкцію в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, тобто 6464,66 грн. (сума визначеного зобов’язання 25858,62 * 25%).

Відтак вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0001771500 в частині визначення грошового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6464,66 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРС» на користь Державного бюджету України решту суми судового збору за подачу позову майнового характеру у розмірі 1339,80 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРС» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 15.07.2013 року №0001771500 в частині збільшення грошового зобов’язання Товариству з обмеженою відповідальністю «БІРС» за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6464,66 грн.

3. У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРС» на користь Державного бюджету України решту суми судового збору за подачу позову майнового характеру у розмірі 1339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев’ять гривен вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко