Постанова № 44370617, 22.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 р. Справа № 805/1206/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Волноваського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3547,87 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Волноваський районний центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3547,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.09.2008 ОСОБА_1 зареєстрована як така, що шукає роботу. 25.09.2008 їй був наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі згідно п. 2,4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», дата закриття 22.07.2009. Відповідно до витягу із Єдиного Державного Реєстру фізичних та юридичних осіб ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 25.12.2003 по 01.09.2014, але цей факт виявлено тільки при повторній реєстрації 03.03.2015. Проте, при реєстрації у центрі зайнятості 18.09.2008 відповідач приховала цей факт та не повідомила позивача стосовно того, що вона є фізичною особою - підприємцем. Позивач вважає, що відповідач безпідставно отримала допомогу по безробіттю за період з 25.09.2009 по 22.07.2009 в розмірі 3547,87 грн. Крім того, відповідачу пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, однак сума боргу на теперішній час залишається не сплаченою.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 25.09.2008 ОСОБА_1 звернулася до Волноваського районного центру зайнятості стосовно вирішення питання щодо її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що свідчить заява відповідача (а.с.11).

З витягу із наказів про прийняття рішення по особі: ОСОБА_1 ПК № 055900308091800002 вбачається, що наказом від 25.09.2008 № НТ080925 відповідачу надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с.14-15).

Наказом Волноваського міського центру зайнятості від 22.07.2009 № НТ090722 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з відмовою безробітного від другої пропозиції проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до ч. 14 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 17 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (далі за текстом - Порядок) та знято з обліку відповідно до п. 20 Порядку (а.с.14-15).

Як вбачається з акту Волноваського районного центру зайнятості № 1 про встановлення факту зайвої виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 03.03.2015, що на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб встановлено, що особа була приватним підприємцем з 25.12.2003 по 01.09.2014. Дата реєстрації відповідача в центрі зайнятості даної особи - 18.09.2008, дата надання статусу - 25.09.2008, дата закриття - 22.07.2009. Переплата допомоги по безробіттю за період з 25.09.2008 по 22.07.2009 становить 3547,87 грн. (а.с.16-17).

Претензією від 04.03.2015 вих. № 06-27/752 Волноваський районний центр зайнятості вимагає у відповідача відшкодувати неправомірно отриману суму допомоги по безробіттю у розмірі зазначено про обов'язок відповідача відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Волноваського районного центру зайнятості неправомірно отриману суму допомоги по безробіттю у розмірі 3547,87 грн. (а.с.9-10).

Листом Реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції від 23.03.2015 б/н «Про надання інформації» повідомлено, що ОСОБА_1 у період з 25.12.2003 до 01.09.2014 була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Згідно даних ЄДР 01.09.2014 припинила підприємницьку діяльність за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством (а.с.19).

На теперішній час відповідачем не сплачена отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 3547,87 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону № 5067-VI зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Частиною 1 ст. 45 Закону № 5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, зайнятості особи, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом № 5067-VI належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;профорієнтація;пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 статті 23 цього Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем особисто підписано заяву від 25.09.2008, згідно з якою, в даний час вона: не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, за трудовою діяльністю не є найманим працівником, не укладала договір правового характеру, пенсію не отримує, не має пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах пенсію за вислугою років. Крім того, у вказаній заяві відповідач зобов'язувалась добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у разі надання до центру зайнятості документів що містять не правдиві відомості, а також неповідомлення про отримання доходів за період перебування на обліку у службі зайнятості.

Абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону № 5067-VI визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Волноваському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно отримала допомогу по безробіттю за період з 25.09.2008 по 22.07.2009 в розмірі 3547,87 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову Волноваського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3547,87 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Волноваського міського центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Волноваського міського центру зайнятості (р/р 37179304900179, одержувач платежу: Волноваський РЦЗ, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37980308, МФО 834016) неправомірно отриману суму допомоги по безробіттю в розмірі 3547 (три тисячі п'ятсот сорок сім) гривень 87 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Дмитрієв В.С.