Рішення № 44370306, 20.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1469/15

Справа № 431/608/13-ц Головуючий 1 інстанції: Озеров В.О.

Категорія: кредитні Доповідач: Сащенко І.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

за участю секретаря - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 05 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про припинення зобов'язань за кредитно-заставним договором та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа орган опіки та піклування Білокуракінської РДА про припинення зобов'язань за кредитно-заставним договором та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В подальшому, у зв'язку з набуттям повної цивільної дієздатності ОСОБА_3, він звернувся до суду з уточненим позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про припинення зобов'язань за кредитно-заставним договором та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування вимог ОСОБА_5 посилався на те, що відповідно до кредитно-заставного договору від 17.07.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав його батькові - ОСОБА_3 споживчий кредит у розмірі 30907,36 доларів США строком до 16.07.2013 року.

Вказаний кредитно-заставний договір був забезпечений заставою автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належав ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - помер.

Після смерті позичальника спадкоємці першої черги, дружина - ОСОБА_6, син - ОСОБА_3 та мати померлого - ОСОБА_7 звернулись до Білокуракінської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а 06 жовтня 2010 року державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємці ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 успадкували вищевказаний автомобіль у 1/3 частці кожний.

06 жовтня 2010 року спадкоємці уклали договір про розподіл спадкового майна, відповідно до якого у власність ОСОБА_5 перейшло 2/3 частини автомобіля.

23 грудня 2010 року за місцем мешкання спадкоємця померлого ОСОБА_3 прибули представники ПАТ КБ «ПриватБанк», склали Акт прийому в заклад автомобіля та відібрали вищевказаний автомобіль без законних підстав та згоди власника.

Просив визнати вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором спадкоємцями ОСОБА_3 припиненими, а відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що позбавився права вимоги; витребувати у ПАТ КБ «ПриватБанк» з чужого незаконного володіння легковий автомобіль та повернути його ОСОБА_3; зняти заборону на відчуження автомобіля.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.

Заочним рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 05 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено в повному обсязі. Визнано вимоги кредитодавця - ПАТ КБ «Приватбанк» щодо виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором № LGВ0А800000246 спадкоємцями ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які прийняли спадщину за законом після смерті позичальника ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - припиненими, а відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що позбавився права вимоги; витребувано у ПАТ КБ «ПриватБанк» з чужого незаконного володіння легковий автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, сірого кольору, номер кузову VIN - НОМЕР_2 та повернуто ОСОБА_3; знято заборону на відчуження зареєстрованого у ВРЕВ м. Старобільська при УДАІ УМВС України в Луганській області транспортного засобу - легковий автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2006 року випуску, сірого кольору, кузов VIN - НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі кредитно-заставного договору № LGB0A800000246.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що строк пред'явлення ними вимог до спадкоємців позичальника не сплинув.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що вимоги банку щодо виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором спадкоємцями позичальника є припиненими, а банк позбавився права вимоги за кредитним договором.

Судова колегія апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що 17.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 був укладений кредитно-заставний договір №LGВ0А800000246, згідно якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 30907,36 дол. США строком до 16.07.2013 року. Вказаний договір був забезпечений заставою автомобіля марки TOYOTA моделі CAMRY, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належав позичальнику на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 виданого ВРЕВ м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області.

Статтею 41 Конституції України встановлено право громадянина володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважного перед іншими кредиторами.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 - помер ( а.с.13 ).

За положеннями ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

06.10.2010 року державним нотаріусом Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області Зарубовою С.О. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ( а.с.15 ).

Також відповідно до договору про розподіл спадкового майна від 06.10.2010 року до ОСОБА_3 перейшло 2/3 частини автомобілю марки TOYOTA моделі CAMRY, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Таким чином, після смерті боржника ОСОБА_3 відбулося правонаступництво, в зв'язку з чим підстав вважати, що договір кредиту є припиненим у суду першої інстанції не було.

Відповідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 387 ЦК України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно акту прийому в заклад автомобілю від 23.12.2010 року, ОСОБА_6 передала автомобіль представникам ПАТ КБ «Приватбанк» добровільно ( а.с. 20 ).

Посилання ОСОБА_3 в позовній заяві на те, що представникам банку було відомо про смерть боржника ОСОБА_10, в зв'язку з чим кредитор пропустив строк для звернення з заявою до нотаріальної контори і, таким чином, позбавився права вимоги за кредитним договором, судовою колегією не приймаються.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказів на підтвердження вказаних обставин - заяв до банку, таке інше, позивачем до суду не надано. Ксерокопія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 за кримінальним провадженням №12012030440000011 від 23.11.2012 року таким доказом слугувати не може, виходячи з вимог ст. ст. 57-59 ЦПК України, якими визначаються належність та допустимість доказів.

Крім того, перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Тобто під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом або договором матеріальні правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав. У зв'язку із цим особа може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним законом.

Визнання ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що позбавився права вимоги є передчасним, оскільки позови до суду про стягнення заборгованості з позичальника чи його спадкоємців за кредитно-заставним договором банком не пред'являлися.

Виходячи із наведеного, колегія суддів відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Також, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача судові витрати, понесені банком при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 05 серпня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про припинення зобов'язань за кредитно-заставним договором та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 365,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді