Постанова № 44369832, 22.05.2015, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/970/15-а

провадження № 2-а/632/106/15

Категорія 18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 р.

<Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Науменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайський адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Первомайського району ГУМВС України у Харківській області майора міліції Бондаренко Вадима Івановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, в якій після усунення недоліків просив визнати дії службової особи - начальника відділу ДАІ з обслуговування Первомайського району ГУМВС України в Харківській області майора міліції Бондаренко Вадима Івановича - про притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними та скасувати постанову серії ПС2 №211656 від 26 квітня 2015 року про притягнення позивача, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України за відсутність у водія при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.04.2015 року під час складення протоколу він дійсно знаходився біля кафе «Сафарі» у м. Первомайський, однак на відстані 7 метрів від автомобіля, який до того ж належить матері позивача ОСОБА_3, та цим автомобілем не керував, тому документи пред`явити не міг. Також зазначив, що позивач бажав отримати копію протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, однак відповідач йому відмовив з незрозумілих причин.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач по справі проти задоволення позову заперечував, надав до суду через канцелярію суду письмові заперечення, в яких вказав, що його дії були обумовленні нормами діючого законодавства, оскільки позивач прямо порушив п.п. а) п. 2.1 ПДР, а саме відмовився пред`явити для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Оскільки позивачем на вимогу відповідача був пред`явлений паспорт для з`ясування його особи, а відповідачем здійснено запит до чергової частини УДАІ ГУМВС України в Харківській області стосовно законності експлуатації автомобілю марки «ЗАЗ», моделі «TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_1, який підтвердив законність його володіння, то протокол про адміністративне правопорушення разом із оскаржуваною постановою відповідно до вимог статей 222 та 276 КпАП України складався на місці вчинення адміністративного правопорушення. При складанні як протоколу, так і постанови були дотримані норми ст. 1 КпАП України, а посилання позивача на фактичну відсутність доказів скоєного ним правопорушення є безпідставними, так як згідно з вимогами законодавства доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сторонами по справі, окрім усних пояснень, були заявлені клопотання як про допит свідків, так і про дослідження компакт-дисків з відео, яке було знято під час складання постанови серії ПС2 №211656 від 26.04.2015 року. Вказані клопотання були судом задоволені.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов повинен бути задоволений, виходячи з наступного.

Постановою серії ПС2 № 211656 від 26.04.2015 року, винесеною у справі про адміністративне правопорушення начальником ВДАІ Первомайського району ГУМВС України в Харківській області майором міліції Бондаренко Вадимом Івановичем, позивач по справі ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України через невиконання п.п.а) п. 2.1. ПДР України, а саме відмови пред`явити для перевірки посвідчення водія та реєстраціні документи на транспортний засіб.

Не погодившись з вказаною постановою позивач, отримавши її разом з протоколом серії АБ2 №182987 рекомендований листом, звернувся до суду з адміністративним позовом в порядку ст. 171-2 КАС України, в якому в обґрунтування своєї позиції вказував, що він не керував транспортним засобом, а тому вказана постанова повинна бути скасована, а також не бажанням відповідача повно та всебічно з`ясувати всі обставини необхідні при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

Крім того, зазначив, що о 21 годині 20 хвилин знаходився дома, а тому не міг бути присутнім при складанні оспорюваної постанови. В судовому засіданні було з'ясовано, що вказана думка позивача ОСОБА_1 була пов'язана з тим, що він у графі «час скоєння адміністративного правопорушення» неправильно зрозумів букву «Г» у скороченні «годин», подумавши, що вказана буква є цифрою «1», а тому протокол нібито був складений о 21 годині 20 хвилин., замість реально 2 годин 20 хвилин 26.04.2015 року.

Допитані у судовому засіданні свідки з боку позивача ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_3 (мати, власник автомобіля, яким нібито управляв позивач) та ОСОБА_5 (дівчина) надали суду пояснення, що у 21 годині 20 хвилин 25.04.2015 року, як і 26.04.2015 року позивач по справі знаходився вдома. Щодо подій при складанні протоколу вони пояснити нічого не змогли. Більш того, свідок ОСОБА_3 підтвердила, що позивач був відсутній з вечора 25.04.2015 року до приблизно 3 години 26.04.2015 року.

Свідок з боку позивача - ОСОБА_6 - повідомив, що знаходився разом із позивачем увечері 25.04.2015 року приблизно з 22 години 00 хвилин до 03 години 00 хвилин 26.04.2015 року та був присутній при складанні протоколу та постанови. Повідомив, що позивач за кермом у той день не перебував, а дії працівників ДАІ були викликані особистими неприязними стосунками. Крім того повідомив, що на пропозицію віддати копії протоколу та постанови від відповідача була отримана категорична відмова без пояснення причин, після чого відповідач разом зі своїм напарником залишили місце складання протоколу біля кафе «Сафарі» у м. Первомайський на службовому автомобілі. Свідкі, зазначені у протоколі серії АБ2 №182987, є такими, що співпрацюють з працівниками ДАІ, оскільки один з них був викликаний по телефону, а інший був залучений з невідомих причин пізніше, хоча у той час і день біля кафе «Сафарі» знаходилося багато відвідувачів і їх можливо було залучити до участі у справі як свідків.

Свідок з боку відповідача - старший інспектор ВДАІ з обслуговування Первомайського району ГУМВС України у Харківській області капітан міліції (на той час, в судовому засіданні повідомив, що звільнився у запас 20.05.2015 року) ОСОБА_7 як напарник відповідача по справі 26.04.2015 року - повідомив у судовому засіданні, що він, рухаючись з відповідачем на службовому автомобілі при здійсненні патрулювання м. Первомайський Харківської області, помітили автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався з боку стадіону «Колос» в напрямку кафе «Сафарі» в м. Первомайський, включили проблискові маячки червоного та синього кольору, після чого вказаний автомобіль зупинився, а з салону вийшли та намагалися зникнути позивач по справі (з боку місця водія) та свідок ОСОБА_6 (з боку місця пасажира на передньому сидінні автомобіля, його він пізнав перед судовим засіданням, на момент складання протоколу та постанови його анкетні дані відомі не були), після чого він пішов за водієм, а відповідач намагався зупинити свідка ОСОБА_6 Після відмови позивача надати посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль у встановленому порядку позивачу було повідомлено про необхідність надати документ, що посвідчує особу. У разі відмови, його необхідно було б доставити до Первомайського РВ МВС України в порядку адміністративного затримання для встановлення особи. Після чого позивач надав свій паспорт, а реєстраційні дані на автомобіль були встановлені шляхом запиту до чергової частини УДАІ у Харківській області. Після з`ясування особи позивача та належності транспортного засобу у відповідності до чинного законодавства, відповідачем був складений оспорюваний протокол, для підписання якого були залучені два свідка, оскільки позивач відмовився від його підписання.

Свідки з боку відповідача ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили, що вони були залучені як свідки і підтвердили факт відмови позивача від підписання протоколу серії АБ2 №182987. Додатково на питання суду свідок ОСОБА_9 повідомив, що був викликаний по телефону, а свідок ОСОБА_8, - що перебував на відстані від місця складання протоколу.

При дослідженні у судовому засіданні компакт-диску у момент складання оспорюваної постанови з боку позивача було встановлено, що відео на компакт-диску майже не видно, однак чутно голоси позивача, відповідача, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також невстановленої жінки. При цьому і позивач, і відповідач підтвердили, що голоси належать ним та свідкам. Додатково відповідач пояснив, що голос жінки на компакт-диску належить жінці, яка когось загубила в той день і просила працівників ДАІ допомогти їй у пошуку вказаної особи. Відповідно до запису позивач та свідок ОСОБА_6 вимагали від відповідача та свідка ОСОБА_7 надати їм копію протоколу та постанови.

При дослідженні у судовому засіданні компакт-диску у момент складання оспорюваної постанови з боку відповідача було встановлено, що саме відео складається з чотирьох частин: перша (частково) - це зупинка біля автомобіля марки «ЗАЗ», моделі «TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_1 службового автомобіля відповідача, друга, третя і четверта, де майже не має відео, - це спілкування позивача, свідка ОСОБА_6, відповідача та свідка ОСОБА_7 як при з`ясуванні особи позивача до моменту надання їм свого паспорту, так і при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 171-2 КАС України вказана категорія судових спорів вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справ вказаної категорії суди керуються нормами КАС України, застосовуючи при цьому норми КпАП України.

Відповідно до пункту 21-1 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби в разі порушення водіями Правил дорожнього руху.

Встановити порушення ПДР України з боку позивача не надається можливим, оскільки будь-яких доказів, що він керував автомобілем марки «ЗАЗ», моделі «TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_1, у справі немає і сторонами до матеріалів справи не долучено. Перше відео з компакт-диску відповідача свідчить про те, що вищезазначений автомобіль не рухався на момент, коли відповідачу стало про це відомо, а те, що хтось виходив з боку сидіння водія взагалі встановити не можливо. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення, в даному випадку, позивача, тлумачаться на її користь.

Таким чином, правових підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2015 року серії АБ2 №182987 стосовно ОСОБА_1 про порушення ним п.п.а) п.2.1 ПДР України (ненадання посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб) не було.

Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд ставить під сумнів, оскільки ОСОБА_7 на момент складання протоколу і оспорюваної постанови був підлеглим відповідача по справі, на якого останній міг здійснювати тиск відповідно до розподілу службових повноважень, показання ОСОБА_8 не кореспондуються з записом на компакт-дисці позивача, на якому останній та свідок ОСОБА_6 вимагають надати їм протокол та оспорювану постанову у відповідача та свідка ОСОБА_7, а свідок ОСОБА_9 взагалі був залучений як свідок по телефону, хоча по той момент безпосередньо біля кафе «Сафарі» було багато людей, що підтверджує відеозапис на компакт-диску позивача (голос невстановленої жінки) та показання відповідача, стосовно наявності інших людей у той час на місці складання протоколу. Доказів, що інші особи відмовилися від підписання протоколу або не мали відповідних документів, що підтверджують особу, до справи не долучено і в протоколі такі відомості теж відсутні. Крім того, свідок ОСОБА_9 повідомив суд, що він є другом свідка ОСОБА_7, на причини необ'єктивності якого суд вказав вище.

Відповідно до ст. 252 КпАП України оцінка доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для складення постанови в справі про адміністративне правопорушення, повинна ґрунтуватися лише на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1, був відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому адміністративне правопорушення не було вчинено.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, п.2 ч.1 ст.18, ст.ст. 69-71, 158-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 252, 280, 283-285 КпАП України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.2015 року №3-рп/2015 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Первомайського району ГУМВС України у Харківській області майора міліції Бондаренко Вадима Івановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову серії ПС2 №211656 від 26.04.2015 року, яка була винесена начальником ВДАІ Первомайського району ГУМВС України у Харківській області майором міліції Бондаренко Вадима Івановича відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Первомайському районі Харківської області, код: 37327442, р/р 31215206700019, МФО 851011) на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22 травня 2015 року.

Суддя О. В. Кочнєв