Вирок № 44368318, 22.04.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1365/15-к

1-КП/415/214/15

ВИРОК

Іменем України

22.04.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сухіна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Камишеваха Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, студента Рубіжанського інститута хімічних технологій, працюючого в якості слюсара-ремонтника ПрАТ «Лінік», не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.263 ч.1, ст.345 ч.1 КК України, -

встановив:

Влітку 2014 року в денний час, більш точніші дата та час не встановлені, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знайшовши в районі ПрАТ «Лінік», у місті Лисичанську, відповідно до висновку судової вибухотехнічної кспертизи за №39 від 18 лютого 2015 року, ручну осколкову гранату «РГД-5», а саме - корпус гранати «РГД-5» та підривач «УЗРГМ», які є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 110-115 грам) - корпусом ручної гранати «РГД-5» та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ для ручних гранат «РГД-5», «Ф-1» та «РГ-42», який містить заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, і, в сукупності є бойовим припасом, придатним до вибуху, переніс останню за місцем свого мешкання, на кварталі 40 Років Перемоги, 17/23, міста Лисичанська, де зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробітниками міліції 30 січня 2015 року, коли, приблизно о 20 годині 40 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи, у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_1, на прибуття за викликом, у зв'язку з повідомленням про порушення громадського порядку, дільничного інспектора міліції СДІМ капітана міліції Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, капітана міліції - ОСОБА_3 та оперуповноваженого СКР Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, лейтенанта міліції - ОСОБА_4, перебувавших на добовому чергуванні, відповідно, виконуючих свої службові обов'язки, та увійшовших до квартири для з'ясування обставин події, маючи умисел на погрозу щодо працівника правоохоронного органу, утримуючи при собі осколкову гранату марки «РГД-5», висловив на адресу останніх погрозу вбивством, підтверджуючи свій намір можливістю застосування вищевказаного боєприпасу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.263 ч.1, ст.345 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2

у скоєнні незаконного поводження з бойовими припасами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

у скоєнні погрози щодо працівника правоохоронного органу, тобто, погрози вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків (ст.345 ч.1 КК України),

доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.263 ч.1, ст.345 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.345 ч.1 КК України) та тяжких (ст.263 ч.1 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 - працює, за місцем працевлаштування - має позитивну виробничу характеристику, здобуває повну вищу освіту і продовжує навчання у вищому учбовому закладі (а.с.119), має постійне місце проживання і за місцем мешкання - позитивно характеризується у побуті (а.с.117), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та матері похилого віку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також, ті обставини, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.113-114) та є почесним донором на протязі більш ніж 5 років.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставину, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.263 ч.1, ст.345 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисні кримінальні правопорушення, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, крім того, один з яких - є злочином проти авторитету органів державної влади, при цьому, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, і наявність на утриманні у обвинуваченого неповнолітньої дитини та матері похилого віку, а також, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який - працює, за місцем працевлаштування - має позитивну виробничу характеристику, здобуває повну вищу освіту і продовжує навчання у вищому учбовому закладі, має постійне місце проживання і за місцем мешкання - позитивно характеризується у побуті, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочинів і в судовому засіданні вибачався за вчинення останніх, і, одночасно, враховуючи наявність у обвинуваченого статусу донора, що також вказує на суспільну-корисну позицію останнього у соціумі, і, разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування покарання - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом часткового складання призначених покарань.

І, у зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання щодо можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування покарання - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.377 КПК України, скасувати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, обраний відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 02 лютого 2015 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» (а.с.61), та продовжений, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 31 березня 2015 року, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання.

Крім того, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування під вартою з 31 січня 2015 року (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31 січня 2015 року (а.с.30) до 22 квітня 2015 року, включно, оскільки, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

У зв'язку з проведенням під час досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 - судової вибухотехнічної кспертизи за №39 від 18 лютого 2015 року (а.с.77-81), витрати на залучення експертів - у сумі 393 гривні 12 копійок (а.с.76), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Витрати на залучення експертів - у сумі 196 гривень 56 копійок (а.с.66), пов'язані з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №269/143 від 05 лютого 2015 року (а.с.67-69), стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягають, оскільки останньому обвинувачення в данній частині - не висувалось.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

ручна осколкова граната «РГД-5» (первинна упаковка, металеві осколки, ричаг з кільцем і скобою), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 0,45 грама (після проведення експертизи - загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 0,32 грама), що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.82,83,70,71),

- підлягають знищенню.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.345 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.263 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

за ст.345 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно. Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 31 січня 2015 року до 22 квітня 2015 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

393 (триста дев'яносто три) гривні 12 копійок за проведення судової вибухотехнічної кспертизи за №39 від 18 лютого 2015 року.

Речові докази по справі:

ручну осколкову гранату «РГД-5» (первинну упаковку, металеві осколки, ричаг з кільцем і скобою), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 0,45 грама (після проведення експертизи - загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 0,32 грама), що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: