Вирок № 44368248, 26.02.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/646/15-к

1-КП/415/163/15

ВИРОК

Іменем України

26.02.15 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Литвинюка О.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, студента 2 курсу Донбаського Державного Техничного Університету, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 - 25 грудня 2014 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав - холодильник марки «LG», модель «GR-v262sc», вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №8/7 від 13 січня 2015 року, 3000 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.

В судове засідання надана угода про примирення, укладена 29 січня 2015 року, між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто - в таємному викраденні чужого майна (крадіжці),

потерпіла ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_2 остаточно примирилися і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні останньому покарання за ст.185 ч.1 КК України - у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України - може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце, а також, обставини скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, зазначені події відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. З потерпілою ОСОБА_1 - примирився та заключив відповідну угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя судом угоди про примирення між ним та потерпілою ОСОБА_1, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_2, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному - визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 29 січня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 29 січня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 29 січня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, застосування покарання - у виді громадських робіт, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 29 січня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та думку потерпілої ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора Литвинюка О.В., який вважав, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, було проведено судово-товарознавчу експертизу за №8/7 від 13 січня 2015 року (а.с.25-27), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 343 гривні 98 копійок (а.с.28), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про примирення, укладену 29 січня 2015 року між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

343 (триста сорок три) гривні 98 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2, потерпілою ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: