Ухвала суду № 44364759, 16.08.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/743/13 Справа № 734/2263/13-ц

У Х В А Л А

16 серпня 2013 року смт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Анохін А.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТФК «АКТИВ» про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Козелецького районного суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом позивач виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами даної справи, є споживчими за своєю правовою природою та до них можуть бути застосовані норми ст. 110 ЦПК України, а відтак позов може бути поданий до суду за місцем проживання позивача, згідно правил альтернативної підсудності.

Разом з тим, ч. 5 ст. 110 ЦПК України, передбачає право позивача пред’явити позов за місцем свого проживання лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини є споживчими за своєю юридичною природою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви (а.с. 3), позивач посилається на те, що спірні кошти він отримав з метою придбання автобуса за для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника, а відтак даний позов має бути поданий за загальними правилами підсудності, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України « Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, яка діє на час вирішення питання про відкриття провадження, позови до юридичної особи пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

У позовній заяві адресою місцезнаходження відповідача, позивач зазначає м. Ужгород, пл. Кирила та Мефодія, 1 к. 74, що не належить до Козелецького району, Чернігівської області.

Таким чином, дана справа не підсудна Козелецькому районному суду Чернігівської області, а тому позовна заява в порядку ст. 115, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду за місцезнаходженням відповідача та одночасно повертає суму сплаченого судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115, 121 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТФК «АКТИВ» про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності - повернути позивачу для подання до належного суду.

Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок, згідно платіжного доручення № 16Z735053 від 14.08.2013р. за реквізитами: отримувач ГУДКС у Козелецькому районі – 22030001; код отримувача – 38020568; банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області; код банку отримувача: 853592.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п’ятиденний строк із дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_2