Ухвала суду № 44363997, 21.05.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 666/8592/14-ц Головуючий в І інстанції Іванищук А.А.

Провадження №22-ц/791/1431/15 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

Категорія 51

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року травня місяця 21 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Ігнатенко П.Я.Суддів:Воронцової Л.П. Стародубця М.П.При секретарі:Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що у період з 20 березня 2007 року по 30 червня 2014 року вона перебувала у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (далі - ТОВ "МКП "Прозерпіна"). З січня 2013 року виплата заробітної плати здійснювалась відповідачем не своєчасно, в зв'язку з чим на день звільнення 30 червня 2014 року виникла заборгованість у сумі 33027,16 грн. При цьому, повний розрахунок з позивачкою проведено лише 22 жовтня 2014 року. Несвоєчасна виплата заробітної плати та затримка виплат сум при звільненні завдали їй моральних страждань та призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. На підставі викладеного, після уточнення позовних вимог, просила суд стягнути з ТОВ "МКП "Прозерпіна" середній заробіток за весь час затримки виплати повного розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 6612,00 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 4507,97 грн.; моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; витрати на правову допомогу - 2000,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 квітня 2015 року позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "МКП Прозерпіна" на користь ОСОБА_5 4698,00 грн. в рахунок оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2014 року по 22.10.2014 року без урахування обов'язкових платежів; компенсацію втрати частини грошових коштів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 4507,97 грн. без урахування обов'язкових платежів; 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "МКП Прозерпіна", посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення на користь ОСОБА_5 4698,00 грн. в рахунок оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, тобто в частині стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду в частині стягнення з ТОВ "МКП Прозерпіна" на користь ОСОБА_5 компенсації втрати частини грошових коштів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 4507,97 грн. без урахування обов'язкових платежів не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно п.8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" суд на підставі ст.117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що з 30 березня 2007 року по 30 червня 2014 року ОСОБА_5 перебувала у трудових відносинах з ТОВ "МКП Прозерпіна" на посаді прибиральниці (а.с.13-14,16).

З розрахункового листа по заробітній платі за червень 2014 року вбачається, що заборгованість підприємства на кінець місяця становить 33027,16 грн.(а.с.19).

Остаточний розрахунок всіх сум, що належить при звільненні за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року в розмірі 33027,16 грн., проведено з позивачкою лише 22.10.2014 року, що підтверджується видатковим касовим ордером №212 (а.с.21).

З довідки №34/03 від 13.03.2015 року, виданої ТОВ "МКП Прозерпіна" вбачається, що середня заробітна плата ОСОБА_5 за останні два місяці роботи, а саме за квітень-травень 2014 року становить 2320,03 грн., середньоденна заробітна плата - 58,00 грн.(а.с.56).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4698,00 грн., що відповідає положенням постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

З пояснень позивачки, допитаної в якості свідка в суді першої інстанції встановлено, що несвоєчасна виплата заробітної плати за останні два роки та затримка розрахунку при звільненні, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та виникнення у неї додаткових зусиль для організації свого життя, в зв'язку з чим, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.79, ч.1 ст.88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в тому числі і витрати на правову допомогу. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням обсягу наданих послуг (п'ять робочих годин) та граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи, вартість правової допомоги згідно розрахунку складає 2436 грн.(а.с.63), а тому стягнуті судом першої інстанції на користь позивачки витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн. пропорційні задоволеним позовним вимогам, з чим колегія суддів погоджується.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_5 не зверталася до ТОВ "МКП "Прозерпіна" за отриманням коштів належних їй при звільненні відповідно до ч.1 ст.116 КзпП, а отже санкції передбачені ч.1 ст.117 КЗпП не можуть бути застосовані, позбавленні правового обґрунтування та до уваги колегії суддів не приймаються.

Так, відповідно до ст.116 КЗпП під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про зазначену виплату.

Стаття 117 КЗпП застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплати.

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 докладала зусиль до проведення з нею розрахунку, зокрема зверталась до прокуратури та інших компетентних органів з цього питання.

Доводи апелянта про те, що позивачкою не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що несплата відповідачем заробітної плати у строки, визначені ст.115 КЗпП та затримка сум належних при звільненні призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, що в свою чергу, є підставою для застосування наслідків передбачених ст.237-1 КЗпП.

Інші доводи апеляційної скарги позбавлені правового обґрунтування, висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна", - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 квітня 2015 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: