Рішення № 44363888, 25.05.2015, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/397/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді Тимченко О.В.

при секретарі Дружицькій Н.А.

з участю представника позивача Зайцева М.П.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди та ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13 про стягнення матеріальної та моральної шкоди до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

ВСТАНОВИВ:

Вищеозначені відповідачі звернулися до суду з вищезазначеними позовами. Відповідно до вимог ст.126 ЦПК України суд об"єднав їх в одне провадження ,оскільки позови витікають з однієї кримінальної справи,де вимоги усіх потерпілих розглянуті одночасно. Крім того позови подані до одного відповідача,є однорідними за предметом і підставами.

В судовому засіданні позивачі означені вимоги підтримали повністю і надали можливість представнику адвокату Зайцеву М.П. обґрунтувати свої вимоги.

Представник позивача Зайцев М.П. позовні вимоги підтримав та пояснив,що

на протязі певного періоду часу його довірителі в приміщенні банку для відкриття та поповнення вкладів передавали гроші працівнику банку "Аваль" ОСОБА_15,що виконувала службові обов"язки економіста-касира. Однак означена громадянка разом з завідуючою відділенням ОСОБА_16 привласнювали грошові кошти,не відкривали рахунки, і таким чином його довірителям було завдано матеріальної шкоди,що обчислена в розмірі на час слухання справи у суді, а саме : ОСОБА_3,- 14560грн, ОСОБА_4 58023грн, грн,ОСОБА_5 45251 грн.,ОСОБА_965841 грн,ОСОБА_8 5559грн,ОСОБА_7 20499 грн,,ОСОБА_6 4594 грн., та ОСОБА_13 8287 грн. матеріальної та 10000 моральної шкоди, ОСОБА_12 15986 грн 80 коп матеріальної та 10000 моральної шкоди, ОСОБА_11 64885 грн.матеріальної та 50000 моральної шкоди,ОСОБА_10 36440грн 50 коп матеріальної та 23000 моральної шкоди.

В 2008 році для стягнення шкоди,вони зверталися в кримінальній справі з заявами про визнання їх цивільними позивачами до банку "Аваль" як до юридичної особи, що повинна нести за дії своїх працівників цивільно-правову відповідальність.

Вироком суду ОСОБА_15 та інша працівниця засуджені за розкрадання, в тому

числі і коштів його довірителів при виконанні своїх службових обов"язків. Викрадені кошти внаслідок інфляції за час тривалого розслідування і розгляду справи знецінилися. Завдана матеріальна шкода в повному обсязі,що обрахована в розмірі на час розгляду даної справи, не відшкодована.Його довірителі перенесли душевні страждання від знецінення/знищення/ їхніх коштів, тому просять стягнути суми матеріальної шкоди в повному обсязі з урахуванням компенсації за знецінення вкладів, а також четверо позивачів ще й компенсацію моральної шкоди,що вбачається в душевних стражданням позивачів від знищення їх майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і пояснив,що вищеозначені позивачі,вимагаючи відшкодування завданої шкоди, пропустили строк позовної давності,оскільки виходячи з листа банку, довідалися в 2008 році,що їх кошти відсутні на рахунках у банку,тобто,що їх право порушене.

Стягнення матеріальної і моральної шкоди не є грошовим зобов"язанням,тому до його вимог не можуть бути застосовані наслідки ст.625 ЦК України про стягнення три відсотка річних та індексу інфляції. Завдана шкода визначена вироком суду при засудженні винуватих осіб ОСОБА_15 та ОСОБА_16, і стягнута з них. Моральну шкоду теж не може бути стягнено з відповідача за пропуском строку позовної давності та у зв"язку з тим,що вимогами ст.1172 ЦК України чи іншим законодавством не передбачено,що при завданні шкоди працівниками установи, вона відповідає ще й за моральну шкоду.

Позивачи не сплатили судовий збір,тому вважає,що повинен бути наданий строк для сплати судового збору і тільки в разі його сплати може бути прийняте рішення по розгляду спору по суті.

Вислухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи слід прийти до наступних висновків.

Згідно вироку Чаплинського районного суду від 12 березня 2012 року із змінами, внесеними ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 року,що має преюдиційне значення встановлено:

ОСОБА_17, будучи призначеною наказом директора Херсонської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" з 04.02.2000 року на посаду начальника Новотроїцького територіально-відокремленого без балансового відділення Каховського філіалу ХОД АППБ "Аваль, а на підставі наказу № 247-к від 26.03.2004 року - на посаду начальника Новотроїцького відділення ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Леніна, б. 88, на яку згідно з посадовою інструкцією та положенням про Новотроїцьке відділення Банку були покладені обов'язки з виконання організаційно - розпорядчих і адміністративно - господарських функцій, а саме: здійснення керівництвом відділення банку розпорядження майном і грошовими коштами відділення, забезпечення здійснення відділенням всіх операцій, передбачених дозволом та інших повноважень, являючись службовою особою та згідно договору про повну матеріальну відповідальність - матеріально - відповідальною особою в період з 2002 по 2007 рік, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою зі своєю безпосередньою підлеглою - ОСОБА_15, яка будучи призначеною наказом директора Херсонської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" з 17.08.2001року на посаду касира Новотроїцького відділення ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", а на підставі наказу №608-К від 01.07.2005 року на посаду економіста 1 категорії (надалі "економіст " Новотроїцького відділення ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно своєї службової інструкції, яку затверджено Банком 01.07.2005 року і з якою вона ознайомилась під розпис та на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.12.2006 року №297 будучи зобов'язаною обслуговувати поточні та вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб в національній та іноземній валюті, здійснювати виплати та перерахування коштів з поточних рахунків за допомогою платіжних систем, виконувати роботу пов'язану з прийманням готівки та внесення її на рахунки клієнтів банку, зберіганням готівки та її видачею клієнтам, користуючись своїм службовим становищем вчинили розтрату та привласнення грошових коштів.

Заздалегідь, тобто до початку злочину ОСОБА_17 домовилась про спільне його вчинення з ОСОБА_15, а саме ОСОБА_15 спільно та узгоджено, виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_17 про прийняття грошових коштів від громадян і передачу їх безпосередньо ОСОБА_17, а також про зняття грошових коштів з рахунків клієнтів банку і передачу їх також безпосередньо ОСОБА_17, крім того і особисто, з власної ініціативи, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного отримання коштів, ОСОБА_17 вчинила ряд злочинів проти власності, зловживаючи своїм службовим становищем, а ОСОБА_15 проти власності, зловживаючи своїм службовим становищем, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади та у сфері господарської діяльності, спричинивши в цілому збитків ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичним особам - клієнтам банку на загальну суму 8 млн. 925 тис. 787 грн. 80 коп.

Злочини були вчинені за наступних обставин:

У період часу з 2002 по 2007 рік начальник Новотроїцького відділення ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_17 та касир (економіст 1 категорії) ОСОБА_15 знаходячись у відділенні банку, розташованому за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Леніна 88., переслідуючи корисливий умисел, направлений на незаконне матеріальне збагачення, з метою розкрадання грошових коштів з вкладних рахунків клієнтів відділення банку, шляхом фіктивного розірвання договорів, а також шляхом підроблення заяв на видачу готівки та зняття грошових коштів від імені клієнтів, незаконно отримувати грошові кошти від потенціальних клієнтів банку, без оформлення рахунків та банківських документів,вступили в злочинну змову між собою. Згідно розподілу ролей, ОСОБА_17 зловживаючи своїм службовим становищем начальника відділення банку, дала вказівку ОСОБА_15 про:

- прийняття грошових коштів від громадян і незаконну передачу цих коштів безпосередньо ОСОБА_17, замість внесення коштів на рахунки громадян;

- зняття грошових коштів клієнтів банку з їх рахунків, без їх відома і незаконну передачу цих коштів ОСОБА_17.

- використання цих коштів, з метою приховування раніше скоєних розкрадань депозитних коштів, тобто для видачі їх в якості повернення вкладів, або відсотків по ним, тим вкладникам банку, кошти яких було викрадено, депозитні рахунки яких достроково розторгненні без відома клієнта, або рахунки яких взагалі були відсутні.

ОСОБА_17 при цьому приховувала сумісну з ОСОБА_15 злочинну діяльність, забезпечувала відсутність контролю діяльності ОСОБА_15 з боку інших працівників Новотроїцького відділення та ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", підписувала фіктивні договори з клієнтами відділення про відкриття рахунків.

ОСОБА_15 фіктивно заключала договори з клієнтами відділення, фіктивно розторгала договори по вкладам клієнтів, підробляла від їх імені заяви на видачу готівки і знімала грошові кошти з рахунків фізичних осіб, відкритих у відділенні банку, передавши кошти ОСОБА_17

Як роз"яснено в п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства,що регулюють провадження у справі до судового розгляду" №5 від 12 червня 2009 року №5 СУД, уточнюючи позовні вимоги та заперечення проти позову,ВИЗНАЧАЄ характер спірних правовідносин сторін,зміст їх правових вимог і матеріальний закон,що їх регулює і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Суд приходить до висновку,що в даному позовному провадженні не доведено позивачами,що між ними,тобто громадянами,які приносили свої кошти в банк "Аваль" і віддавали касиру банку ОСОБА_15. для відкриття вкладів,склалися позадоговірні відносини і що їм повинна бути відшкодована шкода відповідачем на підставі вимог ст.ст.1172,1192 ЦК України.

До такого висновку суд прийшов, проаналізувавши зміст позовних вимог,обставини,якими обґрунтовано предмет позову та його підстави, фактичні обставини справи,що встановлені вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 рому та ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 року.

Суд не погоджується з думкою сторін позовного провадження,що оскільки гроші вкладників були викрадені працівниками банку,то слід визначати природу правовідносин як внедоговірну.

Суд, встановив,що від кожного вкладника касир банку ОСОБА_18,знаходячись на робочому місці, виконуючи свої прямі службові обов"язки як касира,економіста приймала певні кошти в якості вкладів для відкриття чи поповнення рахунку. З цього часу слід вважати,що кошти поступили в касу банку.

Суд вважає хибною думку відповідача представника банку "Аваль",що не було з клієнтом укладено банківського договору, тому що кошти , фактично, не поступили в банк,оскільки касир на цій стадії їх привласнила.

Відповідно до вимог ст.1058,1066 ЦК України договір банківського вкладу є реальним,оплатним договором,тобто таким,що є укладеним з моменту передачі грошових коштів.

Суд встановив,що з кожним вкладником касир банку ОСОБА_18, прийнявши кошти, склала письмовий договір,підписала його сама або її керівник від імені банку і завірила печаткою,що входило в її прямі службові обов"язки, видала особі,що вносила кошти. Письмова форма додержана, договір не розірваний в судовому порядку,не визнаний недійсним,тому його чинність презюмується.

Крім того,як вбачається з означеного вироку,яким засуджена касир банку, вона усі ці факти визнала і підтвердила,що дійсно приймала від громадян означені кошти в якості вкладів,видавала письмові договори, на яких були вказані номери,усі необхідні реквізити,пояснила суду механізм вчинення нею злочинів,що повністю співпадають з поясненнями позивачів. Копії усіх договорів є в матеріалах кримінальної справи і являються речовими доказами.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною,якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книги або сертифікату чи іншого документа,що відповідає вимогам встановленим законом,іншим нормативно-правовим актам у сфері банківської діяльності,банківськими правилами, та звичаями ділового обороту.

При цьому ч.3 ст.1058 та ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють,що банк зобов"язаний зарахувати грошові кошти,що надійшли на рахунок клієнта в день надходження до банку відповідного рахункового документа.Тобто відкриття банківських рахунків та обліковування грошових коштів є обов"язком банку і невиконання цього обов"язку є порушенням укладеного договору.

За таких встановлених обставин стверджувати про те,що між позивачами і відповідачем не існувало договірних відносин є неправильним.

До такого висновку суд прийшов опираючись також на судову практику з означеної категорії справ, що напрацьована Вищим спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ за позовами інших потерпілих від дій працівників Новотроїцького відділення "Райффайзен банк Аваль".

Так, Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року по аналогічній справі за позовом іншого вкладника банку "Аваль" ОСОБА_19 та в ухвалі від 01 березня 2015 року по справі №6-4063 св 14 цього ж вкладника про стягнення заборгованості по вкладу визнано,що між сторонами існували договірні відносини.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалі від 17 грудня 2014 року по справі №6-7111 св14 за позовом ОСОБА_20 Є і інші приклади.

Встановивши,що позивачі невірно обрали підстави своїх позовних вимог,суд на вимогу ч.4 ст.10 ЦПК України пропонував уточнити та змінити підстави позовних вимог,але не отримав даних уточнень у встановленому законом порядку.Представник позивача Зайцев М.П. категорично наполягав на своїй позиції.

За таких встановлених обставин в задоволенні позовів слід відмовити та роз"яснити право позивачам про можливість звернутися до суду з позовом в іншому провадженні,навівши інші підстави позову.

На підставі вимог ст.82 ЦПК України суд,враховуючи майновий стан позивачів,та те,що вони обрали невірний спосіб захисту своїх прав,ухвалою суду їх звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.208,212-215,218 ЦПК України

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_9,ОСОБА_8,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_5,ОСОБА_4,ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди та ОСОБА_13,ОСОБА_12,ОСОБА_11, ОСОБА_10 про стягнення матеріальної та моральної шкоди до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області в строк 10 діб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги - з моменту винесення рішення апеляційним судом.

Суддя Тимченко О.В.