Постанова № 44362111, 14.05.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/52/15-а

Провадження № 2а/522/128/15

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

«14» травня 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси як адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання - Шарага А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною й стягнення сум втрат у зв'язку з невчиненням індексації грошових доходів через порушення строків виплати допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом від 10 березня 2015 року до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (надалі за текстом - Департамент) щодо визнання протиправним проведення розрахунку боргу без дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення, зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати суму компенсації з врахуванням інфляційних втрат та 3 % річних від суми боргу, що виник у зв'язку з недоплатою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 03 лютого 2009 року до 31 жовтня 2010 року, а також починаючи з 3.02.2009 року, стягнення з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суму нарахованої компенсації з врахуванням інфляційних втрат та 3 % річних від суми боргу; стягнення з відповідача на свою користь судових витрат, посилаючись на наступні обставини. Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року визнано протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Однак, з відповіді відповідача на звернення позивача до Департаменту від 10.04.2014 року та 28.04.2014 року вбачається, що при розрахунку суми заборгованості перед ОСОБА_1 не здійснено їх індексації. До того ж, позивач має право на три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Представник відповідача не з'являвся до суду, проте скористався наданими процесуальними правами, шляхом надання заперечення до позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача у судовому засіданні уточненні вимоги позову підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступних висновків, вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Щодо фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями законодавства про соціальні виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплату доплат, соціальних послуг, допомоги, а також положеннями КАС України.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 доглядає дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, перебувала на обліку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 130,0 гривень на місяць, також отримала одноразову допомогу при народженні дитини.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року визнано протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З відповіді відповідача на звернення позивача до Департаменту від 10.04.2014 року та 28.04.2014 року вбачається, що при розрахунку суми заборгованості перед ОСОБА_1 не здійснено індексації належних до сплати сум допомоги.

Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми, що втрачені нею з частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати допомоги по догляду за дитиною.

Постановою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року у справі адміністративної юрисдикції №К/800/20609/13 за позовом ОСОБА_1 встановлено такі обставини.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункт 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Пунктом 2 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Водночас частиною третьою статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Новий акт Уряду на виконання статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" не приймався.

Крім того, за змістом пункту 17 цього Порядку право на виплату допомоги мають особи, зазначені в статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка на час виникнення спірних відносин поширювала свою дію щодо виплати допомоги лише на незастрахованих осіб.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" на виконання статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінет Міністрів України не визначав.

На підстави викладеного Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального закону (яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням").

Позовні вимоги задоволено за період з 3.02.2009 року до 31.10.2010 року.

Вказане слідує з правової позиції постанови Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року у справі № К/800/20609/13 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, та має преюдиційне значення для вирішення цієї справи в силу положень правила частини 1 статті 72 КАС України. За наведеним правилом обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд касаційної інстанції встановив факт порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача й у цьому провадженні, вказані протиправні дії відповідача призвели до надзвичайно тривалої невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_2В.) до досягнення нею трирічного віку у повному обсязі.

Щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з положенням ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі й суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).

Відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Отже, допомога сім'ям у вигляді виплати допомоги по догляду за дитиною є одним із видів державної допомоги, що реалізується та виконується за рахунок видатків Державного бюджету України.

Резюмуючи, суд має констатувати, що в оцінці доводів позивача та обставин по справі в частині вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 суми втрати нею частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати допомоги по догляду за дитиною, заявлених та визначених в обґрунтування цього позову, суд має керуватися постановою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року в судовій справі № К/800/20609/13, що має для цього суду преюдиційне значення та визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині нездійснення ОСОБА_1 індексації грошових доходів через порушення строків виплати допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 3.02.2009 року до 31.10.2010 року, а також з 3.02.2009 року до дня постановлення цього рішення, тобто до 14 травня 2015 року, що викликано інфляційними втратами позивача грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати й зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплати ОСОБА_1 суми втрати нею частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 3.02.2009 року до 31.10.2010 року, а також з 3.02.2009 року до дня постановлення цього рішення, тобто до 14 травня 2015 року.

Цей суд має врахувати, що позивачка у зв'язку з протиправними діями відповідача звернулася до суду початково 2 лютого 2010 року. Рішення судом першої інстанції постановлене 27 квітня 2011 року, втім, остаточне рішення за названим адміністративним позовом постановлене судом касаційної інстанції лише 13 березня 2014 року, яким рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, постановлене нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином за наявності протиправного характеру дій відповідача право позивача було відновлено лише за спливом тривалого періоду у часу не з вини позивача, а у зв'язку з досить тривалим часом розгляду цього спору різними судовими інстанціями, за що позивачка не може нести відповідальності або зазнавати інші несприятливі наслідки.

Таким чином відповідач має зазнати усі негативні правові наслідки у зв'язку з таким тривалим порушенням прав та інтересів позивача, пов'язаних з виплатою їй суми допомоги у повному обсязі.

Щодо зобов'язання та стягнення з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати суми компенсації з огляду на інфляційні втрати та 3 % річних з суми боргу не доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як вже зазначалося судом, правовідносини, що склалися між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України, вони не є цивільними у розумінні ст. 1 ЦК України.

За визначенням статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, положення ст. 625 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування вимог про стягнення з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати суми компенсації з огляду на інфляційні втрати та 3 % річних з суми боргу недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, поширюється лише щодо тих зобов'язань, які за своєю правовою природою є цивільними.

Окремого закону про поширення на публічно-правові відносини з виплати соціальної допомоги правил статті 625 ЦК України запроваджено в Україні не було.

З огляду на вказане, суд відмовляє у задоволенні вимог у цій частині позову.

Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та встановлення строку подання зазначеного звіту суд дійшов такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на часткове задоволення вимог позивачки, враховуючи обмеженість можливостей матері дитини щодо надання утримання дитині у період тимчасової втрати працездатності, з метою запобігання порушення її законних прав та інтересів гарантованих Конституцією України, суд має зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подати звіт про виконання цього судового рішення протягом одного місця з моменту набрання ним законної сили.

Щодо питання про дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи, що остаточне рішення суду щодо розміру суми коштів, належної до сплати допомоги по догляду за дитиною визначені постановою Вищого адміністративного суду України лише 13 березня 2014 року, суд не вважає пропущеними строки звернення з цим адміністративним позовом з вини позивача. Причиною цього є тривалий розгляд судами різних судових інстанцій справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, у зв'язку з чим ці строки підлягають поновленню.

Розмір судового збору за подання адміністративного позову до адміністративного суду становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі становить 1218,0 гривень. Враховуючи, що позивачка сплатила суму судового збору за звернення з таким адміністративним позовом, який задоволено судом за результатами розгляду справи, суму судового збору в розмірі 73,08 гривень належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. ст. 11, 72, 122, 128, 158-163, 267 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині нездійснення ОСОБА_1 індексації грошових доходів через порушення строків виплати допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 3.02.2009 року до 31.10.2010 року, а також з 3.02.2009 року до дня постановлення цього рішення, тобто до 14 травня 2015 року, що викликано інфляційними втратами позивача грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплати ОСОБА_1 суми втрати нею частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 3.02.2009 року до 31.10.2010 року, а також з 3.02.2009 року до дня постановлення цього рішення, тобто до 14 травня 2015 року.

Роз'яснити, що індексація грошових доходів підлягає нарахуванню та виплаті в порядку, визначеному Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73,08 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подати звіт про виконання цього судового рішення протягом одного місця з моменту набрання ним законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СУДДЯ С.О.Погрібний

14.05.2015