Ухвала суду № 44361282, 19.05.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/1203/14-ц 19.05.2015 19.05.2015 19.05.2015

Провадження №22ц-784/1291/15 Головуючий у 1-й інстанції Орленко Л.О.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

19 травня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю:

- відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2015 року

за позовом

публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

до ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2014 року Банк звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Банк свої вимоги мотивував тим, що 07 лютого 2007 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит в розмірі 8 882 грн. 40 коп. на строк до 07 лютого 2009 року зі сплатою відсотків за користування в розмірі 12 % на рік.

Заява відповідача підписана разом із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування грошовими коштами, комісію, пеню, штраф.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 03 липня 2014 року утворилась заборгованість, яку Банк просив стягнути в загальному розмірі 95 436 грн. 65 коп., з яких: заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 22 552 грн. 71 коп.; за комісією - 1812 грн. 03 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 66 051 грн. 12 коп.; штрафи - 500 грн. (фіксована частина) і 4 520 грн. 79 коп. (процентна складова).

Посилаючись на наведене, Банк з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь 91 245 грн. 66 коп. заборгованість за кредитом.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2015 року позов Банку задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №NKXRRX08060828 від 07 лютого 2007 року 31 653 грн. 57 коп. станом на 03 липня 2014 року, з яких: заборгованість за відсотками - 19 979 грн. 63 коп.; за комісією - 852 грн. 72 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 6000 грн..; штраф - 500 грн. (фіксована частина) і 4321 грн. 22 коп. (процентна складова).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Банк просить змінити рішення суду в частині зменшення пені та задовольнити позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 лютого 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким Банк надав відповідачу кредит у розмірі 8 882 грн. 40 коп. із кінцевим терміном повернення до 07 лютого 2009 року (включно) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % на рік.

Погашення заборгованості відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно в сумі по 525 грн. 41 коп.

Договір складається із заяви позичальника № NKXRRХ08060828 та доданих до нього Умов і правил надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»).

Оскільки позичальник неналежним чином виконував умови кредитного договору, станом на 03 липня 2014 року у нього утворилась заборгованість в загальному розмірі 95 436 грн. 65 коп., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом - 22 552 грн. 71 коп.; за комісією - 1812 грн. 03 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 66 051 грн. 12 коп.; штрафи - 500 грн. (фіксована частина) і 4 520 грн. 79 коп. (процентна складова).

Із матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2008 року Веселинівським районним судом Миколаївської області було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь Банку 12 017 грн. 54 коп. заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

У зв'язку з чим, Банк, з урахуванням стягнутих за судовим наказом сум, надав уточнений розрахунок заборгованості, загальний розмір якої станом на 03 липня 2014 року склав 91 245 грн. 66 коп., з яких: заборгованість за процентами - 19 979 грн. 63 коп.; за комісією - 852 грн. 72 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 65 592 грн. 09 коп.; штраф - 500 грн. (фіксована частина) і 4 321 грн. 22 коп. (процентна складова).

Посилаючись на наявність права Банку на здійснення відповідних нарахувань, суд першої інстанції стягнув нараховану позивачем заборгованість, зменшивши розмір пені з 65 592 грн. 09 коп. до 6 000 грн.

Враховуючи, що вказане рішення оскаржується лише в частині зменшення пені, правильність стягнення інших складових в апеляційному порядку не перевіряється.

Відповідно до п. 3.2.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), Банк має права при порушенні позичальником будь - якого зобов'язання передбаченого вказаним договором, нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні, за кожний день прострочки платежу.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.2 ст.258 ЦК України, розмір пені становитиме не 65 592 грн. 09 коп., як нарахував Банк починаючи з 2007 року , а за 1 рік в сумі 11 249 грн. 47 коп. (19 979 грн. 63 коп. + 852 грн. 72 коп. х 0,15 х 360) .

Відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Отже, частина третя ст..551 ЦК України, з урахуванням положень ст..3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшувати розмір неустойки у зв'язку зі скрутним матеріальним станом відповідача.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в правовому висновку, в постанові від 03 вересня 2014 р. по справі № 6-100цс14

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 в якій він просив зменшити суму пені. (а.с.98).

Як на підставу зменшення розміру пені, відповідач посилається на тяжкий матеріальний стан у зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем і має невелику заробітну плату, на його утриманні знаходяться малолітня дитина та дружина, яка не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною.

В суді апеляційної інстанції відповідач пояснив, що на даний час він не працює і зареєстрований у Веселинівському районному центрі зайнятості як безробітний, його матеріальний стан погіршився.

Враховуючи наведені обставини справи, розмір заборгованості по кредиту, інтересів обох сторін у спірних правовідносинах та положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд обґрунтовано зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню на користь позивача до 6 000 грн.

Доводи апеляційної скарги, не містять доводів щодо спростування наведених висновків суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж апеляційного оскарження, колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді