Ухвала суду № 44360729, 21.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/5319/14 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 22-ц/783/3752/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Шашкіної С.А.

Суддів: Богонюка М.Я.,Ванівського О.М.

При секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2015 року задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кравченка С.А. від 16.07.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №43977541.

Ухвалу суду оскаржив Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах справи. Зазначає, що навіть в разі прийняття до виконання виконавчого документа, в якому індивідуальний ідентифікаційний номер боржника не зазначено, державний виконавець не взмозі буде скерувати будь-які запити в реєстраційні органи чи банківські установи, застосувати всі заходи примусового характеру до боржника, а також належним чином перевірити його майновий стан, оскільки станом на сьогоднішній день ідентифікація боржника, його майна, доходів, рахунків, місця праці здійснюється лише за наявності ідентифікаційного коду. Крім того, в процесі виконання виконавчого документу державний виконавець не має можливості отримати інформацію щодо ІПН у зв'язку з тим, що надання такої органами ДПС суперечить вимогам ст. 14 ЗУ "Про захист персональних даних". Просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні скарги.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.82,85), тому колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ПАТ "Львівобленерго" на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кравченка С.А. від 16.07.2014 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/466/1546/14 виданого 16.06.2014 року Шевченківським районним судом м. Львова, на підставі рішення суду від 14 травня 2014 року, що набрало законної сили 26 травня 2014 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 243, 60 грн. судового збору (в частині стягнення з ОСОБА_5) з посиланням на ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" з мотивів, що не зазначено ідентифікаційного номера боржника.

Постановляючи ухвалу про скасування постанови від 16.07.2014 року суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тому, у разі відсутності такої інформації державний виконавець вправі самостійно звернутися до ДПІ за витребуванням даної інформації, оскільки стягувач самостійно не може збирати витребувати та поширювати у т.ч. і конфіденційну інформацію.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду зважаючи на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частина 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 цього Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, на основі об'єктивної оцінки наданих доказів скаржником та вірно застосовані норми процесуального права до спірних правовідносин.

Апеляційна скарга не містить доводів, які можуть бути підставами для скасування ухвали районного суду, посилання в ній не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, а тому відсутні підстави для її скасування та постановлення нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: