Вирок № 44359104, 25.05.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.05.2015

Справа № 320/8435/13-к

(1-КП/320/6/15)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25» травня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

суддів: Пономаренко Л.Е., Калугіної І.О.

при секретарі: Левандовській О.М

за участю прокурора - Савон А.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Каталіна В.В.

представника потерпілого - адвоката Тимцясь Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013080140000608 за обвинуваченням ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який має повну середню освіту, не працює, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду встановлено, що 17 лютого 2013 року приблизно о 20 годині 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у спорт-барі «Імператор», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь пр. Б.Хмельницького 89, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), підійшов до потерпілого ОСОБА_4, який знаходився у приміщенні того ж кафе, після чого, під приводом вигаданого ним конфлікту, який нібито мав місце у минулому, запропонував потерпілому ОСОБА_4 вийти на вулицю. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, попередньо переконавшись у тому, що у потерпілого ОСОБА_4 при собі є мобільний телефон «Nokia-5228», в корпусі сірого кольору, ІМЕІ - НОМЕР_3, вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сим-карта мобільного оператора «Київстар», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, разом з потерпілим ОСОБА_4 вийшов на вулицю. Знаходячись біля вхідних дверей зазначеного спорт-бару, 17 лютого 2013 року приблизно о 20 годині 15 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, скориставшись, що потерпілий ОСОБА_4 повернувся до нього спиною та не спостерігає за його діями, достовірно знаючи про протиправний характер своїх дій і можливі наслідки, невстановленим в ході досудового розслідування предметом наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар ззаду у верхню ліву область голови, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 впав і втратив свідомість, заподіявши таким чином потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму (забій головного мозку; лінійний перелам лівої тім'яної кістки без зміщення відламків; крововилив під оболонки головного мозку, садна шкіри, лівої тім'яної області; синець м'яких тканин голови), які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, користуючись непритомним станом потерпілого ОСОБА_4 заволодів вищевказаним мобільним телефоном, «Nokia-5228», чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 300 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав в повному обсязі та пояснив, що в той день, він знаходився в спорт-барі «Імператор» приблизно 30-40 хвилин та спілкувався зі своїми друзями. Зазначив, що не спричиняв потерпілому тілесних ушкоджень та раніше потерпілого не знав. Позов потерпілого не визнає в повному обсязі. В попередніх судових засіданнях вину у скоєному правопорушенні визнавав повністю, однак на теперішній час зазначає, що він себе оговорив, бо знаходився у хворому стані.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на початку лютого 2013 року у парку ім. Горького в м. Мелітополь Запорізької області його перестрів ОСОБА_1 та почав виявляти до нього претензії нібито він побив його біля бару «ХХХ». Він повідомив ОСОБА_1, що той обізнався та не про яку бійку біля бару «ХХХ» йому невідомо, після чого вони розійшлись. 17 лютого 2013 року приблизно о 20 годині 00 хвилин він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_5 знаходились в спорт-барі «Імператор». Приблизно в цей час до них підійшов ОСОБА_1 та запитав, котрий час. Він дістав з карману брюк телефон та повідомив про час, на що ОСОБА_1 знову став виявляти до нього претензії з приводу того, що він приблизно неділі зо дві потому, знаходячись біля бару «ХХХ» в м. Мелітополь Запорізької області, побив його. Також ОСОБА_1 повідомив, що на вулиці стоять три людини, які можуть підтвердити дані обставини та запропонував йому вийти, на що останній погодився. Вийшовши на вулицю та зробивши 2-3 кроки, він відчув удар в область голови та почав падати. При цьому телефон він тримав в руках. При падінні, він розвернувся та побачив позаду себе ОСОБА_1, в руках якого був предмет в формі прута чи палиці, довжиною приблизно 30 см, діаметром 2-3 см з металевим блиском. Після чого він втратив свідомість, та отямився лише в лікарні, при цьому належного йому мобільного телефону «Nokia-5228» у корпусі сірого кольору, ІМЕІ - НОМЕР_3, не було. Впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 по фото таблиці, крім того обвинувачений приходив до нього в лікарню та пропонував гроші, але він його вигнав, бо дуже погано себе відчував. На задоволенні цивільного позову щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди наполягав в повному обсязі, просив його задовольнити. Крім того, просив за скоєне правопорушення суворо покарати обвинуваченого ОСОБА_1

Не дивлячись на не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєному правопорушенні, його вина підтверджується в повному обсязі доказами, дослідженими і перевіреними в ході судового розгляду:

- показаннями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що 17 лютого 2013 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, вона разом із потерпілим ОСОБА_4 відпочивала у спорт-барі «Імператор». В той час коли вони разом сиділи за одним із столиків, до них підійшов незнайомий їй хлопець, який спитав у ОСОБА_4 котрий час. ОСОБА_4, взявши свій мобільний телефон повідомив хлопцю годину. Після чого хлопець запропонував ОСОБА_4 вийти на вулицю. Вона залишилась у приміщенні, а ОСОБА_4 разом з вказаним хлопцем вийшли. Через деякий час ОСОБА_4 зайшов до приміщення бару. ОСОБА_4 вів себе дуже не звичайно, на її думку він взагалі не розумів де він і що вони роблять, тому вона відвезла потерпілого до дому, де йому стало ще гірше та родичі доставили його у лікарню. В лікарні його відразу забрали до реанімації. В зв'язку з тим, що потерпілому було дуже погано, про телефон зразу не згадали. Як їй стало потім відомо, телефон забрав обвинувачений ОСОБА_1;

- показаннями експерта ОСОБА_8, який пояснив, що безпосередньо проводив експертизу потерпілого. По фактично отриманим ушкодженням, удар міг бути нанесеним вузким предметом. По локалізації травми скоріше вони були отримані все ж таки від одного удару по голові ззаду, хоча не виключається можливість спричинення тілесних ушкоджень в результаті падіння потерпілого на тверду поверхню, в тому числі з висоти власного зросту.

- протоколом огляду місця події від 18 лютого 2013 року з ілюстрованою таблицею, в ході якого було здійснено огляд місцевості розташованої біля спорт-бару «Імператор» за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 89 та вилучено три огарки сигарет /т.2 а.с.1,2/;

- висновком експерта №128 від 13 березня 2013 року, згідно якого встановлено, що у ОСОБА_4 маються тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма (лінійний перелам лівої тім'яної кістки без зміщення відламків; крововилив під оболонки головного мозку) /т.2 а.с.3,4/;

- висновком експерта (додатковий) №317 від 31 травня 2013 року, згідно якої встановлено, що у ОСОБА_4 маються тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма (забій головного мозку; лінійний перелам лівої тім'яної кістки без зміщення відламків; крововилив під оболонки головного мозку, садна шкіри, лівої тім'яної області; синець м'яких тканин голови), що супроводжуються астено-вегетативним синдромом. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. Вказані тілесні ушкодження утворилися у ОСОБА_4 за механізмом тупої травми та могли бути спричинені при різних обставинах від дії тупими предметами або при ударах о такі предмети, можливо палицею або металевим прутом та при падінні на тверду поверхню 17 лютого 2013 року при викладених обставинах, вказаних потерпілим. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 утворились в результаті не менше одного травматичного впливу в ліву тім'яну область голови. Не виключається можливість спричинення тілесних ушкоджень в результаті падіння потерпілого на тверду поверхню, в тому числі з висоти власного зросту /т.2 а.с.5-7/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12 серпня 2013 року з ілюстрованими таблицями, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 відтворюючи обставини правопорушення, який був скоєний поряд із спорт-баром «Імператор», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь пр. Б.Хмельницького 89, засвідчив, що на початку лютого 2013 року у парку ім. Горького в м. Мелітополь Запорізької області його перестрів ОСОБА_1 та почав виявляти до нього претензії нібито він побив його біля бару «ХХХ». Він повідомив ОСОБА_1, що він обізнався та не про яку бійку біля бару «ХХХ» йому невідомо, після чого вони розійшлись. 17 лютого 2013 року приблизно о 20 годині 00 хвилин він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_5 знаходились в спорт-барі «Імператор». Приблизно в цей час до них підійшов ОСОБА_1 та запитав, котрий час. Він дістав з карману брюк телефон та повідомив про час, на що ОСОБА_1 знову став виявляти до нього претензії з приводу того, що він приблизно неділь зо дві потому, знаходячись біля бару «ХХХ» в м. Мелітополь Запорізької області, побив його. Також ОСОБА_1 повідомив, що на вулиці стоять три людини, які можуть підтвердити дані обставини та запропонував йому вийти, на що останній погодився. Вийшовши на вулицю та зробивши 2-3 кроки, він відчув удар в область голови та почав падати. При падінні, він розвернувся та побачив позаду себе ОСОБА_1, в руках якого був предмет в формі прута чи палиці, довжиною приблизно 30 см, діаметром 2-3 см з металевим блиском. Після чого він втратив свідомість, та отямився лише в лікарні /т.2 а.с.8-12/;

- протокол огляду місця події від 19 лютого 2013 року в ході якого було здійснено огляд місцевості розташованої біля будинку № 106 по вул. Мелітопольської дивізії в м. Мелітополь Запорізької області, на ґрунті виявлений і вилучений мобільний телефон «Nokia-5228» у корпусі сірого кольору, ІМЕІ-НОМЕР_3 /т.2 а.с.13/;

- речовим доказом: мобільний телефон «Nokia-5228» у корпусі сірого кольору, ІМЕІ-НОМЕР_3 /т.2 а.с.70/;

- висновком експерта №90 від 18 лютого 2013 року, згідно якого встановлено, що тілесних ушкоджень на тілі підозрюваного ОСОБА_1 під час обставин, які склались 17 лютого 2013 року біля спорт-барі «Імператор», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь пр. Б.Хмельницького 89, не виявлено /т.2 а.с.14/ ;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімками від 13 серпня 2013 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 з числа осіб, пред'явлених на впізнання, беззастережно за ознаками зовнішності: формі обличчя, зачіски, формі очей, носа, губ, підборіддя впізнав ОСОБА_1, зазначивши, що саме він 17 лютого 2013 року, біля спорт-бару «Імператор» наніс йому удар по голові та забрав його мобільний телефон /т.2 а.с.18,19/.

Згідно акту первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи встановлено № 460 від 31 липня 2013 року, що ОСОБА_1 хронічним душевним захворюванням не страждав та в теперішній час не страждає, а виявляє специфічний розлад особистості по емоційно-нестійкому типу. В період скоєння інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Отже, він міг віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними. По своєму психічному стану в теперішній час він також може віддати собі звіт в своїх діях та керувати ними. В застосуванні у відношенні нього примусових мір медичного характеру не потребує /т.2 а.с.40-44/.

Актом стаціонарної судової психіатричної експертизи №272 від 19 грудня 2013 року, встановлено, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності у формі гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії. Вказаний тимчасовий хворобливий розлад душевної діяльності виражений настільки значимо, що не дозволяє на теперішній час визначити психічний стан піддослідного у період часу, який відноситься к інкримінованому йому діянню та вирішити експертні питання. За своїм психічним станом на теперішній час піддослідний не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними /т.1 а.с.127-130/.

Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді примусової госпіталізації у психіатричний заклад із суворим наглядом, до виходу із вказаного хворобливого стану із наступним поверненням на судово-психіатричну експертизу для вирішення експертних питань /т.1 а.с.156,157/.

Однак, згідно ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 17 грудня 2014 року припинено застосовування примусових заходів медичного характеру, призначених ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року відносно ОСОБА_1. Підставою припинення примусових заходів медичного характеру щодо обвинуваченого ОСОБА_1 стала та обставина, що висновком комісії лікарів-психіатрів - акт № 1790 від 25 листопада 2014 року встановлено, що на даний час у ОСОБА_1 відсутня продуктивна психопатологічна симптоматика і виражений формальний розлад мислення, притаманних гострому поліморфному психотичному розладу з симптомами шизофренії /т.1 а.с.189, 228-233/.

Крім того, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 56 від 12 березня 2015 року, виконаного відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2015 року щодо повернення обвинуваченого ОСОБА_1 для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, встановлено, що ОСОБА_1 в період інкримінованих йому діянь хронічним душевним захворюванням не страждав та в теперішній час не страждає. Виявляв раніше та виявляє в теперішній час змішаний розлад особистості. В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, піддослідний не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом в той час він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. В теперішній час за своїм психічним станом піддослідний також може віддати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. В застосуванні у відношенні нього примусових мір медичного характеру не потребує /т. 1 а.с.211,212, 241-245/.

Отже, колегією встановлено, що на момент вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Крім того, суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 як його прагнення уникнути кримінальної відповідальності та покарання за скоєне, а тому відкидає його показання про непричетність к скоєнню даного правопорушення.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 характеризується за місцем мешкання задовільно, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вину у скоєному правопорушення не визнав, матеріальну та моральну шкоду потерпілому не відшкодував. Суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

Вирішуючи питання по заявленому потерпілим цивільного позову за спричинення йому матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого матеріальний збиток в розмірі 3 032 грн. 41 коп., оскільки вказаний збиток повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження та поясненнями потерпілого та його представника.

Неправомірними діями обвинуваченого потерпілому були завдані моральні страждання, які виразилися у грубому приниженні його людської гідності, та перенесеним страхом за його життя, сильним фізичним болем у результаті отриманих травм. Фактично дії обвинуваченого позбавили можливість потерпілого працювати по професії, бо він повар, а після травми знаходиться у жаркому приміщенні він вже не може. По стану здоров'я він не був призваний до лав збройних сил України, хоча дуже хотів. Таким чином, суд приходить до висновку, що моральна шкода, спричинена кримінальним правопорушенням, підлягає стягненню у розмірі 40 000 грн.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_1 вираховувати з моменту його затримання, а саме з 11 липня 2013 року.

Зарахувати ОСОБА_1 знаходження ним під вартою, на підставі ст. 72 КК України з розрахунку один день за один день.

Запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити без змін, а саме - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_4, (РНОКПП НОМЕР_2), в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 3 032 (три тисячі тридцять два) гривень 41 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia-5228» у корпусі сірого кольору, ІМЕІ-НОМЕР_3, який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 згідно розписки від 13 березня 2013 року, - повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: Н.В.Кучеренко

Судді: Л.Е.Пономаренко

І.О.Калугіна