Ухвала суду № 44348868, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2015 р. м. Київ К/800/23828/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа ОСОБА_3, про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання внесення до актів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 05.07.2012 року та 12.07.2013 року відомостей про результати перевірки посадовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області неправомірними діями.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року в задоволенні позову відмолено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги частково. Визнано дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області по складанню висновків актів перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 05.07.2012 року та 12.07.2013 року протиправними.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_3 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2012 році ОСОБА_3, який є сусідом позивача, почав проводити на своїй земельній ділянці будівельні роботи. Фундамент, на думку позивача, було закладено на надблизькій відстані від межі , що розділяє земельні ділянки в беспосередній близькості до погріба позивача, також нову будівлю ОСОБА_3 розташував таким чином, що природні опади з її даху потраплятимуть до погріба.

За зверненням гр. ОСОБА_4, на підставі направлення на перевірку № 310 пп від 26.06.2012 року була проведена позапланова перевірка, за наслідком якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 05.07.2012 року.

На підставі звернення Хацьківської сільської ради № 482/02-11 від 08.07.2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області винесено направлення головного державного інспектора для проведення позапланової перевірки № 616 від 12.07.2013 року щодо законності будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 12.07.2013 року, у якому зазначено, що на земельній ділянці, що належить гр. ОСОБА_3, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 611887 здійснюється будівництво літньої кухні, гаража та господарчих сараїв на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого інспекцією ДАБК у Черкаській області за ЧК № 06212117195 та, згідно будівельного паспорту, виданого відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Черкаської РДА від 27.03.2013 року та порушень не виявлено.

Позивач, вважаючи дії щодо внесення до зазначених актів перевірки висновків щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності неправомірними, звернувся з позовом до суду.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За загальним правилом акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України.

За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення пеервірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження у суді є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Позивач фактично оскаржує акт перевірки (висновки), що унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що цей позов може бути розглянутий за правилами, встановленими КАС України.

Тому рішення у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому рішення у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону.

Керуючись статтями 157, 222, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року скасувати, закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа ОСОБА_3, про визнання дій протиправними.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: