Ухвала суду № 44348841, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/9991/81147/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 по справі № 2а-3574/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 23.03.2011 № 0000062200 в частині визначеної суми грошового зобов'язання по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 18 334,82 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення в частині застосованих штрафних санкцій на суму 18328,34 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Не погодившись із судовими рішеннями, держаний податковий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційні вимоги, податковий орган послався на те, що належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією є належно оформлена ВМД (типу ІМ 40).

Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи клопотання про заміну відповідача на правонаступника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 981 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі м. Харкова на його правонаступника - Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, державним податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства, за наслідками якої складено акт від 10.03.2011 №211/22-017/31062507.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР), що полягало порушенні 180-денного терміну імпортування товарів (несвоєчасне надходження імпортного товару) за імпортними контрактами від 23.03.2010 № 03-10, укладеного з Company "Eurochem Asia Limited" (Китай) та від 18.05.2010 № 02-10, укладеного з Company Jiangsu GUSU Puriflying Technology CO., Ltd (Китай).

На підставі акту перевірки відповідачем ухвалено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.03.2011 № 0000062200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності на суму 20 570,59 грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на виконання умов контракту від 23.03.2010 № 03-10, укладеного з Company "Eurochem Asia Limited", позивачем 09.04.2010 та 19.04.2010 було перераховано кошти в сумі 1836 дол. США та 1836 дол. США відповідно. Таким чином, граничні строки надходження імпортного товару становили 06.10.2010 та 16.10.2010 відповідно. З інвойсу від 29.04.2010 № 100462 вбачається, що товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України 17.05.2010 року, що підтверджується відбитком штампу митниці.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що на виконання умов контракту від 18.05.2010№ 02-10, укладеного з Company Jiangsu GUSU Puriflying Technology CO., Ltd, позивачем 18.06.2010 було перераховано кошти в сумі 7220 дол. США та 28.10.2010 року в сумі 7220 дол. США, а отже граничний термін надходження товару є 15.12.2010 та 26.04.2011 відповідно. Згідно товаросупроводжувального документу на контейнер (сервісний коносамент від 18.11.2010 № МБАС74700) товар надійшов на митну територію України 28.12.2010, що підтверджується відбитком штампу митниці.

Так, відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР при імпорті на умовах відстрочення поставки відстрочення поставки не повинне перевищувати 180 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбутися саме факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма ст. 2 Закону № 185/94-ВР є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

Термін "момент перетину товаром митного кордону України" конкретизується існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема у Митному кодексі України (Кодекс).

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України. Статтею 43 Кодексу передбачено, що митний контроль здійснюється в разі ввезення товару на митну територію України (фактичне перетинання митного кордону) та розпочинається з моменту перетинання товаром митного кордону України. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на товаросупровідних документах з відповідною датою.

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Слід зазначити, що дата оформлення ВМД не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама ВМД є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій (п. 8 Положення № 574). Прийняття ВМД для оформлення - закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку ВМД (п. 2 Положення). Тобто дата оформлення ВМД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону і, як наслідок, не дата імпорту товару.

Таким чином, оформлена ВМД не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Як висновок, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави стверджувати, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, фактом поставки можна вважати товаросупровідні документи з відбитком штампа "Під митним контролем".

Як вбачається з матеріалів справи, товар який був поставлений згідно імпортного контракту від 23.03.2010 № 03-10, укладеного з Company "Eurochem Asia Limited", фактично перетнув митний кордон України 17.05.2010, що підтверджується проставленим на інвойсі № 100462 відтиском штампу Чернігівської митниці "Під митним контролем" від 17.05.2010, а отже враховуючи граничні терміни поставки товарів (06.10.2010 та 16.10.2010), позивачем не було порушено вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Щодо отримання позивачем імпортного товару по контракту від 18.05.2010 № 02-10, укладеного з Company Jiangsu GUSU Puriflying Technology CO., Ltd, то як вбачається з матеріалів справи товар фактично перетнув митний кордон України 28.12.2010, що підтверджується проставленим на товаросупроводжувальному документі на контейнер (сервісний коносамент від 18.11.2010 № МБАС74700) відтиском штампу митниці "Під митним контролем". Таким чином, враховуючи граничний термін поставки товару по зазначеному контракту (15.12.2010), прострочення перетину кордону складає 13 днів.

Проте, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи (а.с.20), за результатами перевірки Товариства, позивачу було нараховано пеню за прострочення термінів розрахунків за контрактам від 18.05.2010 № 02-10 (з 15.12.2010 по 22.02.2011) строком 69 днів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій, що визначення Товариству грошового зобов'язання по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності згідно рішення від 23.03.2011 № 0000062200 у сумі 2 242,25 грн. за 13 днів прострочення (з 15.12.2010 по 28.12.2010) поставки товару відповідно до контракту від 18.05.2010 № 02-10 є правомірним, решта суми нарахованої пені у розмірі 18 328,34 грн. підлягає скасуванню.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 по справі № 2а-3574/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко