Ухвала суду № 44348757, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/800/66007/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді – Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року у справі №826/12070/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-Електро” до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю “Спец-Електро” звернулося в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №З-0408/2-7/10-24/0408/08/03 від 04.08.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області у порушення вимог закону не було письмово повідомлено позивача про виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 391 Закону № 3038-VI, протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ “Спец – Електро”, а саме об’єкта будівництва: “Винесення ділянки ПЛ-10 кВ. Л-48 Мірча за межі забудови ТОВ “СП “Агропроммаш” на землях Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області” був складений акт від 23.07.2014 року.

Актом перевірки встановлено, що у декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.05.2014 року №7/10-2905/24 зазначено, що замовником є ТОВ “Спец – Електро”, в той час як фактично замовником будівництва є ТОВ “СП “Агропроммаш”. Також, у декларації зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови вищевказаної земельної ділянки не отримувались, в той час як фактично відділом містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області ТОВ “СП “Агропроммаш” видані містобудівні умови і обмеження забудови вищевказаної земельної ділянки від 18.11.2013 року №163, що є наведенням недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушені вимоги статей 34, 36 закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Під час перевірки встановлено, що ТОВ “Спец – Електро” в семиденний термін не поінформовано виконавчий орган сільської ради за місцезнаходженням об’єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт, чим порушені вимоги частини сьомої статті 36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, вимоги пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №466.

За результатами позапланової перевірки відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.07.2014 року №1-Л-3-2307/303 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.07.2014 року, яким від позивача вимагається усунути допущені порушення в термін до 20.09.2014 року. Також, відповідачем 04.08.2014 року винесена постанова №3-0408/2-7/10-24/0408/08, якою за порушення вимог ч. 7 ст. 36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №466 позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладений штраф у розмірі 6090,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що товариством з обмеженою відповідальністю “Спец-Електро” було повідомлено у встановлений законом термін сільську раду за місцезнаходженням об’єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт, натомість інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не було направлене повідомлення на адресу позивача про виявлення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт, як того вимагає чинне законодавство.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”(далі - Закон № 3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно ч.1 ст.36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Судами було встановлено, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2014 року №КС081141570038, при цьому, перевіркою виявлені розбіжності в зазначеній декларації, зокрема в частині зазначення замовника будівництва.

Відповідно ч.1 ст. 391 Закону № 3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Відповідно до положень п. 14 Порядоку виконання будівельних робіт, який визначає процедуру виконання будівельних робіт та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 391 Закону № 3038-VI, Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з єдиного реєстру в установленому порядку.

Судами було встановлено, що відповідачем на адресу позивача не було направлено повідомлення про виявлення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт.

Зазначені обставини свідчать про недотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури повідомлення про виявлення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт, що стало передумовою ненадання замовником достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру.

Згідно ч.7 ст. 36 Закону № 3038-VI замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно п.15 Порядку №466 замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації або з дня отримання права на виконання будівельних робіт відповідно до пунктів 13 і 14 цього Порядку письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, судами було встановлено, що Мирчанська сільська рада Бородянського району Київської області, а також Бородянський РВ ГУ ДНСН України в Київській області були повідомлені позивачем про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за №КС081141570038 від 06.06.2014 року в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року у справі №826/12070/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 239-1 КАС України.

Судді: