Ухвала суду № 44348420, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ К/800/51855/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді: Васильченко Н.В.,

судді: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

при секретарі судового засідання: Яроші Д.В.,

за участі представника відповідача Морозова П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № 820/7209/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий Банк" звернувлося в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просило, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року №Ю-26-11 є неправомірною, оскільки грошові вимоги до боржника на загальну суму 196609,02 грн.(несплачена суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 171 126,51 грн. та штрафні санкції в загальній сумі 25 482,51 гри.), були акцептовані ліквідатором банку в повному обсязі і включені ним у сьому чергу задоволення вимог кредиторів. Крім того, ліквідатор не має законних підстав для визнання вимог із сплати заборгованості з єдиного внеску у сумі 15419,82 грн., яка виникла на час прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора та не була пред'явлена протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Також, ліквідатор не має законних підстав для визнання вимог із сплати штрафних санкцій на суму 14 327,33 грн., оскільки ці санкції були застосовані після прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора. Ліквідатор банку, також не визнає вимоги відповідача у сумі 140 886,38 грн. грн. із сплати заборгованості з єдиного внеску за січень-березень 2014 року, оскільки винагорода за цивільно-правовими договорами за цей період ще не сплачувалась, а отже, відповідно, не був сплачений єдиний внесок за зазначений місяць.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 червня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року змінене рішення суду першої інстанції, шляхом її скасування в частині відмови у задоволенні позову про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року №Ю-26-11 на суму 196069,02 грн. та стягнення судового збору у сумі 4384,80 грн. Прийнята в цій частині нова постанова, про задоволення позову. Скасована податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року №Ю-26-11 на суму 196069,02 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Інноваційно-промисловий Банк" перебуває на податковому обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів сформована та надіслана на адресу ПАТ "Інноваційно-промисловий Банк" податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року №Ю26-11 всього на суму 367242,55 грн.

Згідно листів управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова №13732-03/26 від 03.09.2013 р. та №15306-03/26 від 03.10.2013 р. до контролюючого органу були передані дані щодо наявності та зростання заборгованості з єдиного внеску, яка рахується за Публічним акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий Банк"

Зазначена заборгованість позивача сформована в картці особового рахунку платника та складається з суми - 196609,02 грн. застосованої управлінням Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова за звітний період лютий 2012 року у сумі 171126.51 грн. та за рішеннями № 607 від 14.03.2012р. на суму 7830,31 грн.. №532 на суму 58,54 грн., № 769 від 02.04.2012р. на суму 17593,66 грн. та з суми 170633,53 грн.. за самостійно визначеними зобов'язаннями за деклараціями: за грудень 2013 р. (вх. № 1401197082 віл 20.01.2014 р.) на суму - 46818,04 грн.; за січень 2014 р. (вх. № 1403425264 від 20.02.2014 р.) па суму - 45879,0 грн.; за лютий 2014 р. (вх. № 1404397769 від 14.03.2014 р.) на суму - 43769,69 грн.; за березень 2014 р. (вх. № 1405707475 від 17.04.2014 р.) на суму - 34166,80 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що за наявності заборгованості у розмірі 367242,55 грн. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів правомірно винесена оскаржувана вимога про сплату боргу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога відповідача про сплату боргу(недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 на суму 196609,02 грн. є неправомірною, оскільки позивачем вже були визнані кредиторські вимоги на вказану суму за ідентичний період виникнення заборгованості, від особи уповноваженої на адміністрування єдиного внеску, в процедурі ліквідації банку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом спору є правомірність вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 - недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 333075,75 грн.

З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013р. №404-VІІ(далі - Закон №404-VІІ) та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013р. №406-VІІ функції з адміністрування єдиного внеску Пенсійного фонду України передані Міністерству доходів та зборів України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI(далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 12 Закону № 2464-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.

Відповідно ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно п.7 ч.1 ст.13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Отже, вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за №Ю-26-11 є обов'язковою до виконання.

Як було встановлено судами, спірна вимога складається, зокрема з суми 196609,02 грн. При цьому, зазначена сума виникла внаслідок застосування фінансових санкцій до позивача, як платника єдиного внеску за рішеннями суб'єкта владних повноважень - управлінням Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова, уповноваженого на час їх винесення на адміністрування такого внеску.

У відповідності до п.15 ст. 25 Закону України № 2464-VI(в редакції винесеній на час винесення рішень) рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Таким чином, рішення управлінням Пенсійного фонду в Дзержинському районі м.Харкова про застосування фінансових санкцій: № 607 від 14.03.2012р.; №532 від 01.03.2012р.; №769 від 02.04.2012р. були прийняті уповноваженим органом та є обов'язковими до виконання.

Відповідно ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону.

Беручи до уваги зміни в законодавстві та неврегульованість питання, щодо повторного видання податковим органом вимоги, щодо частини якої вже було прийняте рішення уповноваженим органом, колегія вважає можливим застосування аналогії закону.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, що уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем не передбачено можливості повторного надсилання боржнику податкової вимоги.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Податкового кодексу України передбачено, серед іншого, такі обов'язки посадових осіб контролюючих органів як дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів.

Водночас п. 21.2 вказаної статті передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, зважаючи на існування рішень управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м.Харкова про застосування фінансових санкцій: № 607 від 14.03.2012р.; №532 від 01.03.2012р.; №769 від 02.04.2012р. у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів не було законних підстав для винесення податкової вимоги в частині суми 196069,02 грн.

Також судами було встановлено, що згідно постанови правління Національного банку України від 29.02.2012р. №72 розпочата процедура ліквідації публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк".

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернулося до ліквідатора Банку з заявою про акцептування вимог кредитора у розмірі 196069,02 грн.

Повідомленням від 31.05.2012 р. №01-1/858 ліквідатор повідомив кредитора, про акцептування його вимог та включення заявленої суми до реєстру вимог кредиторів до 7 черги.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів до ліквідатора Банку була направлена заява про заміну кредитора.

Отже, погашення зазначеної заборгованості передбачено в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Інпромбанк".

З огляду на зазначене, Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду відносно того, що оскаржувана вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 в частині на суму 196609,02 грн. є неправомірною, оскільки щодо зазначеної заборгованості позивача, вже були прийняті рішення органом владних повноважень, які є обов'язковими до виконання. Таким чином, виконання оскаржуваної вимоги в зазначеній частині призведе до повторного стягнення з позивача тієї ж суми боргу, що стягнута з нього рішеннями управлінням Пенсійного фонду в Дзержинському районі м.Харкова у 2012 році.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України № 2464-VI одним із принципів ведення обліку єдиного внеску є захист прав та законних інтересів застрахованих осіб.

ч.1 ст.6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції та зазначає, що оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) в частині суми 196069,02 після її узгодження призведе до повторного стягнення цієї ж суми боргу, погашення якої передбачене ПАТ "Інпромбанк" в межах ліквідаційної процедури, оскаржувана вимога в цій частині є неправомірною.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, відносно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, при цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № 820/7209/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: