Ухвала суду № 44348179, 12.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

12.05.2015 №К/800/52393/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіна постановуХарківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014у справі № 820/13209/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора» доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування наказу,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просило скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1387 від 04.07.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, позов задоволено, скасовано наказ начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1387 від 04.07.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.04.2014 по 30.04.2014 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проводились документальні позапланові виїзні перевірки позивача, за результатами яких складено акти від 30.04.2014 №1631/20-30-22-03/38773979 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора», податковий номер 38773979, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Пріора-Інвест», податковий номер 38771327, за січень 2014 року» та № 1632/20-30-22-03/38773979 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора», податковий номер 38773979, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЗМ-Консалтинг», податковий номер 37871477, за лютий 2014 року та березень 2014 року».

04.07.2014 на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання листа УВБ ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.06.2014 за № 1963/7/20-40-08-21, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ № 1387 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Тімора», податковий номер 38773979, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Пріора-Інвест», податковий номер 38771327 за січень 2014 року та ТОВ «ЗМ - Консалтинг» за лютий, березень 2014 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, оскільки відповідачем уже проводились перевірки позивача з тих самих питань та за ті самі періоди, що зазначені в оскаржуваному наказі, він є протиправним.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Таким чином, у випадку службового розслідування або порушення кримінальної справи щодо посадової особи податкового органу, яка здійснювала перевірку платника, податковий орган вищого рівня вправі прийняти рішення про повторне проведення документальної позапланової перевірки платника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуваний наказ відповідачем прийнято на підставі листа (подання) УБВ ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.06.2014 №1963/7/20-40-08-21, згідно з яким керівництву ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області лише (доручено) провести службове розслідування відносно посадової особи, яка проводила перевірки позивача, висновки яких відображено в актах від 30.04.2014 № 1631/20-30-22-03/38773979 та № 1632/20-30-22-03/38773979.

Проте, наказ Головного управління Міндоходів у Харківській області на проведення перевірки позивача - відсутній, а оскаржуваний наказ прийнято Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, тобто органом того ж рівня, що приймав попередній наказ, та органом у діях посадових осіб якого було виявлено порушення і щодо яких повинно розпочатися службове розслідування.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з їх висновками про те, що відповідачем прийнято спірний наказ з порушенням порядку, встановленого Податковим кодексом України, та про відсутність законних підстав у відповідача для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Клінінгова компанія «Тімора» на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову, що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухвалених рішень судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді Г.К. Голубєва М.П. Зайцев