Ухвала суду № 44348019, 20.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/4935/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Притула Н.Г.

Доповідач - Шахова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д.

при секретарі - Бугай О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, кредитної спілки «Тринадцята зарплатня», татя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - головне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_3

на рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 27 січня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, який згодом уточнила, і остаточно просила встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_1; у порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, Ѕ частину житлового будинок та земельної ділянки площею 0,03 га по АДРЕСА_3, Ѕ частину грошових коштів у сумі 60 000 грн на депозитному рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Міський комерційний банк" (договір строкового банківського вкладу №2630/100/122454 від 25 червня 2013 року) та нараховані відсотки, Ѕ частину грошових кошти в сумі 20 000 грн. на депозитному рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк" (договір №ДФО-04-145591 строкового вкладу "Активне літо" від 26 червня 2013 року) та нараховані відсотки.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що у період з 1990 року по 22 грудня 2013 року вона проживала однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_4 помер, за життя останнього згоди про спосіб поділу спільного майна не досягнуто.

Рішенням Шевченківського районного суд ум. Києва від 27 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено порядок дослідження показань свідків, письмових та речових доказів, неправильно застосовано норми матеріального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали,з підстав в ній викладених та просили її задовольнити.

Представник ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечувала та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін,яке на її думку,ухвалено з дотриманням вимог закону.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився,про місце і час розгляду справи повідомлений за законом належно.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді,пояснення осіб,які брали участь у справі та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом за договором купівлі-продажу від 18 березня 1991 року ОСОБА_4 придбав жилий будинок, дерев'яно-валькований, покритий руберойдом, жилою площею 22 кв.м без господарських будівель по АДРЕСА_3, що

розташований у колгоспному масиві. Продаж вчинено за 300 крб.

З довідки від 16 червня 2014 року за № 718, що видана Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" вбачається, що право власності на зазначений будинок станом на 31 грудня 2012 року не зареєстровано.

Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,3000 га, що розташована на території с.Макарівка Макарівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю від 7 серпня 1997 року.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, видане 27 січня 1994 року на підставі розпорядження (наказу) від 27 січня 1994 року № 4064, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 Зазначену квартиру ОСОБА_4 надано замість квартири АДРЕСА_2 (будинок був знесений), що підтверджується гарантійним зобов'язанням.

25 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та ОСОБА_4 підписаний договір строкового банківського вкладу "Ваш святковий" № 2630/100/122454, за яким останній вклав кошти на строковий депозитний рахунок у сумі 60 000 грн зі сплатою 20,3% річних.

Відповідно до копії заповідального розпорядження на зазначений вклад, ОСОБА_4 заповів свій вклад ОСОБА_1 (а.с.18 т.1).

Згідно запиту нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори в межах спадкової справи, Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" повідомив про відсутність такого розпорядження (а.с. 221 т.1).

25 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" та ОСОБА_4 підписаний договір № ДФО-04-145591 строкового вкладу "Активне літо", за яким останній вклав кошти на депозитний рахунок в сумі 20 000 грн зі сплатою 21,75% річних (а.с.19 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження: все його майно яке на день смерті буде йому належати де б воно не знаходилось та з чого воно не складалося заповідає ОСОБА_2 (а.с.30-31 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

18 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, як особа, яка проживала з померлим однією сім'єю не менш як п'ять років до дня його смерті (а.с.178 т.1).

31 березня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, як особа, яка має право на отримання спадкового майна за заповітом (а.с.190 т.1).

Витрати на поховання ОСОБА_4 сплачував ОСОБА_6 (а.с.39-43 т.2).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу позивача з ОСОБА_4 у період з 1990 року по 1 січня 2004 року суд першої інстанції виходи із того, що встановлення такого факту у період до 1 січня 2004 року законодавством не передбачено.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу позивача з ОСОБА_4 у період з 1 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за позивачем у порядку поділу майна подружжя права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з їх недоведеністю.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 розділу VІІ Прикінцевих положень СК України цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 1 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на цю дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коди вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

З вказаного вбачається, встановлення фактів проживання однією сім'єю у період до 1 січня 2004 року законодавством не передбачено.

У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам ст. ст. 215, 259 ЦПК України. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо порядку дослідження показань свідків, письмових та речових доказів, неналежнуїх оцінку при вирішені позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу позивача з ОСОБА_4 у період з 1 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за позивачем у порядку поділу майна подружжя права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не знайшли свого підтвердження, оскільки судом першої інстанції надано оцінку всім доказам у справі в сукупності та взаємозв'язку відповідно до ст. 212 ЦПК України і зміст рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 215, 259 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність зроблених в рішенні висновків фактичним обставинам справи на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.

Головуючий

Судді