Постанова № 44346599, 14.05.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р.

м. Херсон

Справа № 821/1032/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Повного товариства "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Повне товариство "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія" (далі - позивач, ПТ "Ломбард-Лідер") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач, Комісія), у якому просить скасувати постанову №113/16/03/01-ЛБ від 24.09.2014 р. про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг у сумі 17000,00 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує пропущенням Комісією річного строку для застосування адміністративно - господарських санкцій за оскаржуваною постановою про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, оскільки на думку позивача, спірне порушення щодо недотримання розміру власного капіталу було виявлено у 2010 році.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, вказуючи на правомірність оскаржуваного рішення Комісії, оскільки до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 17000,00 грн. за не виконання розпорядження від 29.05.2014 р. №1654 про усунення до 30.06.2014 р. порушень законодавства про фінансові послуги в частині розміру власного капіталу, а саме - показника "Власний капітал" (код рядка 110) додатка 2 звітних даних товариства за 1 квартал 2014 року у сумі 1999,9 тис. грн., як такий що не відповідає підпункту 2.1.11 пункту 2.1 розділу 2 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 року №3981. Крім того, відповідач вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду про оскарження постанови.

В судове засідання, призначене на 14 травня 2015 року, прибув представник позивача, при цьому надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, при цьому, 12 травня 2015 року відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2014 року ПТ "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія" було подано до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за вх. №2580, звіт про склад активів та пасивів ломбарду за період 1 квартал 2014 року, в якому у рядку "Власний капітал, усього" (код 110) на кінець звітного періоду зазначено показник "-1999,90" (тис. грн. з одним десятковим знаком).

За результатами перевірки звітних даних ПТ "Ломбард-Лідер" за 1 квартал 2014 року начальником відділу пруденційного нагляду за фінансовими компаніями Комісії було встановлено, що станом на 31.03.2014 р. власний капітал становить -1999,9 тис. гривень, що не відповідає вимогам законодавства та є порушенням підпункту 2.1.11 пункту 2.1 розділу 2 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 року №3981, в частині обов'язку мати власний капітал у розмірі не менше 200 тис. грн., про що складено акт про правопорушення законодавства про фінансові послуги від 14.05.2014 року №64/16/03-ЛБ (далі - акт №64/16/03-ЛБ).

29 травня 2014 року Комісією прийнято розпорядження про застосування заходу впливу №1654, яким зобов'язано ПТ "Ломбард-Лідер" у термін до 30.06.2014 року усунути порушення законодавства щодо не виконання вимог в частині розміру власного капіталу ПТ "Ломбард-Лідер" та у термін до 10.07.2014 року повідомити Комісію про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів.

12 вересня 2014 року начальником відділу пруденційного нагляду за фінансовими компаніями Комісії складено акт про правопорушення законодавства про фінансові послуги №113/16/03-ЛБ (далі - акт №113/16/03-ЛБ), яким встановлено не виконання ПТ "Ломбард-Лідер" вимог розпорядження про застосування заходу впливу від 29.05.2014 року №1654, що є порушенням вимог пункту 2.2 розділу 2 та пункту 5.9 розділу 5 Положення про застосування Комісією заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319.

24 вересня 2014 року Комісією прийнято постанову №113/16/03/01-ЛБ про застосування до ПТ "Ломбард-Лідер" штрафу у розмірі 17000,00 грн. за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Не погодившись із зазначеним рішенням Комісії, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з вимогою про скасування вказаної постанови.

Перевіряючи обґрунтованість та законність рішення Комісії, як суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-III (далі - Закон України №2664-ІІІ), Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженим розпорядженням Національно комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 року №2319 (далі - Положення № 2319), Положенням про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року №3981 (далі - Порядок №3981) тощо.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України №2664-ІІІ, державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього Закону державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом, зокрема, нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг); застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

Згідно ч. 1 ст.28 Закону України №2664-ІІІ, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, зокрема, проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), а також інших юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації (п. 9); у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення (п. 10); надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів (п. 12); встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України (п. 18).

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що пруденційний нагляд є складовою частиною загальної системи нагляду, що проводиться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов'язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами (ч. 1 ст. 29). Основними напрямами пруденційного нагляду національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо: 1) ліквідності; 2) капіталу та платоспроможності; 3) прибутковості; 4) якості активів та ризиковості операцій; 5) якості систем управління та управлінського персоналу; 6) додержання правил надання фінансових послуг (ч. 2 ст. 29).

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення №3981, для надання фінансових послуг ломбард повинен відповідати таким вимогам, зокрема, діяльність ломбарду повинна відповідати вимогам законодавства про фінансові послуги (пп. 2.1.1); повинен бути внесений до Державного реєстру фінансових установ (пп.2.1.2); мати власний капітал у розмірі не менше 200 тисяч гривень (пп. 2.1.11).

Відповідно до приписів Закону України №2664-ІІІ, зокрема, -

- у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону ( ч. 1 ст. 39 цього Закону);

- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення (п. 1); накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону (п. 3). (ч.1 ст.40 цього Закону).

Як зазначалось вище, у квітні 2014 р. ПТ "Ломбард-Лідер" було подано до Комісії звіт про склад активів та пасивів ломбарду за 1 квартал 2014 року, згідно якому у рядку "Власний капітал, усього" (код 110) на кінець звітного періоду зазначено показник "-1999,90", що не заперечується позивачем.

При цьому, суд вказує, що за змістом адміністративного позову позивач не вказує на протиправність дій Комісії при встановленні ПТ "Ломбард-Лідер" порушень вимог пп. 2.1.11 п. 2.1 розділу 2 Положення №3981, а саме невідповідність розміру власного капіталу, відображеного у звіті за 1 квартал 2014 року, станом на 31.03.2014 року.

Крім того, позивач не вказує на порушення Комісією процедури застосування штрафних санкцій, їх розміру за оскаржуваною постановою.

Відповідно до ч. 3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Натомість, позивач пов'язує незаконність оскаржуваної постанови з єдиною обставиною, а саме, на його думку, має факт повторного встановлення Комісією невиконання ПТ "Ломбард-Лідер" вимог розпоряджень щодо подання фінансової звітності, починаючи з 2010 року, що підтверджується судовими рішеннями в адміністративних справах №2а-805/12/2170, №821/4678/13-а, №821/3990/14.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на судові рішення у адміністративних справах №2а-805/12/2170, №821/4678/13-а, №821/3990/14, як доказ повторного констатування факту невиконання розпоряджень, починаючи з 2010 року, та, як наслідок, пропущення Комісією строку застосування адміністративно - господарських санкцій, з огляду на те, що встановлені у вищевказаних рішеннях суду обставини не стосуються спірних питань, які є предметом розгляду у даній справі.

Зокрема, оскаржувана постанова №113/16/03/01-ЛБ від 24.09.2014 р. про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг у сумі 17000,00 грн. прийнята на підставі документів (актів про правопорушення №64/16/03-ЛБ, №113/16/03-ЛБ, розпорядження від 29.05.2014 року №1654), які не були предметом судового розгляду у вищевказаних адміністративних справах.

Так, в адміністративній справі №2а-805/12/2170 за позовом Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і "Компанія" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, предметом розгляду була постанова №433/41/05/01-ЛБ від 09 лютого 2012 року про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, а саме за невиконання вимог розпорядження від 20 вересня 2010 року.

В адміністративній справі №821/4678/13-а за позовом Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і "Компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, предметом розгляду була постанова від 26.09.2013 р. № 137/16/03/01-ЛБ про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг у розмірі 17000,00 грн., прийнята у зв'язку з невиконанням розпорядження від 29.11.2012 р. №2470.

В адміністративній справі №821/3990/14 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і "Компанія", предметом розгляду є стягнення штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн., застосованих за невиконання розпорядження про застосування заходу впливу від 26.09.2013 року № 3390.

Крім того, позивач, з посиланням на ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, вказує, що Комісією пропущено річний строк для застосування адміністративно - господарських санкцій, оскільки вказаний строк обраховується з дня виявлення порушення, а не з моменту його повторної фіксації.

Суд не погоджується вказаною позицією позивача, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що підставою для прийняття Комісією оскаржуваної постанови є не виконання позивачем вимог розпорядження про застосування заходу впливу від 29.05.2014 року №1654, що є порушенням вимог пункту 2.2 розділу 2 та пункту 5.9 розділу 5 Положення про застосування Комісією заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319.

Відповідно до абз. 3 пункту 2.2 розділу 2 Положення №2319 невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.

Пунктом 5.9 розділу 5 Положення №2319 передбачено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконання особами. У разі невиконання особами рішень про застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг вживає заходів щодо виконання рішень у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 41 Закону України №2664-ІІІ, уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Комісією правомірно застосовано до позивача заходи впливу шляхом застосування штрафних санкцій внаслідок не виконання рішення Комісії про застосування заходів впливу після набрання ними чинності, в даному випадку розпорядження про застосування заходу впливу від 29.05.2014 року № 1654, що узгоджується з вищевказаними приписами діючого законодавства.

При цьому, суд вказує, що позивачем не надано до суду доказів щодо не набрання чинності розпорядження Комісії про застосування заходу впливу від 29.05.2014 року №1654 на момент прийняття оскаржуваної постанови.

Крім того, судом встановлено, що за оскаржуваною постановою Комісія застосувала до ПТ "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія" штрафні санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, за невиконання розпорядження від 29 травня 2014 року №1654, тобто з дотриманням шестимісячного строку, передбаченого ст.250 Господарського кодексу України. Крім того, підставою для прийняття розпорядження від 29 травня 2014 року №1654 стало правопорушення ПТ "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія", встановлене за наслідками подання звітності за 1 квартал 2014 року, тобто не пізніше як через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення діяльності ломбардом.

Таким чином, довід позивача про недотримання строку застосування адміністративно - господарських санкцій згідно оскаржуваної постанови є необґрунтованим та спростовується вищевказаним нормами діючого законодавства та матеріалами справи.

При цьому, помилковим є твердження відповідача про недотримання позивачем місячного строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

При цьому, ч. 4 ст. 99 КАС України визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, то ПТ "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія" скористалось порядком досудового вирішення спору, направивши до Комісії заперечення від 15.10.2014 року вих.№35-юр на постанову №113/16/03/01-ЛБ від 24.09.2014 р. про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг у сумі 17000,00 грн.

Оскільки Комісією не надано доказів направлення та отримання позивачем відповіді про результати розгляду вищевказаних заперечень, при цьому, в письмових поясненнях по справі позивач вказує, що про результати розгляду заперечень дізнався з адміністративного позову Комісії про стягнення штрафу у сумі 17000,00 грн., який надійшов на адресу товариства 11.03.2015 року, та враховуючи, що адміністративний позов про оскарження постанови №113/16/03/01-ЛБ від 24.09.2014 року був отриманий судом 03.04.2015 року, тобто протягом місяця з моменту, коли позивач дізнався про результати розгляду заперечення від 15.10.2014 року вих.№35-юр, тому суд приходить до висновку про звернення позивача до суду в межах строку, передбаченого ч. 5 статті 99 КАС України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вказує, в ході розгляду справи позивачем не було надано доказів щодо спростування вищевказаних порушень на ринку фінансових послуг, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, тому з позивача належить стягнути решту судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання даного позову, що складає 1644,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 94, 122, 159-163 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Повного товариства "Ломбард-Лідер ТПВ "Постачтехкомплект" і Компанія" (ідентифікаційний код 34073967) судовий збір у сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 9.4