Постанова № 44345011, 30.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року 10 год. 35 хв. Справа № 808/1530/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»

до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

третя особа: ОСОБА_1

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, за участі третьої особи: ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними арешт на все майно постанова 29236438 від 17.10.2011 Ленінський ВДВС ЗМУЮ, в частині накладення арешту на нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_1;

- зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, звільнити з-під арешту нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_1.

Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Позивач в позовній заяві не заперечував проти розгляду позову в письмовому провадженні.

Від відповідача надійшли заперечення, в яких представник просить суд розглянути справу без його участі, а в задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи надійшли заперечення та заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позов обґрунтовано тим, що 01.02.2005 ОСОБА_1 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» кредитний договір № 1800-224-К/Р. В забезпечення належного виконання цього договору було укладено Договір іпотеки № 180-224-К/Р/З від 03.05.2005. За умовами вказаного договору іпотеки в якості забезпечення було передано нерухоме майно: будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

12.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» відступило позивачу право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по кредитному договору за договором факторингу № 1 від 12.12.2011.

10.03.2015 позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно третьої особи, у тому числі і на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 1800-224-К/Р/З накладений арешт на все майно (згідно постанови Ленінського ВДВС ЗМУЮ № 29236438 від 17.10.2011). Такі дії державного виконавця порушують права позивача, оскільки ТОВ «КЕЙ «КОЛЕКТ» має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

За наявності договору іпотеки, арешт накладений на все майно боржника не має правових підстав в частині арешту заставленого майна - будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у ДВС були відсутні правові підстави для накладення арешту на вказане майно на користь інших кредиторів, що є заставодержателями.

Позивач вказує, що наявність арешту вказаної нерухомості порушує його права, як іпотекодержателя, оскільки ускладнює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 Закону Украйни «Про виконавче провадження» дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання виконавчого напису нотаріуса можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Аналогічні положення містяться у розділі 4 Договору іпотеки № 180-224-К/Р/З.

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не надав доказів надсилання третьої особи (Іпотекодавцю) ОСОБА_1 письмової вимоги, із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та розділу 4 Договору іпотеки № 180-224-К/Р/З.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167, ч. 5 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький