Ухвала суду № 44344099, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р. Справа № 815/93/15

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Юсуповій Х.О.,

з участю представника публічного акціонерного товариства "Одесагаз" - Ногіної Вікторії Віталіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, про скасування податкових вимог та про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ "Одесагаз" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про:

- скасування податкових вимог № 331-25 від 08.07.2014 року про сплату боргу за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 14202,09 грн.; № 359-25 від 04.09.2014 року про сплату боргу авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4721,71 грн.; №Ю-386-25 від 07.10.2014 року в сумі 39900,76 грн. про сплату боргу за суму недоїмки з оплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- зобов'язання внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ "Одесагаз" відомості про сплату позивачем сум за платіжними дорученнями: №13195 від 17.06.2014 року в сумі 112782,65 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску за травень 2014 року, №13196 від 17.06.2014 року в сумі 35424,00 грн., спрямоване на сплату прибуткового податку із заробітної плати за травень 2014 року, №13246 від 18.06.2014 року в сумі 620,92 грн., спрямоване на сплату оренди землі за травень 2014 року, №13247 від 18.06.2014 року в сумі 600,33 грн., спрямоване на сплату оренди землі за травень 2014 року, №13316 від 18.06.2014 року на суму 14203,09 грн., спрямоване на сплату збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за травень 2014 року, №13322 від 18.06.2014 року на суму 14200,00 грн., спрямоване на сплату збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за червень 2014 року, №13211 від 18.06.2014 року на суму 4668,00 грн., спрямоване на сплату авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року, №13159 від 12.06.2014 року на суму 455,00 грн., спрямоване на сплату авансового внеску з податку на прибуток за червень 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкові вимоги державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області: № 331-25 від 08.07.2014 року, № 359-25 від 04.09.2014 року, №Ю-386-25 від 07.10.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Болградському районі ГУ ДФС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що Публічне акціонерне товариство "Одесагаз", зареєстроване за адресою: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Одарія, 1, та має відокремлені підрозділи юридичні особи, серед яких зазначено Болградське управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз", код ЄДРПОУ ВП: 25026058, місцезнаходження ВП: 68702, Одеська обл., Болградський район, місто Болград, вул. Заводська, 89, що підтверджено довідкою з ЄДР (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html). Болградське управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз" перебуває на обліку в ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем через обслуговуючий банк АТ "Єврогазбанк" платіжними дорученнями перераховано кошти на сплату податків до бюджетів різних рівнів о самостійно визначеним податковим зобов'язанням, а саме:

- платіжне доручення №13159 від 12 червня 2014 року для перерахування авансового внеску з податку на прибуток за червень 2014 року в сумі 455,00 грн.;

- платіжні доручення від 17 червня 2014 року: №13195 для перерахування єдиного внеску за травень 2014 року в сумі 112782,65 грн.; №13196 для перерахування прибуткового податку із заробітної плати за другу половину травня 2014 року в сумі 35424,00 грн.;

- платіжні доручення від 18 червня 2014 року: №13246 для сплати за оренду землі за травень 2014 року в сумі 620,92 грн.; №13247 для сплати за оренду землі за травень 2014 року в сумі 600,33 грн.; №13316 для сплати збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за травень 2014 року в сумі 14203,09 грн.; №13322 для сплати збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за червень 2014 року в сумі 14200,00 грн.; №13211 для сплати авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року на суму 4668,00 грн..

Заявами №84 від 20.06.2014 року, № 105 від 26.06.2014 року, позивач повідомив ДПІ у Болградському районі, що подав платіжні доручення на перерахування платежів до бюджету за Болградське управління експлуатації газового господарства до АТ "Єврогазбанк", але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. Також до заяв додані копії платіжних доручень.

Однак, відповідачем сформовані податкову вимогу № 331-25 від 08.07.2014 року про сплату боргу за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 14202,09 грн.; № 359-25 від 04.09.2014 року про сплату боргу авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4721,71 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-386-25 від 07.10.2014 року в сумі 39900,76 грн. про сплату боргу за суму недоїмки з оплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, а також з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не наддав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно з п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно з п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, вказані вище норми свідчать про те, що право виставляти податкову вимогу виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено, що банк, котрий обслуговує платника, та банк, котрий обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником свого обов'язку по перерахуванню в бюджет суми єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжних доручень на перерахування відповідних сум єдиного внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно з'ясовано судом першої інстанції, що згідно податкової декларації зі збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2014 року від 16.06.2014 року позивачем визначено суму збору за травень 2014 року у розмірі 14203,09 грн.

Згідно податкової декларації зі збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за червень 2014 року від 08.07.2014 року позивачем визначено суму збору за червень 2014 року у розмірі 10660,84 грн.

Терміни сплати грошового зобов'язання зі збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності: за травень 2014 року визначено до 30.06.2014 року; за червень 2014 року визначено до 30.07.2014 року.

На сплату грошового зобов'язання зі збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності позивачем нараховано, належним чином сформовано та подано через УДКСУ Болградський район платіжне доручення № 13316 від 18 червня 2014 р. у розмірі 14 203,09 грн. та №13332 від 18 червня 2014 р., про що свідчить штамп на платіжному дорученні. Датою сплати вказано дату 18.06.2014 р.

Розрахунком податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства позивачем визначена суму податку, що підлягає до сплати в розмірі 4668 грн., що підлягатиме сплаті щомісяця.

Згідно копії платіжного доручення від 18.06.2014 року №13211 позивач сплачено авансовий внесок з податку на прибуток за липень 2014 року на суму 4668,00 грн., про що свідчить штамп на платіжному дорученні. Датою сплати вказано дату 18.06.2014 р.

Також, згідно звіту позивача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2014 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті - 174 395,90 грн.

Проте, 07 жовтня 2014 року ДПІ у Болградському районі прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-386-25, якою визначено позивачу суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 39900,76 грн.

Натомість, копії платіжних доручень від 17.06.2014 року №13195 та №13196 свідчать про те, що позивачем сплачено єдиний соціальний внесок за 2-гу половину травня 2014 року в сумі 112782,65 грн., до бюджету та єдиний соціальний внесок за 2-гу половину травня 2014 року в сумі 35424,07 грн., до бюджету, що підтверджується штампом на платіжних дорученнях. Датою сплати вказано дату 17.06.2014 р.

Доводи апелянта стосовно того, що кошти до бюджету за платіжними дорученнями зараховані не були, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вище зазначені платіжні доручення були прийняті банком, що підтверджується відповідними відмітками на цих документах, але було залишено без виконання банком у зв'язку із його неплатоспроможністю (на підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 "Про віднесення ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії "неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 липня 2014 року прийнято рішення №57 про запровадження з 17 липня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК").

Відтак, суд першої інстанції вірно встановив, що платіжні доручення від 18.06.2014 року №13246, №13247, №13316, №13332, №13211 та від 17.06.2014 року № 13195, №13196 на яких наявні відмітки банку "одержано банком" та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дані платіжні доручення без виконання.

З огляду на викладене, в даному випадку вини платника в порушенні строків перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету (податкового органу) з вини виключно банківської установи, в якій обслуговувався платник.

Відповідно до п.1 ч.12 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум органи доходів і зборів застосовують до банків фінансові санкції.

З огляду на вищезазначену норму законодавства, передбачена відповідальність банківської установи за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску.

При цьому, необхідно зауважити на те, що фінансові санкції до суб'єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, визначені п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не передбачають застосування органом державної фіскальної служби таких санкцій за несвоєчасне перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Таке твердження узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, наведеною в загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі "Зір", з приводу застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за несвоєчасну сплату/перерахування сум єдиного внеску з вини банку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість відповідач, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в даному випадку вини платника в порушенні строків, оскільки як встановлено вище, кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник, в зв'язку з чим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про несплату позивачем податкового боргу у зв'язку із ненадходженням грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко