Ухвала суду № 44343875, 21.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4657/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК"Вектор Плюс") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві) про визнання протиправним та скасування постанови від 27.02.2012 р. ВП №31425599, в частині накладення арешту на нерухоме майно: земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та зобов'язання звільнити з-під арешту вказану земельну ділянку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "ФК"Вектор Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 25.07.2007 р. ОСОБА_3 уклав з ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" кредитний договір №942-Ф, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором укладено іпотечний договір від 25.07.2007 р. №942-Ф/ІІІ-1 (позичальник - ОСОБА_3, іпотекодавець - ОСОБА_4.), предмет іпотеки - земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, за адресою АДРЕСА_1.

В ході виконання виконавчого листа №2а-15342/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 23.01.2012 р., яким звернено стягнення на активи ОСОБА_4 з метою погашення податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб в розмірі 10 392,91 грн., ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві прийнято постанову від 27.02.2012 р. ВП №31425599, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 в межах суми звернення стягнення 10 392,91 грн.

В подальшому, ПАТ «Сведбанк» як правонаступник Акціонерного комерційного банку «ТАС - Комерцбанк» відповідно до договору факторингу №15 та відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 р. відступило ТОВ "ФК"Вектор Плюс" свої права вимоги за зобов'язаннями по кредитному та іпотечному договорах.

Отже, позивач має право на забезпечення виконання вказаного договору предметом іпотеки, а саме земельною ділянкою загальною площею 0,1200 га, за адресою АДРЕСА_1.

Слід зазначити, що доказів виконання зобов'язання за вказаним договором іпотеки або визнання вищезазначених договорів недійсними або нікчемними матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для накладення арешту в частині щодо земельної ділянки, яка є предметом іпотеки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

Згідно ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 4 цього Закону звернення стягнення на майно боржника прямо віднесено до заходів примусового виконання рішень. А з приписів статті 52 вказаного Закону вбачається, що звернення стягнення на майно боржника полягає, зокрема, в його арешті.

Згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, зокрема виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи право вимоги за зобов'язаннями по іпотечному договору від 25.07.2007 р. за рахунок предмету іпотеки - вказаної земельної ділянки загальною, виникло у позивача лише 28.11.2012 р., тобто після накладення арешту на об'єкт іпотечного договору.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців станом на 10.03.2014 р., позивача зареєстровано іпотекодержателем вказаної земельної ділянки з 29.11.2012 р.

Посилання позивача на те, що його право вимоги в результаті цесії виникло з 25.07.2007 р. є необґрунтованими, оскільки права іпотекодержателя до позивача перейшли лише з 28.11.2012 р.

Таким чином, постанова ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва від 27.02.2012 р. ВП №31425599 в частині накладення арешту на земельну ділянку є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "ФК"Вектор Плюс" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 25.05.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Горбань Н.І.