Постанова № 44343832, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/14147/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 804/14147/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Авто" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Авто" (далі - позивач, ТОВ "Сетав Авто") задоволено. Визнано протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з проведення перевірки та складення акту перевірки від 10.07.2013 року №245/222/30325941 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сетав Авто" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Лігран" за лютий-серпень 2012 року, ПП "Транс Атлантіка Сервіс" за травень 2012 року та ТОВ "Шоковіта" за вересень, жовтень, листопад, 2012 року». Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0001222222 від 22.08.2013 року.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сетав Авто" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Лігран" за лютий - серпень 2012, ПП "Транс Атлантика Сервіс" за травень 2012 та ТОВ "Шоковіта" за вересень, жовтень, листопад 2012.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача був складений акт.

Під час перевірки встановлено порушення:

- ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2012 від ТОВ "Лігран" на загальну суму ПДВ 44405,64грн., у травні 2012 від ПП "Транс Атлантика Сервіс" на загальну суму ПДВ 8027,19грн. та у вересні, жовтні, листопаді від ТОВ "Шоковіта" результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 60502,83 грн., а саме: лютий 2012 - 14248,62 грн.; березень 2012- 26381,19 грн.; квітень 2012 -248,74 грн.; травень 2012 -8385,57 грн.; червень 2012 -1830,93 грн.; липень 2012 -942,00 грн.;серпень2012 - 438,58грн.; вересень 2012 -97,08 грн.; жовтень 2012 - 287,55 грн.; листопад 2012 - 7642,57 грн..

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0001222222, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 75628,54 грн., з яких основний платіж - 60502,83 грн., штрафні санкції - 15125,71 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0001222222, виходячи з наступного.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать обставини справи, в перевіряємому періоді ТОВ "Сетав Авто" здійснювалося придбання товарів на підставі наступних договорів: 1) Договір поставки автозапчастин та авторемонтних матеріалів від 01.02.2012 року №12, укладений з ТОВ "Лігран", на виконання якого було надано податкові накладні, видаткові накладні. Заборгованість по розрахункам за даним договором відсутня. Автозапчастини та авторемонтні матеріали були використані для ремонту автівок замовників, фізичних осіб у 2012 році; 2) Договір поставки автозапчастин та авторемонтних матеріалів від 28.08.2012 року №123, укладений з ТОВ "Шоковіта", на виконання якого було надано податкові накладні, видаткові накладні. Заборгованість по розрахункам за даним договором відсутня. Автозапчастини та авторемонтні матеріали були використані для ремонту автівок замовників, фізичних осіб у 2012 році; 3) Договір поставки меблів від 10.05.2012 року №136, укладений з ТОВ "Транс Атлантіка Сервіс", на виконання якого було надано податкові накладні, видаткові накладні. Заборгованість по розрахункам заданим договором відсутня. Придбані меблі були оприбутковані як основні засоби та використовуються у господарській діяльності.

Таким чином, придбавши товари (послуги), для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

На дату складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи у встановленому порядку та як платники податку на додану вартість.

Первинні документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд першої інстанції встановив, і з цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином оформлені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги щодо його скасування підлягали задоволенню.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи протиправними дії відповідача, які були вчинені під час проведення перевірки підприємства та складання акту перевірки не конкретизував в чому саме полягали такі дії, та яким нормам права вони не відповідали.

Проведення виїзної документальної перевірки має на меті отримання від платника податків документів первинного бухгалтерського обліку відносно операцій, достовірність відображення в податковій декларації даних по яких викликала сумнів у контролюючого органу.

Позивачем посадові особи податкового органу були допущенні до проведення перевірки, а тому посилання на порушення порядку призначення та проведення такої перевірки є безпідставним.

Акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. Питання щодо визначення грошового зобов'язання платників податків за результатами перевірок, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку щодо протиправності дій відповідача під час проведення перевірки позивача та складання акту перевірки.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині визнання протиправними дій відповідача, які були вчинені під час проведення перевірки позивача та складання акту перевірки, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 804/14147/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проведення перевірки та складення акту перевірки від 10.07.2013 року № 245/222/30325941 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сетав Авто" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Лігран" за лютий-серпень 2012 року, ПП "Транс Атлантіка Сервіс" за травень 2012 року та ТОВ "Шоковіта" за вересень, жовтень, листопад, 2012 року».

В цій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В решті Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 804/14147/13-а - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25.05.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак