Ухвала суду № 44343824, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 804/15342/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 804/15342/13-а за адміністративним позовом Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просила стягнути суму податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 165 995,52 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повному обсязі. Відповідач вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Позивач не направив у судове засідання свого представника, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Відповідач має податковий борг по орендній платі за землю на загальну суму 165 995, 52 грн., в тому числі пеня - 7065, 14 грн.. Борг виник за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року внаслідок:

- несплати податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями з плати за землю, поданими ФОП ОСОБА_1 в процесі здійснення власної діяльності та на виконання вимог законодавства;

- прийняття податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року №0014591702 та №0014601702 про нарахування штрафних санкцій у зв'язку з порушенням термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю протягом строків, визначених абз.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» та на підставі п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пп. 56.1, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року №0014591702 та №0014601702 ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили.

Позивачем надавалися докази направлення відповідачу за зареєстрованою адресою прийнятих податкових повідомлень-рішень поштовим зв'язком, проте конверт повернувся з позначкою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 31).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень або оскарження їх в судовому порядку, суму грошових зобов'язань, нараховану згідно таких податкових повідомлень-рішень, необхідно вважати узгодженою.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №1488 від 03.11.2011 року (а.с. 35). При цьому, направлення податкових вимог на новостворений податковий борг чинним законодавством не передбачено.

Відповідач правом на оскарження такої вимоги не скористався, доказів оскарження податкової вимоги суду надано не було.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, за наявності існування узгодженого боргу, чинних та не скасованих податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення такого боргу з відповідача у судовому порядку.

Доводи відповідача, щодо порушення судом норм процесуального права, зокрема про неналежне повідомлення, спростовуються матеріалами справи. Щодо приєднаних до апеляційної скарги квитанцій на підтвердження сплати орендної плати за вказані у позовній заяві періоди, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції приймав рішення на підставі доказів, що були наявні у матеріалах справи. Відповідач не скористався своїм правом та можливістю надати докази на спростування доводів позивача під час розгляду справи судом першої інстанції. Тому, колегія суддів не приймає такі докази за належні, проте зазначає, що вони можуть бути враховані при звірці з позивачем на стадії виконання судового рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, і підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 804/15342/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак