
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
09 квітня 2015 рокусправа № П/811/3161/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року по справі № П/811/3161/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002122200 від 02 вересня 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, оскільки первинними бухгалтерськими документами підтверджено реальність проведених господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Гатіора», що свідчить про те, що позивачем правомірно визначено податок на прибуток за 2013 рік.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 02.09.2014 р. №0002122200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток розмірі 24700 грн. - за основним платежем та 6175 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Долинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області з 19.08.2014 р. по 26.08.2014 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Долинська стальконструкція» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо відображення правових відносин з ТОВ «Гатіора» за період з 01.03.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.08.2014 р. №315/11-06-2200/35424017, в якому зафіксовано порушення п.138.2 ст.138, пп..139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на загальну суму 24700 грн.
На підставі висновків акта перевірки Долинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 р. №0002122200, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 24700 грн. - за основним платежем та 6175 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.
Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).
Отже, задля правомірного формування валових витрат, вищевказані витрати повинні бути підтверджені первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2012 року між ТОВ «Гатіора» (орендар) та ТОВ «Долинська стальконструкція» (суборендар) укладено Договір суборенди №01-07/12, предметом якого є передача в тимчасове користування строком до 31.12.2013 р. крану на гусеничній ході МКГ-25 БР.
Сторони договору підписали акт приймання - передачі обладнання в тимчасове користування від 01.07.2012 р.
За наслідками перебування крану в суборенді складені акти здачі-прийомки виконаних робіт від 31.03.2013 р., від 30.05.2013 р., від 30.09.2013 р., від 31.10.2013 р., від 30.12.2013 р., податкові накладні від 31.03.2013 р. №1185, від 30.06.2013 р. №431, від 30.09.2013 р. №424, від 31.10.2013 р. №525, від 30.10.2013 р. №839.
Оплата товару проведена у сумі 156000 грн. в т.ч. ПДВ 26000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.
Крім того, фактичне здійснення господарської операції підтверджується наступними документами: копіями дозволів, виданих територіальним управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області, копією довгору оренди від 01.03.2012 р. про передачу в оренду крану монтажного ТОВ «Гатіора» та копією акта приймання-передачі обладнання в тимчасове користування, копіями первинних документів про виконання монтажних робіт краном монтажним, який товариство взяло в суборенду.
Криворізьким гірничопромисловим територіальним управління надана інформація про те, що кран МГК 25-01-А був наданий для реєстрації в теруправлінні 09.04.2010 р. і зареєстрований за №73153 за ТОВ «Долинська стальконструкція».
Основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), у позивача наявний спеціальний дозвіл на експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки, що також є підтвердженням правомірності віднесення позивачем витрат за отримані послуги з суборенди крану монтажного до складу витрат за 2013 р., оскільки такі витрати понесені позивачем у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Вищенаведені документи, якими позивач підтверджує виконання укладеного договору, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.
На момент укладення та реалізації вказаного вище договору вказаний контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Факт виконання робіт позивачем, як підрядником, відповідачем не заперечується.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.
Також укладений позивачем з означеним вище підприємством договір не містить умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.
Укладений позивачем договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.
Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Посилання відповідача стосовно відсутності ТОВ «Готіора» за податковою адресою, про що складено відповідний акт обстеження від 13.03.2014 року та формування податкових зобов'язань за рахунок постачальників, по яким актами зустрічних перевірок встановлено нереальність проведених операцій, за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.
Виходячи з затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства. При цьому контролюючий орган посилається на дані перевірок, які було проведено вже в 2014 році, тоді як зазначає про допущені позивачем порушення податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань за 2013 рік.
Таким чином, висновки щодо контрагентів позивача не можуть бути підставою для визнання відсутності фактичного здійснення господарських операцій, а також підставою для настання негативних наслідків для платника податку - отримувача послуг (позивача). Статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
Із змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування валових витрат в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).
Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 20 травня 2015 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 44343682, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № п/811/3161/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: