Постанова № 44343337, 20.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа № 922/1586/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Болгова О.М.,

відповідача - Шевченко К.І., Кир"янова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» на рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Впроваджувальний центр « 1С-Рарус Харків», м. Харків

до Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», м. Харків

про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Впроваджувальний центр « 1С-Рарус Харків», м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків", (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" про (з урахуванням збільшення позовних вимог) стягнення з відповідача за первісним позовом на свою користь суму основного боргу в розмірі 512 796,80 грн., пеню в розмірі 44 739,98 грн., 3% річних в розмірі 7 037,21 грн., інфляційні нарахування в розмірі 119 705,80 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором на надання послуг з супроводу програмного продукту №12854-с-2 від 29.04.2014 року, в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Відповідачем подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої останній просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду поряд з первісним позовом та розірвати Договір №12854-с-2 від 29.04.2014 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків" та Публічним акціонерним товариством Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря". В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПАТ Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" м. Харків посилається на положення ст. ст. 526, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. у справі №922/1586/15 (суддя Буракова А.М.) первісні позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків", м. Харків суму основного боргу в розмірі 512 796,80 грн., пеню в розмірі 44 739,98 грн., 3% річних в розмірі 7 037,21 грн., інфляційні нарахування в розмірі 119 705,80 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 13 685,06 грн.; в задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків", м. Харків про розірвання договору №12854-с-2 від 29.04.2014 року - відмовлено повністю.

Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. у справі №922/1586/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Впроваджувальний центр « 1С-Рарус Харків» до ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» відмовити; стягнути з ТОВ «Впроваджувальний центр « 1С-Рарус Харків» на користь ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» судовий збір у сумі 6 971,88 грн.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

29.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків", м. Харків (Виконавець, позивач за первісним позовом) та Публічним акціонерним товариством Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" м. Харків (Замовник, відповідач за первісним позовом) був укладений Договір на надання послуг з супроводу програмного продукту № 12854 - С -2 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити супровід програмного продукту Замовника « 1С: Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України» (далі ПП). Замовник зобов'язується своєчасно прийняти й оплатити надані послуги та роботи.

Пунктом 1.2. Договору, передбачено, що послуги з супроводу ПП включають: консультування Замовника по роботі з ПП; редагування та модифікація конфігурації ПП, типових форм і звітів і розробка зовнішніх обробок відповідно до вимог Замовника; управління супроводом.

Так, відповідно до п.3.1. Договору, виконавець забезпечує надання послуг з супроводу ПП на підставі заявки на надання послуг по електронній пошті або в усному порядку (по телефону або іншим способом) з наступним підтвердженням електронною поштою з попереднім узгодженням строків надання послуг і трудовитрат.

Вартість однієї години робіт (послуг) одного співробітника Виконавця становить 190,00 грн., в т. ч. ПДВ 31,67 грн. Вартість надання послуг і робіт Виконавця визначається виходячи з фактично відпрацьованого часу фахівцями Виконавця (п.4.2. Договору).

За надані послуги Сторони підписують акт наданих послуг не пізніше 3 -х (трьох) робочих днів після закінчення кожного календарного місяця. Акт надання послуг вважається підписаним сторонами, послуги вважаються прийнятими , якщо протягом трьох календарних днів з дня направлення Замовнику Акту надання послуг Виконавець не отримав підписаний Акт надання послуг або письмову мотивовану відмову від його підписання . У цьому випадку Замовник зобов'язаний перерахувати Виконавцеві необхідну суму платежу. (п.4.4. Договору).

Так, відповідно до п.4.5. Договору, оплата послуг проводиться протягом 45 днів з дня підписання кожного акту надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи з супроводу програмного продукту відповідача, загальна вартість яких склала 512 769,80 грн.

Вищевказані роботи були прийняті відповідачем в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних актів приймання - передачі виконаних робіт, а саме: ВЦ-ОУ-07.07.14-0001 від 07.07.2014 року на суму 74508,50 грн., ВЦ-ОУ-07.07.14-0002 від 10.07.2014 року на суму 79116,00 грн., ВЦ-ОУ-11.08.14-0001 від 15.08.2014 року на суму 92207,00 грн., ВЦ-ОУ-18.09.14-0002 від 19.09.2014 року на суму 52212,00 грн., ВЦ-ОУ-09.10.14-0007 від 14.10.2014 року на суму 66025,00 грн., ВЦ-ОУ-10.11.14-0001 від 12.11.2014 року на суму 71820,00 грн., ВЦ-ОУ-05.12.14-0006 від 12.12.2014 року на суму 58286,30 грн.

В той же час, позивачем був наданий Акт про надання послуг № ВЦ-ОУ-11.02.15-0004 від 11.02.2015 року на суму 28 595,00 грн. (а.с. 51), який не був підписаний відповідачем, проте, вказаний Акт було направлено на адресу відповідача за первісним позовом супровідним листом від 11.02.2015 року, про що свідчить фіскальний чек від 11.02.2015 року (арк.с. 53)

Так, враховуючи п. 4.4. Договору, а також те, що матеріали справи не містять письмової мотивованої відмови від підписання вказаного Акту надання послуг, вказані роботи на суму 28 595,00 грн. були прийняті відповідачем за первісним позовом.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач первісним позовом допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань та, в обумовлені договором строки, за виконані роботи не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 512 769,80 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем за первісним позовом умов діючого законодавства, ненадання відповідачем доказів погашення боргу, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 512 769,80 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 44 739,98 грн., 3% річних в розмірі 7 037,21 грн., інфляційні нарахування в розмірі 119 705,80 грн. , слід зазначити наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Позивачем за первісним позовом надано до матеріалів справи розрахунок 3% річних в розмірі 7 037,21 грн., інфляційні нарахування в розмірі 119 705,80 грн. за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за кожним актом приймання - передачі виконаних робіт відповідно.

Перевіривши нарахування надані позивачем за первісним позовом, 3% річних в розмірі 7 037,21 грн., інфляційні нарахування в розмірі 119 705,80 грн. колегія суддів приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3. Договору, передбачено, що у разі прострочення грошових зобов'язань Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, за кожен день прострочення від суми заборгованості до дня оплати.

Перевіривши нарахування надані позивачем за первісним позовом, пені в розмірі 44 739,98 грн. колегія суддів приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги, господарський суд виходить з наступного.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову, а також апеляційної скарги, Публічне акціонерне товариство Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків" в супереч п. 3.2. Договору, виділено співробітників для надання послуг, що не було підтверджено електронною поштою, а тому відповідач за зустрічним позовом порушив умови договору та надав послуги, які не були узгоджені з позивачем за зустрічним позовом та за які вимагає оплату .

З урахуванням чого та враховуючи приписи ст. 526, 651 Цивільного кодексу України, на думку позивача за зустрічним позовом вказані обставини можуть бути підставою для розірвання спірного договору в судовому порядку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр "1С-Рарус Харків" належно та своєчасно надало позивачу за зустрічним позовом обумовлені договором послуги, які були прийняті останнім без зауважень.

Так, враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не надав суду жодного документу, який би свідчив про наявність підстав для розірвання спірного договору, а тому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного та вірного висновку про те, що вказана позовна вимога безпідставна, не обґрунтована, документально не підтверджена та така, що суперечить вимогам чинного законодавства, умовам укладеного між сторонами Договору, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо відсутності повноважень Дятлова О.Є. на підписання від імені Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» актів надання послуг, колегія суддів зазначає, що по-перше, на підтвердження цього факту відповідачем не надано жодного доказу, по-друге, згідно умов договору акт надання послуг вважається підписаним сторонами, послуги вважаються прийнятими, якщо протягом трьох календарних днів з дня направлення Замовнику Акту надання послуг Виконавець не отримав підписаний Акт надання послуг або письмову мотивовану відмову від його підписання. В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем мотивованої відмови від підписання актів надання послуг, а тому - вищевказані доводи апеляційної скарги відхиляються колегією суддів.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.05.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Пелипенко Н.М.