Постанова № 44343125, 20.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 910/28483/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Ковдань Л.М., Бондар О.Т.; від відповідача - не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. по справі № 910/28483/14 (суддя - Головатюк Л.Д.)

за позовом державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» управління справами Верховної ради України до публічного акціонерного товариства «Златобанк» про зобов'язання виконати умови договору та про стягнення 51 622,12грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2015р., враховуючи збільшення позовних вимог, припинено провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення від 06.01.2015 про перерахування 1 200 000,00 грн. та стягнення з відповідача пені в сумі 4 800,00 грн. В іншій частині позов державного підприємства Готельний комплекс «Національний» управління справами Верховної Ради України задоволено. Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Златобанк» переказати кошти за платіжними дорученнями державного підприємства Готельний комплекс «Національний» управління справами Верховної Ради України №1498 від 17.11.2014р., №1530 від 17.12.2014р., №1515, від 21.11.2014р., №1516 від 21.11.2014р., №1518 від 28.11.2014р., №1523 від 10.12.2014р., №1524 від 10.12.2014р., №1530 від 17.12.2014р., №1 та №2 від 06.01.2015р. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь державного підприємства Готельний комплекс «Національний» управління справами Верховної Ради України пеню в сумі 46 822,12грн. та судовий збір в сумі 3 045,00грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Златобанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. у справі №910/28483/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Златобанк» прийнято до провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р., враховуючи перебування судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. по справі № 910/28483/14 прийнято до провадження у визначеному складі.

Державне підприємство «Готельний комплекс «Національний» управління справами Верховної ради України заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. у справі №910/28384/14.

Публічне акціонерне товариство «Златобанк» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

14.01.2014р. між державним підприємством - Готельний комплекс «Національний» Управління справами Верховної Ради України (клієнт) та публічним акціонерним товариством «Златобанк» (банк) був укладений договір банківського рахунку №7387-ЮР/5, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний/і рахунок/ки у національній та/або іноземній валюті (далі - рахунок/рахунки) на підставі окремої/их заяви/заяв Клієнта, з метою надання послуг щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта з використанням платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього Договору, а Клієнт здійснює оплату наданих Банком за цим Договором послуг згідно з Тарифами на послуги на розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АТ «Златобанк». /а.с.8/.

Згідно п. 2.6. Договору платежі з рахунку клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня, на підставі розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються законодавством України, які надаються до Банку безпосередньо уповноваженою особою Клієнта, та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються Клієнтом по електронних каналах зв'язку за допомогою АРМ «НОКК КЛІЄНТ-Банк» або його Інтернет-версії. У разі виникнення у Клієнті потреби в термінових платежах, Банк, у разі технічної можливості, може здійснювати платежі з рахунку Клієнта з урахуванням поточних надходжень за умови погодження виконання цих платежів.

Згідно з п.3.3.5. договору Банк зобов'язаний за розпорядженням Клієнта видавати або перераховувати з його рахунку кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, за умови його подання в операційний час, відповідно до умов цього Договору.

17.11.2014р. позивач надав Банку, а Банк підтвердив отримання двох платіжних доручень: №1498 на суму 37 124,56 грн. про оплату штрафних санкцій ПАТ «Київенерго» за наказом господарського суду №910/12258/14 від 01.09.2014р. та пл. доручення № 1503 на суму 37 020,00 грн. про оплату робіт ТОВ «Об'єднаний центр захисту інформації». Обидва платіжні доручення Банком не виконані, кошти з рахунку позивача не списані. /а.с. 27-28/.

Станом на 18.11.2014р., тобто на дату після невиконання банком платіжного доручення, залишок коштів Клієнта-позивача на рахунку Банку складав 480 862,44 грн. /а.с. 18/.

Так само Банк не перерахував наступні платежі:

- за платіжним дорученням № 1515 від 21.11.2014р. на суму 208 000 грн. - про сплату Податку на додану вартість за жовтень 2014 року в УДК СУ у Печерському районі м. Києва; /а.с.28/

- за платіжним дорученням № 1516 від 21.11.2014р. на суму 41 444,00 грн. - плати за оренду цілісного майнового комплексу за жовтень 2014 року без ПДВ - в УДК СУ у Печерському районі м. Києва; /а.с. 29/.

Станом на 22.11.2014р., тобто на дату після невиконання банком платіжного доручення, залишок коштів Клієнта-позивача на рахунку Банку складав 481 853,71 грн.; /а.с. 22/

- за платіжним дорученням № 1518 від 28.11.2014р. на суму 100 000,00 грн. про сплату Податку на додану вартість за жовтень 2014 року в УДК СУ у Печерському районі м. Києва; /а.с. 29/

Станом на 29.11.2014р., тобто на дату після невиконання банком платіжного доручення, залишок коштів Клієнта-позивача на рахунку Банку складав 727 081,44 грн.; /а.с.25/.

- за платіжним дорученням № 1523 від 10.12.2014р. на суму 50 000,00 грн. ПАТ «Київенерго» як оплату за електроенергію за листопад по договору №30700; /а.с. 30/

- за платіжним дорученням № 1524 від 10.12.2014р. на суму 50 000,00 грн. ПАТ «Київенерго» як оплату за теплову енергію за листопад по договору №520705; /а.с. 30/

- за платіжним дорученням № 1530 від 17.12.2014 на суму 37 020,00 грн. ТОВ «Об'єднаний центр захисту інформації» як оплату за по договору №128; /а.с. 27/.

- за платіжним дорученням № 1531 від 17.12.2014 на суму 1 800 000,00 грн. перерахування коштів на поповнення рахунку; /а.с. 31/.

- за платіжним дорученням № 1 від 06.01.2015р. на суму 120 000,00 грн. ПАТ «Київенерго» як оплату за теплову енергію за грудень по договору №520705; /а.с. 99/

- за платіжним дорученням № 2 від 06.01.2015р. на суму 120 000,00 грн. ПАТ «Київенерго» як оплату за електроенергію за грудень по договору №30700. /а.с. 100/.

Станом на 11.12.2014р., тобто на дату після невиконання банком платіжних доручень, залишок коштів Клієнта-позивача на рахунку Банку складав 2 375 582,24 грн. /а.с. 26/.

Таким чином, ПАТ «Златобанк» в порушення умов договору не здійснив перерахування коштів у встановлений законом строк.

При цьому, всупереч вимог п. 1.12.Інструкції НБУ №22 Банк не повідомив позивача про причини невиконання платіжних доручень.

Листами № 15-4/40-225 від 25.11.2014р. та №15-4/40-252 від 01.12.2014р. позивач звертався до відповідача щодо порушень Банком своїх договірних зобов'язань. /а.с. 13,14/.

Доказів реагування матеріали справи не містять.

Як вбачається з позовної заяви, 17.12.2014р. відповідач повідомив позивача, що платіжне доручення втрачає силу через місяць, отже пл. доручення № 1503 на суму 37 020,00 грн. про оплату робіт ТОВ «Об'єднаний центр захисту інформації» позивачу слід повторити, платіжне доручення №1530 від 17.12.2014р. тотожне платіжне дорученню №1503.

17.12.2014р. позивач подав банку пл. доручення №1531 про перерахування його коштів на поповнення рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 1 800 000 грн. /а.с.31/. Це доручення на 18.12.2014 відповідач також не виконав.

06.01.2015р. позивач подав банку платіжне доручення №1 про перерахування 120 000,00 грн. ПАТ «Київенерго» за електроенергію та платіжне доручення №2 про перерахування 120 000,00 грн. ПАТ «Київенерго» за теплову енергію. /а.с. 99, 100/. Однак і ці платіжні доручення залишилися без виконання.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку» (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 6.2. Договору сторони встановили, що за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного доручення за умови дотримання Клієнтом умов цього Договору та чинного законодавства України при оформленні та наданні до Банку платіжного документа) списання з вини Банку коштів з рахунку Клієнта, а також несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Клієнта, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі 0,1% від відповідної суми за кожний день прострочення, але не більше 10 % від суми переказу.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша і третя статті 549 ЦК України).

Враховуючи те, що відповідач не списав кошти з рахунку позивача на вимогу останнього, чим порушив умови договору, відповідачу нараховано пеню у розмірі 45 822,12грн. відповідно до п. 6.2. Договору.

В процесі розгляду справи позивачем заявлено відмову від позовної заяви щодо зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №1531 від 17.12.2014р. та заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення №1 від 06.01.2015р., №2 від 06.01.2015р. та №5 від 06.01.2015р.

Крім того, позивач просить не враховувати вимогу про виконання платіжного доручення від 06.01.2015р. на суму 1 200 000,00грн.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, суд правомірно припинив провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення від 06.01.2015 про перерахування 1 200 000,00 грн. та стягнення з відповідача пені в сумі 4 800,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. у справі №910/28483/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. у справі №910/28483/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/28483/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Смірнова