Рішення № 44342524, 19.05.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 915/688/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

/юридична адреса: 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40/

/поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 94 /

до відповідача: Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" /юридична адреса: 54023, Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА/

про: стягнення 327383,10 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Кучерява Т.Ю. (довіреність №01/53-358 від 18.02.2015р.)

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 216163,36 грн. боргу за активну електроенергію, 13216,26 грн. боргу за реактивну електроенергію, 49552,51 грн. пені, 45422,84 грн. інфляційних, 3028,13 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.04.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Між сторонами у справі 26.09.2009р. було укладено договір № 44/180 про постачання електричної енергії

На підставі вищевказаного договору позивач за період лютий - березень 2015р. відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 133291 кВт.г. на суму 216163,36 грн.

Відповідач оплату за використану активну електричну енергію не здійснив.

Таким чином, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію склала 216163,36 грн.

Згідно з додатком № 5 до договору, яким передбачено порядок обчислення плати за перетоки реактивної електроенергії та договору споживачу були виставлені рахунки за перетікання реактивної електроенергії за період лютий - березень 2015р. у кількості 16377 кВат.год. на суму 13216,26 грн.

Відповідач послуги з перетікань реактивної електроенергії не оплатив.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати боргу за спожиту активну та реактивну електроенергію, позивачем нараховано йому до сплати 49552,51 грн. пені, 45422,84 грн. інфляційних та 3028,13 грн. - 3% річних.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 24.04.2015р. була направлена на юридичну адресу відповідача /54023, Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА /, отже він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвали господарського суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.09.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір № № 44/180 про постачання електричної енергії

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

П. 6.1 ПКЕЕ передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Припис п. 6.11 ПКЕЕ передбачає, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1 та п.п.2 п.10.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

У п. 2.1 договору сторони передбачили, що під час виконання цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Сторони передбачили ( п.п. 2.2.2, п.2.3.3) у договорі, що позивач зобов'язаний виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених цим договором, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та Додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.1 додатку №4 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 21 числа.

Додатковою угодою від 30.05.2005р. сторони змінили дату надання показників розрахункових засобів обліку в Енергопостачальну організацію з 21 на 1 число щомісячно.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору, відпустив відповідачу активної електричної енергії за період з лютого по березень 2015р. у кількості 133291 кВт.г. на суму 216163,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про використану електроенергію, які складалися та надавалися позивачу безпосередньо відповідачем.

На оплату спожитої активної електроенергії позивач виставив відповідачу рахунки № 44/180/2/1 від 02.03.2015р., № 44/180/3/1 від 01.04.2015р, які відповідачем оплачені не були.

Таким чином, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію цілком обґрунтовано складає 216163,36 грн.

Пунктом 6.33 ПКЕЕ зазначено, що велична плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19, розділ 3 якої передбачає укладання додатків до Договору для розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

На підставі Методики сторонами було укладено додаток № 5 до договору, який є його невід'ємною частиною.

На підставі договору та додатку № 5 до нього позивач виставив відповідачу рахунки за перетікання реактивної електроенергії за період з лютого по березень 2015р. у кількості 16377кВат.год. на суму 13216,26 грн.

Відповідач послуги з перетікань реактивної електроенергії не оплатив.

Припис ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525, 526, 629, Цивільного кодексу України встановлюють , що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 3% річних в розмірі - 3028,13 грн. та індекс інфляції в розмірі - 4542,84 грн.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.

Позивачем нараховано відповідачу 49552,51 грн. пені за порушення термінів оплати вартості активної та реактивної електроенергії.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Розгорнутий розрахунок пені наявний в матеріалах справи. Отже, нарахування пені є обґрунтованим та підставним.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" / 54023, Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА, ЄДРПОУ 01130650/ на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" /54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393/ 216163,36 грн. боргу за активну електроенергію (на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному Ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393), 13216,26 грн. боргу за реактивну електроенергію, 49552,51 грн. пені, 3028,13 грн. 3% річних, 45422,82 грн. інфляції, судовий збір в сумі 6548,00 грн.(на поточний рахунок 26002392418001 в МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, 24789699).

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 21.05. 2015 р.