Рішення № 44342420, 20.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-77-29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. справа №911/1777/15

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прядко"

про стягнення заборгованості в сумі 27 729 837,66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Борух В.А. - представник (довіреність №11-юр від 30.01.15.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2015 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Прядко" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 27 729 837,66 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору №569-100512 від 10.05.12. (далі - кредитний договір), згідно з якими позивач зобов'язувався відкрити відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 22 800 000,00 грн. (договір про внесення змін до кредитного договору від 29.05.12.), а відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит та відсотки за користування ним.

Відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з кредитним договором, не виконав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг (кредит) у сумі 22 800 000,00 грн., 4 591 232,89 грн. прострочених відсотків за користування кредитом та 338 604,77 грн. пені за прострочення процентів за користування кредитом.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.15., розгляд справи призначено на 08 травня 2015 року.

08 травня 2015 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів від 05.05.15.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20.05.15.

13 травня 2015 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення про те, що позивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі п. 1.2 договору іпотеки №984-140512/І від 14.05.12., укладеного між представниками сторін по кредитному договору №569-100512 від 10.05.12.

20 травня 2015 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

10 травня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прядко" (далі - відповідач) був укладений кредитний договір №569-100512 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит та відсотки за користування ним.

29 травня 2012 року сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору, п. 1.1 передбачено, що позивач відкриває відповідачу відновлювальну відкличну лінію (далі за текстом - кредитна лінія кредит) з загальним лімітом 22 800 000,00 (двадцять два мільйони вісімсот тисяч) гривень 00 копійок. Кредитна лінія за договором надається в розмірах, які не перевищують ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) встановленого цим пунктом, за умов, що при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі обставини, як неплатоспроможність відповідача та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у позивача, та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії договору.

21 березня 2014 року сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору №569-100512 від 10.05.12., згідно з п. 1.3 якого кредит надається на строк по « 20» березня 2015 р., якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або не визначений у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. 1.3.1 договору, відповідач повинен повернути основну суму кредиту згідно графіку погашення кредиту (додаток №1 до даного кредитного договору) на рахунок №2062530108505, відкритий а АТ «Єврогазбанк». У разі ненадходження платежів від відповідача у встановлені договором строки суми несплачених в строк платежів визначаються позивачем як прострочені та обліковуються на рахунках простроченої заборгованості з наступного робочого дня. Кредит вважається повернутим з моменту зарахування відповідної грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок позивача або внесення її готівкою.

Пунктом 3.3.2 договору передбачено, що щомісячно, починаючи з останнього банківського робочого дня звітного місяця по 05 число місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в тому числі у зв'язку з порушенням виконання умов цього договору, або в день дострокового розірвання цього договору, сплачувати плату за кредитом на рахунок №2909830408505 відкритий в а АТ «Єврогазбанк». Якщо останній день для сплати процентів та/або сплати комісійних платежів припадає на вихідний або святковий день, то сплата таких платежів здійснюється не пізніше останнього робочого дня перед настанням таких вихідних або святкових днів.

05 червня 2014 року сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору, в якому встановлено строк сплати процентів по кредитному договору №569-100512 від 10.05.12 р. (надалі - кредитний договір) за травень 2014 року по 25 червня 2014 року включно.

Відповідно до додатку №1 від 21.03.14. до кредитного договору, сторони погодили графік погашення кредиту: з 21.03.14 - 20.03.15. - 22 800 000,00 грн.

Відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору, не виконав, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача за період з 25.04.12. до 29.01.15., долученими до матеріалів справи.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 22 800 000,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом у сумі 4 591 232,89 грн. та 338 604,77 грн. пені за прострочені проценти за користування кредитом.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Представник відповідача жодних документів, що підтверджували б оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи позивача, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу по сплаті кредиту в сумі 22 800 000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати прострочених процентів за користування кредитом у сумі 4 591 232,89 грн. та 338 604,77 грн. пені за прострочення процентів за користування кредитом.

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 1.4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами у межах встановленого в п. 1.3 строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 30% річних.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті прострочених процентів за користування кредитом у сумі 4 591 232,89 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.3 договору від 21.03.14. про внесення змін до кредитного договору, кредит надається на строк « 20» березня 2015 р., якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або не визначений у відповідності до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем зобов'язань за договором, позивач має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір, при цьому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані збитки, погасити кредит, сплативши проценти та комісії, а також сплатити штрафні санкції, пеню та інші витрати понесені позивачем за договором.

Згідно з п. 5.2 договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів та комісій за користування кредитом, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені від прострочення виконання зобов'язання (повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій за договором не звільняє відповідача від відшкодування збитків, завданих позивачу.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з:

26.06.14. до 06.07.14., суму боргу в розмірі 580 931,51 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,5% (Постанова НБУ від 14.04.14. №212), складає 3 326,43 грн.;

07.07.14. до 16.07.14., суму богу в розмірі 1 143 123,29 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,5% (Постанова НБУ від 14.04.14. №212), складає 5 950,50 грн.;

17.07.14. до 05.08.14., суму богу в розмірі 1 143 123,29 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 15 659,22 грн.;

06.08.14. до 07.09.14., суму богу в розмірі 1 724 054,80 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 38 968,36 грн.;

08.09.14. до 05.10.14., суму богу в розмірі 2 304 986,31 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 44 205,22 грн.;

06.10.14. до 05.11.14., суму богу в розмірі 2 867 178,09 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 60 878,44 грн.;

06.11.14. до 12.11.14., суму богу в розмірі 3 448 109,60 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 60 878,44 грн.;

13.11.14. до 07.12.14., суму богу в розмірі 3 448 109,60 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 14.0% (Постанова НБУ від 12.11.14. №719), складає 66 128,13 грн.;

08.12.14. до 12.01.15., суму богу в розмірі 4 010 301,38 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 14.0% (Постанова НБУ від 12.11.14. №719), складає 110 750,24 грн.;

13.01.15 до 28.01.15., суму богу в розмірі 4 591 232,89 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 14.0% (Постанова НБУ від 12.11.14. №719), складає 56 352,67 грн.,

а разом 403 636,24 грн.

Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 338 604,77 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 1 ст. 232, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 346, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Прядко" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прядко" (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця III Інтернаціоналу, будинок, 152, офіс 6, ідентифікаційний код 37818898) на користь публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 16, ідентифікаційний код 34693790) заборгованість за кредитом у сумі 22 800 000,00 грн. (двадцять два мільйони вісімсот тисяч грн. 00 коп.); прострочені проценти за користування кредитом у сумі 4 591 232,89 грн. (чотири мільйони п'ятсот дев'яносто одна тисяча двісті тридцять дві грн. 89 коп.); пеню за прострочені проценти за користування кредитом у сумі 338 604,77 грн. (триста тридцять вісім тисяч шістсот чотири грн. 77 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прядко" (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця III Інтернаціоналу, будинок, 152, офіс 6, ідентифікаційний код 37818898) в дохід Державного бюджету України 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 25.05.15.

Суддя С. Грабець