Постанова № 4434063, 03.08.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2009 року Справа №2а-569/09/0870

(16 год. 50 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №13/349/06 АП за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №НОМЕР_1 від 02 березня 2006 року, №НОМЕР_2 від 02 березня 2009 року, № НОМЕР_3 від 02 червня 2009 року, винесені ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Позивач в позовній заяві просить визнати нечинними податкові повідомлення рішення №НОМЕР_1 від 02 березня 2006 року, №НОМЕР_2 від 02 березня 2009 року, № НОМЕР_3 від 02 червня 2009 року, винесені ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя. У додаткових поясненнях свою позицію обґрунтовує тим, що підстави для позбавлення платника податку права на валові витрати, податковий кредит та отримання з бюджету надмірно сплачених сум податку на додану вартість у зв'язку з недотриманням іншими платниками податку - постачальниками, податкового законодавства відсутні, оскільки це не передбачено законом. Також зазначає, що ціна одного виробника, навіть якщо цей виробник є єдиним виробником такого товару (або виробляє значний обсяг такого товару) в Україні не може вважатися звичайною (справедливою) ціною на такий товар. Позивач також не погоджується з висновками перевірки щодо заниження валового доходу, наголошує на тому, що виходячи із змісту Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовий результат та оподатковуваний прибуток визначаються за сукупними результатами всіх господарських операцій у відповідному періоді, а не за окремим операціями. Щодо зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Імпекс Плюс» наголошує на тому, що закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання, щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, вважає його безпідставним, надіслав до суду письмові заперечення, у яких вказав, що перевіркою господарської діяльності ТОВ «Імпекс Плюс» виявлені порушення податкового законодавства, а саме Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Імпекс Плюс» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32875354. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Імпекс Плюс» за період з 01.10.2007 року по 30.09.2005 року. За результатами перевірки складений акт від 22.02.2006р. №16/23-1-32875354. Про результати планової документальної перевірки ТОВ «Імпекс Плюс» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2006р. за №НОМЕР_2 про зменшення бюджетного відшкодування за березень-вересень 2005р. на загальну суму 6 730 200,00 грн.; №НОМЕР_1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 15 903 400,00 грн. в т.ч. 8 350 000,00 грн. - основний платіж та 7 553 400,00 грн. - штрафні санкції.

2 червня 2006 року Державна податкова адміністрація у Запорізькій області рішенням № 1901/10/25-020 про результати розгляду повторних скарг збільшила суму штрафної санкції з податку на прибуток на 61 050 грн. 00 коп. На підставі цього рішення відповідачем додатково винесене податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій в сумі 61 050 грн. 00 коп. накладених на підставі п.п 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіркою встановлено заниження ТОВ «Імпекс Плюс» суми валового доходу за 4-й квартал 2004р. у розмірі 488 540,29грн, за 1-й квартал 2005р. у розмірі 6 772,07грн. на загальну суму 495 312,36 грн. внаслідок продажу товарів (преформи для виготовлення ПЕТ - пляшок, кришечок до ПЕТ - пляшок, маргаринову продукцію, безалкогольних напоїв) на експорт за цінами, які не відповідають рівню звичайних цін (без ПДВ) та меті здійснення господарської діяльності, що є порушенням п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням вимог п.п. 1.20.1 та п.п 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 цього ж Закону.

Згідно ч.4 ст. 189 ГК України , ст.. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунку з іноземними контрагентами застосовуються контракті (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін та умов світового ринку та індикативних цін. На преформи для виготовлення ПЕТ - пляшок, кришечок до ПЕТ - пляшок, маргаринову продукцію, безалкогольні напої державною не встановлено індикативних цін, реалізація товарів здійснювалася, за твердженням позивача, за контрактними цінами відповідно до цін, які склалися на зовнішньоекономічному ринку.

Рівень справедливих ринкових цін встановлений матеріалами перевірки у відповідності до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін .

Однак, податковим органом при визначені суми заниження валових доходів ТОВ «Імпекс плюс» за звичайні ціни були взяті ціни придбання ТОВ «Імпекс Плюс» товарів у постачальників ТОВ «Новотрейд», ТОВ «Агрокосм», ТОВ «Біотрейд» за відсутності інформації про рівень звичайних цін на вищевказані товари при здійснені експортних операцій з офіційного джерела, що підтверджується листом Запорізької торгово-промислової палати від 04.02.2006р. №2114/10/23-117.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. ( підпункт 1.20.10 пункту 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» )

Відповідно до підпунктів 7.4.1 та 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Підпунктом 7.4.3 цього пункту встановлено, що ці положення поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Оскільки ТОВ «Імпекс Плюс» продавав товар на експорт, тобто нерезиденту, який не є платником податку на прибуток згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств», його доход від такої операції для визначення податкових зобов'язань повинен визначатися за правилами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до думки, що наявність розумних економічних або інших причин ділової цілі в діях платника податків здійснюється з врахуванням оцінки обставин, які свідчать про його наміри отримати економічний ефект в результаті реальної підприємницької чи іншої економічної діяльності, а не отримання доходу за рахунок податкової вигоди при відсутності наміру здійснювати реальну економічну діяльність у визнанні підставного отримання такої вигоди.

Судом встановлено, що укладаючи зовнішньоекономічні контракти, ТОВ «Імпекс Плюс» погодилося з   умовами продажу товарів за ціною, що не покрила його витрат у зв'язку з їх придбанням на внутрішньому ринку, при тому що тривалість часу, який пройшов між придбанням та експортом цих товарів не міг істотно вплинути на зміну ціни на одні і ті ж товари, так як операції з   придбання товарів та їх продажу на експорт відбувалися або в один і той же день, або з незначною перервою у часі.

Виходячи з  визначення звичайної ціни як такої, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, звичайна ціна передбачає обізнаність, зокрема продавця, який виступає з пропозицією продати товар, з рівнем цін, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Продаж позивачем товарів в той же день, коли вони були придбані, або з незначним розривом у часі, свідчить про його обізнаність з рівнем цін, які склалися на ринку на ці товари.

Тобто для отримання доходу, реалізація товару повинна була здійснюватись за ціною, не нижче ціни придбання, ціна товару повинна відповідати визначенню  справедливої ринкової ціні

Перевіркою також встановлено завищення валових витрат у I-III кварталі 2005р. на загальну суму 32 909 695,00 грн. внаслідок того, що в ланцюгу поставок ПЕТ преформ та кришок один з постачальників, а саме ПП «Вікторія» , через укладення агентських угод мав зв'язки з фірмами з ознаками «фіктивності» ПП «Янус», ПП «Росток-1», ПП «Корана». ТОВ «Місячне Сяйво», ПП «Альпрей» та здійснював з урахуванням агентської винагороди значну націнку на товари при їх реалізації безпосередньому постачальнику позивача ТОВ «Новотрейд». а ТОВ «Імпекс Плюс», придбавши ці   товари, експортував їх за мінімальною націнкою (0.01%) що не відповідає пункту 1.32 статті 1, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Позивач наголошує на тому, що ТОВ «Імпекс Плюс» не мало господарських відносин з фірмами ПП «Янус», ПП «Росток-1», ПП «Корана». ТОВ «Місячне Сяйво», ПП «Альпрей». Придбання товару (ПЕТ-преформи та кришок) підприємство здійснювало за договором у ТОВ «Новотрейд», яке не має ознак фіктивності, звітує за місцем реєстрації , Декларує ПДВ до сплати у бюджет.

Судом встановлено, що ЗАТ «Юніпласт» передало ПП «Вікторія» кришки та пре-форми за ціною 98 763 275.86 гри., в тому числі ПДВ-16 460 545.98 грн., а ПП «Вікторія» за рахунок витрат в загальній сумі 362 302 172,89 грн. на придбання агентських послуг від ПП «Янус», ПП «Росток-1», ПП «Корана». ТОВ «Місячне Сяйво», ПП «Альпрей» , які полягали в пошуках продавців відповідних товарів, сформувало ціну на ці ж кришки та пре-форми з націнкою, що більш як на 200% перевищувала ціну придбання, тоді як згідно договору ціна пропонованого агентом товару не повинна перевищувати різницю між цінами покупців та торгівельною надбавкою, що становить 0,01% від вартості реалізованого товару, а ТОВ «Імпекс Плюс» придбавши в подальшому ці товари у ТОВ «Новотрейд», зменшив тим самим в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість об'єкт оподаткування за рахунок валових витрат та базу оподаткування за рахунок податкового кредиту на суму податку на додану вартість.

Суду незрозумілі наміри позивача на придбання товару у посередників ціна у яких на 200 % перевищує ціну виробника, тоді як реально існує можливість без значних додаткових витрат придбати такий товар на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території по справедливій ринковій ціні

Перевіркою також встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень - вересень 2005 року на загальну суму 6 730 200.00 грн. внаслідок неперерахування до бюджету податку на додану вартість, сплаченого позивачем в ціні придбання товарів ТОВ «Новотрейд», а також цим постачальником своїм контрагентам в ланцюгу поставки товарів, через не звітування до податкової інспекції ПП «Альпрей» та ТОВ «Місячне сяйво» , недекларування податкових зобов'язань ПП «Янус» та ПП «Росток-1» через визнання банкрутом ТОВ «Корана», що позбавляє права позивача на отримання бюджетного відшкодування на підставі п. 1. 8 статті 1, п.п . 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Україні “Про податок на додану вартість».

Законом про ПДВ встановлено три умови, при дотриманні яких платник податків має право збільшувати податковий кредит звітного періоду:

1. Придбання товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат (до 25.03.2005 року та з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (після 25.03.2005 року) - пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

2. Настання дати виникнення права на податковий кредит за правилами першої події (або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату послуг або дата отримання податкової накладної) - пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «про ПДВ».

3. Наявність належно оформлених податкових накладних, що підтверджують суму податкового кредиту - пп. 7.2.1 п 7.2. пп7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «про ПДВ».

Однак, на думку суду, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про ПДВ» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться у таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

 У ланцюгу придбання товару виявлені фірми які мають ознаки фіктивності ПП «Альпрей», ТОВ «Місячне сяйво» , ПП «Янус», ПП «Росток-1» та ТОВ «Корана», які не сплачували податків до бюджету та штучно формували ціну товарів за рахунок придбання агентських послуг.

Судом встановлено, що ПП «Янус» було надано на адресу ПП «Вікторія» посередницькі послуги на загальну суму 83 042 277,42 грн. (сума націнки в 200 та більше разів перевищує торгівельну надбавку за договором (0,01%) та повинна бути перерахована в якості агентської винагороди згідно податкових накладних. ПП «Янус» надані агентські послуги на суму 83 042277,42 грн. не декларувало, суму ПДВ 1 3840379,57 грн. до складу податкових зобов'язань не віднесло та відповідно, до бюджету не сплатило.

На виконання умов договору від 02.04.2005р. №02/04 ПП “Росток-1” надано на адресу ПП «Вікторія» посередницькі послуги на загальну суму 309 077 710,42 грн. (сума націнки в 200 та більше разів перевищує торгівельну надбавку за договором (0,01%) та повинна бути перерахована в якості агентської винагороди згідно податкових накладних. Виробничих потужностей ПП «Росток -1» не має. ПП “Росток-1“ надані агентські послуги на суму 309 077 710,42 грн. не декларувало, суму ПДВ 51 512 951,74 грн. до складу податкових зобов'язань не віднесло та відповідно до бюджету не сплатило.

Згідно Договору від 18.04.2005р. №18/04-05 про відступлення права вимоги, укладеному між ПП “Росток-1” та ТОВ «Корана» останнє одержало право вимагати від боржника належне виконання всіх зобов'язань (крім тієї частки, право вимоги на яку зберегло за собою ПП “Росток-1). Постановою господарського суду м. Києва від 31.05.2005р. по справі №15/377-б ТОВ «Корана» було визнано банкрутом, 24.10.2005р. припинено юридичну особу ПП «Корана» (ЄДРПОУ НОМЕР_4), що пов'язано з банкрутством, запис до ЄДР № НОМЕР_5.

Повідомленням від 18.04.2005р. ТОВ «Корана» повідомило директора ПП «Вікторія» про те, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 18.04.05р. № 18/04, укладеному між ТОВ «Корана» та ПП «Альпрей» останнє одержало право вимагати від боржника належне виконання частки боргових зобов'язань в розмірі 3821175,00 грн. Дану суму необхідно перерахувати на р/р ПП «Альпрей» № 26007050000960, КБ «Приватбанк», МФО 305299, м. Дніпропетровськ. ПП «Альпрей» звітувало до ДПІ про відсутність діяльності. Звіти подавались з моменту реєстрації (03.04.2004р.) по серпень 2004р . Місцезнаходження підприємства не встановлено. Триває розшук посадових осіб та засновників ПП «Альпрей».

Згідно постанови ст. слідчого по ВВС СВ УМВС України на Одеській залізниці В. Соломко від 07.10.2004р. проведено виїмку копій справи ПП «Альпрей». Актом №5/48 від 21.10.2005р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з підстав неподання до ДПІ декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців п.п «г» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про ПДВ». Відповідно до пояснень від 24.04.2008р.ОСОБА_1 (засновника ПП «Альпрей») у зв'язку з хворобою у 2004р. фінансово-господарську діяльність вона не вела, звіти до ДПІ не надавала та нікого на це не уповноважувала. Акти пред'явлення векселів до сплати бачить вперше та підпис на них їй не належить.

Повідомленням від 20.04.2005р. ТОВ «Корана» повідомило ПП «Вікторія» про те, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 20.04.05р. №20/04-05, укладеному між ТОВ «Місячне сяйво» та ТОВ «Корана», а також, враховуючи те, що ПП «Вікторія» виконало свої боргові зобов'язання перед ПП «Альпрей», ТОВ «Місячне сяйво» одержало право вимагати від боржника належне виконання всіх зобов'язань (крім тієї частки, по якій право вимоги зберегло за собою ПП „Росток-1”) за Договором від 02.04.05р. №02/04 між ПП «Вікторія» та ПП «Росток-1».

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04.10.2006р. по справі №2-2011/2006р. скасовано державну реєстрацію ТОВ «Місячне сяйво», визнано установчий договір та статут ТОВ «Місячне сяйво» недійсним з моменту державної реєстрації з 26.03.04р., визнано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Місячне сяйво» №36095132 недійсним з моменту внесення до реєстру платників податків на додану вартість.

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 зазначеної статті є нікчемним.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. А у відповідності з ч.1 ст. 216 цього Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правовідносини між позивачем та постачальниками товару свідчить про порушення приписів податкового законодавства, в тому числі встановленого податковим органом факту відсутності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, що унеможливлює здійснення відшкодування.

Відповідно до положень Закону України «Про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статі 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7)

В той же час, наведена вище норма п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону «Про ПДВ» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету базується по самій суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку згідно п.1.3 ст.1 Закону «Про ПДВ», як особи, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі було доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 10 серпня 2009 року.

Суддя /підпис/ А.А. Щербак

З оригіналом згідно

Суддя:

Постанова на 18 серпня не набрала законної сили

Суддя А.А. Щербак