Постанова № 4433452, 04.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-127/09/1270

Категорія №2.11

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 червня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лэмба А.М.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №51/10 від 28.04.09.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.03.2008 року №0000612310/0, -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1» з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.03.2008 року №0000612310/0.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську №0000612310 від 25.03.2008 року в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що за результатами невиїзної документальної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року Ленінської МДПІ у м. Луганську був складений акт №339/23-30641864 від 17.03.2008 року, на підставі якого 25.03.2008 року колишньому директору ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2. було вручене податкове-повідомлення-рішення №0000612310/0 за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у суму 1334004,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 667002,00 грн., а всього на загальну суму 2001006,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає неправомірним з таких підстав:

1. Перевірка проводилася з 04.03.2008 року по 17.03.2008 року згідно постанови слідчого від 29.02.2008 року, але кримінальна справа у відношенні колишнього директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 порушена лише 28.03.2008 року. Згідно з п. 2.13. акту під час перевірки запитів щодо перевірки інших суб'єктів господарювання з питань правовідносин з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» не надсилалося. У відповідності до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» обмеження в підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється відповідно до кримінально-процесуального законодавства. За таких підстав, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», передбачені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

2. Відповідачем порушений порядок оформлення результатів невиїзних документальних перевірок та їх вручення, оскільки: акт №339/23-30641864 від 17.03.2008 року та податкове-повідомлення-рішення №0000612310/0 були вручені одночасно 25.03.2008 року колишньому директору ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2., про що свідчить договір купівлі-продажу прав власника ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 14.03.2008 року та статут підприємства, зареєстрований 21.03.2008 року; посадові особи підприємства не були письмово запрошені для підписання акту до закінчення строку, передбаченого у п.4.2. Порядку №327; посадові особи підприємства були позбавлені можливості ознайомитися з результатами невиїзної документальної перевірки, які викладені в акті №339/23-30641864 від 17.03.2008 року та надати заперечення до акта перевірки.

3. З п.2.10 акту №339/23-30641864 від 17.03.2008 року вбачається, що при перевірці були використані матеріали кримінальної справи №02/07/8001 та до перевірки надано: бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами; журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам 361, 631, 311; відомості щодо руху грошових коштів на інших поточних рахунках підприємства, які наведені у п. 2.8. акту перевірки; зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні та первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2006 року, січень 2007 року. Але, під час перевірки відповідач такі документи у підприємства не витребував та зробив висновки про результати документальної перевірки за неповними даними, а саме: встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1334004,00 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що призначення перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» слідчим у зв'язку з розслідування кримінальної справи відповідає чинному законодавству України. За наслідками проведеної перевірки за період з 01.02.2006 року по 31.01.2007 року встановлені порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.п. 7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 1334004,00 грн., у тому числі у звітних періодах: грудня 2006 року на суму 803321 грн., у січні 2007 року на суму 530683 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомленій, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстроване відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 17.11.1999 року за №2661. Зміни №1 до статуту зареєстровані відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 13.09.2000 року за №0668 у зв'язку зі зміною власника та місцезнаходження підприємства. Нова редакція статуту зареєстрована Виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.01.2006 року у зв'язку зі зміною засновника. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30641864, адреса місцезнаходження згідно статуту: м. Луганськ, вул. Леніна, 102-б, знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

З матеріалів справи вбачається, що згідно до постанови слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Луганській області ОСОБА_3 від 29.02.2008 року, винесеній по кримінальній справі №02/07/8001 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби І рангу Ленінської МДПІ у м. Луганську ОСОБА_4 на підставі п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, проведена невиїзна документальна перевірка ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року.

Перевірка проводилася з 04.03.2008 року по 17.03.2008 року, та за результатами перевірки був складений акт №339/23-30641864 від 17.03.2008 року згідно висновку якого перевіркою встановлено порушення п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, та п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.2.8. п.7.2., п.п.7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон №168/97-ВР) із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПДВ за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року на загальну суму 1334004,00 грн., у тому числі у звітних періодах: грудня 2006 року на суму 803321 грн., у січні 2007 року на суму 530683 грн.

З матеріалів справи вбачається, що складений податковим органом акт №339/23-30641864 від 17.03.2008 року підписаний директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2. без застережень саме 17.03.2008 року, про що свідчить його підпис у акті.

25 березня 2008 року Ленінською МДПІ у м. Луганську згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181-ІІІ), ст.ст.3, 6, 10 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість», а також на підставі п.п. 17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону №2181-ІІІ за порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.2.8. п.7.2., п.п.7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» №0000612310/0 від 25.03.2008 року, яким ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з податку на додану вартість у сумі 2001006,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1334004,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 667002,00 грн.

У п. 3.1. акту №339/23-30641864 від 17.03.2008 року, зокрема зазначено, що перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань з ПДВ ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року встановлено порушення:

- п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону №168/97-ВР, яким визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

- п.4.1. ст.4 Закону №168/97-ВР, яким визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

- п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168/97-ВР, яким визначено, що Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У зв'язку з тим, що у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період, що перевірявся відсутні первинні бухгалтерські документи, податкові накладні, відсутні дані по датах відвантаження товарів, надання послуг та виконання робіт, то для обчислення податкових зобов'язань з ПДВ застосовувалася перша з подій - тобто дата зарахування коштів від покупців на банківські рахунки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» в оплату товарів (робіт, послуг), які підлягають віднесенню до складу податкових зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року завищено податкове зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів, робіт, послуг на загальну суму 1827804 грн., а саме: у грудні 2006 року на суму 595748 грн., та у січні 2007 року на суму 1232056 грн.

До перевірки не надано журнали-ордери по рахункам 361,311, у яких відображено проведення фінансово-господарських операцій з продажу товарів, робіт, послуг з покупцями, реєстри виданих податкових накладних за перевіряє мий період. Не у повному обсязі надані відомості щодо руху грошових коштів на поточних рахунках підприємства. Відсутні податкові накладні та первинні документи у повному обсязі, які свідчать про здійснення операцій з продажу товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань у податкових деклараціях відповідних періодів.

Податкове зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів визначено перевіркою виключно за документами, наданими до перевірки з застосуванням п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону №168/97-ВР, які наведені у додатку 1 до акту перевірки.

Згідно наданих документі встановлено порушення п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР, яким визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Фактично, перевіркою встановлено відсутність податкових накладних по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), які повинні відповідати п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, та які підтверджують заявлений підприємством податковий кредит у періодах, що перевіряються, в результаті чого ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» завищено податковий кредит по операціям з придбання товарів, робіт, послуг на загальну суму 3161808 грн., а саме: у грудні 2006 року на суму 1399069 грн., у січні 2007 року на суму 1762739 грн.

До перевірки не надано журнал ордеру по рахунку №631, у якому відображено проведення ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» фінансово-гоподарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Відсутні податкові накладні та первинні докумекнти, які свідчать про здійснення операцій з придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявленого податкового кредиту у податкових деклараціях відповідних періодів.

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази суд не погоджується з позивачем, що податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає визнанню недійсним.

В тім суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Тому, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що у відповідності до приписів норми ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Суд установив, що у періоді, за який проводилася перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» був директор ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, згідно рішення засновника з 18.01.2006 року.

Згідно розписки від 11.03.2008 року, яку ОСОБА_2 під час проведення призначеної невиїзної документальної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» надав на ім ' я начальника відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську, суд установив, що документів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», крім тих, які у нього були вилучені податковою міліцією, він не має. За період грудня 2006 року та січня 2007 року документи (крім банківських) бухгалтерського та податкового обліку у нього відсутні, у зв'язку з чим надати їх не може.

Пунктом 2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, синтетична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 7.2.8. п. 7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Позивач не надав суду доказів, що за період, який перевірявся, тобто з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року, він додержувався вимог приписів норм чинного законодавства з питань оподаткування та ведення бухгалтерського обліку і звітності в України.

Незважаючи на те, що суд сприяв сторонам, які брали участь у справі у доказуванні шляхом надання доказів, позивач не надав суду бухгалтерських і податкових документів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме: бухгалтерських регістрів аналітичного та синтетичного обліку, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами; журналів-ордерів, оборотних відомостей по бухгалтерським рахункам 361, 631, 311, відомості щодо руху грошових коштів на інших поточних рахунків підприємства, зворотно-сальдових відомостей руху товарних запасів, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних та первинних документів, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях за грудень 2006 року та січень 2007 року.

У зв'язку з цим позиція позивача не відповідає приписам ст. 71 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що перевірка ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка проводилася з 04.03.2008 року по 17.03.2008 року згідно постанови слідчого від 29.02.2008 року, але кримінальна справа у відношенні колишнього директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 порушена була лише 28.03.2008 року - є порушенням збоку контролюючого органу, оскільки таке твердження не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Згідно приписів частини 1 ст. 22 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

За наявною у справі постановою слідчого про призначення перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» суд установив, що 29.02.2008 року слідчий по особливо важливим справам слідчого відділу податкової міліції ДПА в Луганській області ОСОБА_3. під час досудового слідства у кримінальній справі №02/07/8001 за ст.ст. 205 ч.2, 212ч.3 КК України, порушеної стосовно посадових осіб ТОВ «Схід-Стар», з метою встановлення обставин взаєморозрахунків між ТОВ «Схід-Стар» та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період грудня 2006 року та січня 2007 року, для визначення повноти нарахування та сплати податків за цими розрахунками призначив позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», проведення якої доручив фахівцям Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Для проведення цієї перевірки слідчий надав фахівціям Ленінської МДПІ у м. Луганську документи ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», вилучені згідно до протоколу від 01.02.2008 року підчас обшуку за адресою: м. Луганськ, містечко ім. Пархоменко, 49/8.

Частиною 5 ст.114 КПК України передбачено, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обовязковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Тобто, слідчий ОСОБА_3. згідно до своїх повноважень та у спосіб, що передбачені кримінально-процесуальним законодавством України цілком обгрунтовано, з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, призначив перевірку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період грудня 2006 року та січня 2007 року з питання повноти нарахування та сплати підприємством податків в бюджет.

У зв'язку з цим суд вважає, що на виконання постанови слідчого фахівцем Ленінської МДПІ у м. Луганську цілком обґрунтовано було проведено перевірку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі п.1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Суд установив, що у вступній частині акту №339/23-30641864 від 17.03.2008 року міститься вказівка на правові підстави проведеної перевірки, що відповідає вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року (надалі - Порядок №327), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №025/11205, та інших законодавчих актів.

За таких підстав твердження позивача, щодо недодержання податковим органом порядку призначення та проведення перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» - не відповідає фактичним обставинам.

Твердження позивача, що посадові особи ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» повинні були обов'язково бути запрошені для підписання акту перевірки після закінчення строку, передбаченого п. 4.2 Порядку №327 тільки письмово, є не обгрунтованим, оскільки Порядок №327 передбачає й інший порядок підписання акту перевірки.

Суд установив, що акт №339/23-30641864 підписаний директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2. 17.03.2008 року після ознайомлення з ним у відповідності до Порядку №327 без будь-яких застережень, після чого він отримав один примірник акту, що підтверджується підписом ОСОБА_2 на останній сторінці акту.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, у зв'язку з отриманням примірнику акту, мав реальну можливість надати свої заперечення до акту перевірки, оскільки в періоді, що перевірявся він був директором, тобто особою, на яку законодавством був покладений обов'язок вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, а також подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а значить був обізнаним щодо фактичних фінансових результатів діяльності підприємства і міг обґрунтовано посилатись на обставини, що мають значення для спростування висновків акту.

Факт того, що ОСОБА_2 був директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 18.01.2006 року сторонами визнається і тому перед судом не доказується, оскільки у суду не виникає сумніву щодо цієї обставини.

Таким чином, позивач не навів суду доказів, які б свідчили про перешкоди збоку податкового органу в наданні йому заперечень до акту перевірки.

Посилання позивача на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 07.05.2008 року по справі №1-12/2003, якою скасовано постанову начальника відділу прокуратури Луганської області старшого радника юстиції ОСОБА_5 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.03.2008 року у відношенні ОСОБА_2 та порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, як на доказ того, що податкове повідомлення рішення №0000612310 від 25.03.2008 року було прийнято податковим органом з порушенням діючого законодавства - є необґрунтованим і судом не приймається з огляду на наступне.

Згідно наявних у справі матеріалів суд установив, що Ленінським районним судом м. Луганська при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 було розглянуто лише питання щодо наявності приводів та підстав до порушення кримінальної у відповідності до ст.94 КПК України.

Тобто, предметом судового розгляду Ленінського районного суду м. Луганська було лише дослідження наявності приводів та достатності підстав до порушення кримінальної у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством, а не обґрунтованість прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення з визначення податкового зобов'язання платнику податків, яке регулюється спеціальним законом з питань оподаткування №2181-ІІІ і цей закон не регулює кримінально-процесуальні відносини.

У зв'язку з цим, посилання позивача на постанову Ленінського районного суду як на доказ незаконності прийняття податковим органом податкового-повідомлення-рішення є законодавчо не обґрунтованим і судом не приймається.

Тим більше, що згідно до роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів», оскарження до суду платником податків рішення податкового органу може бути перешкодою лише для пред'явлення обвинувачення в ухиленні від сплати податків до остаточного вирішення справи судом, а не для порушення кримінальної справи.

Твердження позивача, що акт №339/23-30641864 від 17.03.2008 року та податкове повідомлення-рішення №0000612310 від 25.03.2008 року були вручені директору та засновнику ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2. одночасно 25 березня 2008 року не засноване на доказах і не відповідає фактичним даним, що маються у адміністративній справі.

Суд установив, що на сторінці восьмій акту №339/23-30641864 міститься припис, згідно якого вбачається, що «даний акт складений в двох примірниках, та з обов'язками, правами, відповідальністю підприємства і порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів ознайомлений, один примірник акту з додатками на 16 аркушах отримав 17 березня 2008 року директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2».

Суд також установив, що згідно запису в корінці податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000612310 від 25.03.2008 року, ОСОБА_2 отримав податкове повідомлення-рішення 01.04.2008 року, про що свідчить його власноручний підпис в графі корінця «податкове повідомлення-рішення отримав 01.04.2008 року».

Таким чином, аналізуючи наявні у справі докази та норми чинного законодавства з питань оподаткування суд не установив невідповідності чинному законодавству з питань оподаткування дій податкового органу з вручення директору і засновнику ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2. акту №339/23-30641864 від 17.03.2008 року та податкового повідомлення-рішення №0000612310 від 25.03.2008 року.

Крім того, сам по собі факт зміни директора і засновника ОСОБА_2 на час закінчення призначеної слідчим ОСОБА_3 перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питання повноти нарахування та своєчасності уплати в бюджет податку на додану вартість за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року, не усуває в часі юридичної відповідальності ОСОБА_2 - як посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності так і ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» - як юридичної особи, за порушення приписів норм податкового та іншого законодавства, встановлені перевіркою, оскільки відповідно до ст. 48 КАС України як ОСОБА_2 так і безпосередньо ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» мають адміністративну процесуальну правосуб'єктність.

Разом з цим, у відповідності з наявними у справі даними суд установив, що згідно акту приймання-передачі документів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», складеного в м. Луганську 30.01.2008 року директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2, що звільняється та директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_6, що приступає до обов'язків директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», склали цей акт про те, що ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_6 прийняла наступні документи ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»:

- видаткові накладні за весь період діяльності підприємства;

- вихідні податкові накладні за весь період діяльності підприємства;

- прибуткові накладні за весь період діяльності підприємства;

- вхідні податкові накладні за весь період діяльності підприємства;

- вхідні рахунки постачальників за весь період діяльності підприємства;

- акти виконаних робіт за весь період діяльності підприємства;

- вхідні акти виконаних робіт за весь період діяльності підприємства;

- видаткові касові ордера і відомості виплати заробітної плати за весь період діяльності підприємства;

- прибуткові касові ордери за весь період діяльності підприємства;

- косові звіти за весь період діяльності підприємства;

- відомості нарахування заробітної плати за весь період діяльності підприємства;

- головні книги за весь період діяльності підприємства;

- журнали ордера за весь період діяльності підприємства;

- оборотно-сальдові відомості за весь період діяльності підприємства;

- реєстри вихідних податкових накладних за весь період діяльності підприємства;

- реєстри вхідних податкових накладних за весь період діяльності підприємства;

- податкова та статистична звітність за весь період діяльності підприємства;

- уставні документи: устав підприємства, свідоцтво про держреєстрацію, довідка статуправління, , довідка форми ;-ОПП, повідомлення і свідоцтво про реєстрацію в соц.фондах, інші документи;

- вхідна і вихідна кореспонденція за весь період діяльності підприємства;

- чекова книжка підприємства;

- печатка підприємства.

Проте, позивач не надав суду доказів, які б засвідчували та конкретизували за який саме період діяльності і в якій кількості ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_6 прийняла документи ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» станом на 30.01.2008 року. Крім того, позивач в загалі не надав у судове засідання цих документів, в той час як у відповідності до частини 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

У зв'язку з цим у суду виникає сумнів щодо достовірності обставин передавання документів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та достовірності змісту самого акту приймання передачі документів ОСОБА_2. до ОСОБА_7.

Даний висновок суду ґрунтується на наявному у справі протоколі обшуку від 01.02.2008 року, здійсненого в період з 13 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин на підставі постанови від 31.01.2008 року у кримінальній справі старшим слідчим по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Луганській області ОСОБА_8 за адресою: м. Луганськ, містечко ім. Пархоменко, 49/8.

Суд установив, що згідно даного протоколу за вказаною адресою у ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наряду з документами інших підприємств були вилучені бухгалтерські документи ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період 2007 року та частково за січень 2008 року, які фактично і були використані в перевірці ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», призначеній слідчим ОСОБА_3, а також на підставі розписки від 11.03.2008 року, яку ОСОБА_2 під час проведення призначеної невиїзної документальної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» надав на ім ' я начальника відділу податкової міліції, що документів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», крім тих, які у нього були вилучені податковою міліцією, він не має. За період грудня 2006 року та січня 2007 року документи (крім банківських) бухгалтерського та податкового обліку у нього відсутні, у зв'язку з чим надати їх не може.

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази суд дійшов висновку, що дії податкового органу з призначення документальної перевірки, безпосереднього проведення цієї перевірки відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування та здійснені на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду доказів та не навів у судовому засіданні обставин, які б обґрунтовували його вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000612310/0 від 25.03.2008 року.

За таких підстав, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000612310/0 від 25.03.2008 року, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі акту №339/23-30641864 від 17.03.2008 року, не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.03.2008 року №0000612310/0 відмовити за необгрунтованністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 09 червня 2009 року.

СУДДЯ