Ухвала суду № 44325920, 22.05.2015, Оболонський районний суд міста Києва

22.05.2015 Справа № 756/4134/15-ц

Справа № 756/4134/15-ц

Провадження № 2-з/756/73/15

У Х В А Л А

22 травня 2015 року

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шумейко О.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору в частині,

в с т а н о в и в:

У березні 2015 року позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору в частині.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року відкрито провадження у справі.

15 травня 2015 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим будь-яким особам за дорученням відповідача вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням права користування позивача транспортним засобом - автомобіля марки VW, модель Scirocco, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, до вирішення судом справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст.151 ЦПК України, суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ст. 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, а саме позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається з позовної заяви, позивач просить визнати недійсним в частині кредитний договір від 08 травня 2012 року № 50004303, визнати тип процентної ставки за кредитним договором як фіксовану процентну ставку, затвердити суму кредиту за кредитним договором, що підлягає погашенню, встановити графік погашення кредиту.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, позивач вказує на наміри відповідача здійснити дії, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, створити обмеження в користуванні позивачем транспортним засобом.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя повинен пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. У матеріалах справи відсутні докази існування реальної загрози невиконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, вид забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач, не є співмірним із заявленими вимогами.

За таких обставини, доходжу висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору в частині.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.І. Шумейко