Ухвала суду № 44319600, 13.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2015 рокусправа № 804/9255/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі №804/9255/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним дії та скасування вимоги,-

в с т а н о в и В:

03 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо надіслання (вручення) на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що обрав спрощену систему оподаткування та є пенсіонером за віком, вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-616-25 від 10.06.2014 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 10 641, 13 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №Ф-616-25 від 10.06.2014 р. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 10 641, 13 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем була винесена вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені на суму 10641,13 грн. Але зважаючи на те, що позивач є пенсіонером відповідно до норм чинного законодавства, то він може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №Ф-616-25 від 10.06.2014 р. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 10 641, 13 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено

Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог мотивована тим, що позивач, який здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки він є пенсіонером за віком. Такі висновки суду обґрунтовані посиланням на вимоги ч.4 ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обгрунтована неправильним застосуванням судом першої інстанції вимог ч.4 ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою визначено коло осіб, що звільнені від сплати єдиного внеску. Такими особами, зокрема, є пенсіонери за віком. Заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки позивач отримує пільгову пенсію у відповідності до ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі зниженням пенсійного віку, за списком №1), то він не звільняється від сплати єдиного внеску. Така позиція обгрунтована тим, що пенсіонером за віком слід вважати особу, яка досягла віку, що визначений ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який необхідний для призначення пенсії за віком.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 16 грудня 2008 року ОСОБА_1 набув статусу пенсіонера та отримує пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності із ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №1). Разом з тим, позивач займається підприємницькою діяльністю та обрав спрощену систему оподаткування.

Судом встановлено, що 19.06.2014 року позивачем отримана вимога про сплату недоїмки №Ф-616/25 від 10.06.2014 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені на суму 10 641, 13 грн. До вимоги було надано розрахунки заборгованості станом на 21.07.2014 р. на суму 10 641, 13 грн. за періоди січень2012 - березень 2013 у сумі 5 766, 45 грн., за квітень 2013 - березень 2014 р у сумі 4 874, 68 грн.

Правомірність та обґрунтованість вимоги відповідача щодо сплати боргу є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що у відповідності до ч.4 ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач, як пенсіонер за віком, звільнений від обов'язку сплачувати єдиний внесок.

Не заперечуючи відносно того, що пенсіонери за віком звільнені від сплати єдиного внеску, відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 не можливо вважати пенсіонером за віком, оскільки останній не досяг віку, який визначено ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та який необхідний для призначення пенсії за віком. Тобто, позиція відповідача полягає у тому, що пенсіонером за віком можливо вважати лише особу, яка досягла пенсійного віку, що передбачений ст..26 вказаного Закону та якій у встановленому порядку призначено пенсію за віком.

З такими запереченнями відповідача, на яких ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, обгрунтовано не погодився суд першої інстанції, який вірно зазначив про те, що пенсія, яка призначається у відповідності до ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є різновидом пенсії за віком, при цьому положення ч.4 ст.4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містять будь-яких обмежень щодо застосування її приписів до фізичних осіб-підприємців, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах у відповідності до ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Названу правову позицію підтримано постановою Верховного Суду України, винесеною по справі 21-483а14 від 17.05.2015 року.

Оскільки, чинним законодавством не визначено поняття «пенсіонер за віком», то суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлений факт призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у позивача обов'язку сплачувати єдиний внесок.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі №804/9255/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко