Постанова № 44319044, 19.05.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 903/90/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Олексюк Т. І.

відповідача - Осадовський Р. Е.

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду Волинської області від 23.03.15 р. у справі № 903/90/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер"

про звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р.№122

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.03.2015 р. у справі №903/90/15 (суддя Слупко В.Л.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" про звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р.№122.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 23.03.2015 р. у справі №903/90/15 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 23.03.2015 р. у справі №903/90/15 та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р. №122.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на ту обставину, що господарський суд Волинської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Скаржник вважає договори застави майна від 18.02.2009 р. та №2-5 від 18.02.2009 р. недійсними, оскільки ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер» не мав прав на його відчуження у зв'язку з укладеним договором комісії з ТОВ «Новітні крохмальні технології» від 12.12.2005 р., який є в матеріалах справи та у зв'язку з ненаданням позивачем оригіналів вказаних договорів для підтвердження їх автентичності з копіями.

Зокрема апелянт звертає увагу на те, що станом на момент передачі вкладу ТОВ «ТД «Поларт-Трейд» до статутного капіталу ТОВ «Поларт-Інвест» (11.01.2010р.), учасник був законним власником переданого майна, про існування застави на вказане майно та прав третіх осіб на вказане майно ні ТОВ «ТД «Поларт-Трейд», ні ТОВ «Поларт-Інвест» відомо не було.

В матеріалах справи є документи і на них посилається суд в своєму рішенні, що ТОВ «Новітні крохмальні технології» на підставі договору комісії від 12.12.2005р., укладеного між ТОВ «ТД Поларт-Трейд» та ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер», відчужило рухоме майно згідно договору купівлі-продажу від 20.05.2009р. на користь ТОВ «ТД «Поларт-Трейд».

ТОВ «ТД «Поларт-Трейд» було здійснено оплату вказаного рухомого майна згідно переліку, отже згідно умов договору купівлі-продажу від 25.05.2009р.та ч. 2 ст. 334 ЦК України останній набув права власності з моменту передачі майна.

Таким чином, апелянт стверджує, що ТОВ «ТД «Поларт-Трейд» при купівлі майна та ТОВ «Поларт-Інвест» при прийманні майна на баланс товариства в якості внеску до статутного капіталу товариства від учасника, є добросовісними набувачами переданого їм майна.

В матеріалах справи є витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо реєстрації звернення стягнення за договорами застави № 122 від 18.02.2009 та № 2-5 від 18.02.2009р., згідно яких реєстрація звернення стягнення позивачем відбулася 27.01.2015 року. Тобто на момент внесення рухомого майна згідно переліку до статутного капіталу Відповідача Позивачем не було зареєстровано обтяження на дане майно і Відповідач відповідно не знав і не міг знати про наявність договорів застави, а тому він набув право власності на це майно без відповідних обтяжень як добросовісний набувач.

Договір укладений між ТОВ «Новітні крохмальні технології» та ТОВ «ТД «Поларт-Трейд» від 20.05.2009р., як і факт передачі майна до статутного капіталу відповідача згідно акту приймання-передачі, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Поларт-Інвест» від 11.01.2010р. є дійсними. Позивач не звертався до суду щодо визнання вказаних правочинів недійсними.

Відтак, на підставі вищевикладеного, апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

19.05.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надало Рівненському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 23.03.2015 р. без змін.

У судовому засіданні представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" Осадовський Р.Е. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 23.03.15 р. у справі №903/90/15 є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" Олексюк Т.І. заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №13/161/6 від 30.04.15 р., та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 23.03.15 р. у справі №903/90/15 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало до господарського суду Волинської області позовну заяву в якій просить звернути стягнення на предмети застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р.№122, які в даний час знаходяться в ТзОВ "Поларт-Інвест" для погашення кредитної заборгованості ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" на суму 2 835 953,51 грн., яка існує по кредитному договору №1-4 від 18.02.2009р.

Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості визнана судом у справі №7/105-Б про банкрутство ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" згідно ухвали суду від 18.01.2011р. та включена до реєстру вимог кредиторів боржника як така, що забезпечена заставою.

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.03.2015 р. у справі №903/90/15 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" про звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 18.02.2009р. №2-5 та р.№122.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

18 лютого 2009 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", що стверджується статутом ПАТ "АК Промінвестбанк", затвердженим загальними зборами акціонерів протокол №28 від 23.10.2010р., погодженим НБУ 21.05.2010р., зареєстрованим 08.06.2010р. під №10741050088013048, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» (позичальник) був укладений кредитний договір про надання кредиту на умовах овердрафту №1-4.

Відповідно до п. 2.1. договору банк за умови наявних вільних ресурсів надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту. Кредит на умовах овердрафту надається позичальнику за поточним рахунком позичальника №260013011613 в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Луцьк".

Згідно п. 2.2. договору максимальна заборгованість позивача за кредитом на умовах овердрафту не може перевищувати 2 000 000,00 грн. Починаючи з 01.06.2009р. максимальна заборгованість позичальника за кредитом на умовах овердрафту не може перевищувати 1 500 000,00 грн.

У відповідності до п. 2.3. договору дебетовий залишок по кожній окремо наданій банком позичальнику сумі кредиту на умовах овердрафту має бути погашений протягом 21 банківського дня, а з 01.04.2009р. - протягом 7 банківських днів з дати її надання. Кінцевий термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю погашений кредит, по цьому договору - 01 лютого 2010 року.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.6, 3.10 договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти в розмірі 20% річних, а з 01.06.2009р. - 17,75% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту. У випадку порушення позичальником терміну погашення кредиту, визначеного п. 2.3 договору, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 30% річних.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного погашення позичальником всіх отриманих сум кредиту на умовах овердрафту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно з умовами договору (п.п. 6.1, 6.5 договору).

На виконання зобов'язань за кредитним договором №1-4 про надання кредиту на умовах овердрафту від 18.02.2009 р. між банком та ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» (заставодавець) були укладені договори застави №2-5 та р. №122, згідно п. 1.1 яких останні забезпечують вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про надання кредиту на умовах овердрафту №1-4 від 18.02.2009р.

Предметом застави є основні засоби - обладнання в кількості 435 та 129 найменувань, яке знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а та є власністю заставодавця, облікується на його балансі.

Сторони оцінили майно у 4 920 000,00 грн. та 1 509 181,98 грн. (п. п. 1.4 договорів застави).

У відповідності до п.5.1 договорів застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповернені, у встановлені п. 2.3 кредитного договору, строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплату сум процентів за користування кредитом, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу) та інших грошових зобов'язань, які можуть виникнути за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що прийняті на себе зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору стосовно повернення кредиту, відсотків за користування кредитом товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» не виконані, у позичальника перед кредитодавцем наявна заборгованість за кредитами у розмірі 2 000 000,00грн.; несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 394 104,45грн., пені у розмірі 369 054,31грн., інфляційних втрат у розмірі 12 440,98грн., річних у розмірі 60 353,77грн.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що 12.12.2005р. між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (комітент) та ТзОВ «Новітні крохмальні технології» (комісіонер) був укладений договір комісії, відповідно до умов якого комітент доручив комісіонерові, а комісіонер зобов'язався за дорученням комітента укладати від свого імені та за рахунок комітента один або кілька договорів купівлі-продажу майна, визначеного сторонами у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, зазначивши, що майно знаходиться за адресою м.Луцьк, вул.Володимирська, 57а.

20.05.2009р. між ТзОВ «Новітні крохмальні технології» (продавець) та ТзОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупцеві, а покупець зобов'язався сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 договору продавець передав покупцеві майно за ціною 1 400 000,00грн., визначене в договорі комісії від 12.12.2005р., та знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, та належить ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» на праві власності.

02.11.2009р. між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (комітент) та ТзОВ «Новітні крохмальні технології» (комісіонер) був підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі рухомого майна згідно договору комісії від 12.12.2005р. в кількості 862 найменувань.

02.11.2009р. між ТзОВ «Новітні крохмальні технології» (продавець) та ТзОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд» (покупець) був підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі рухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 20.05.2009р. в кількості 862 найменувань.

В подальшому, як вбачається із засідання позачергових зборів засновників ТзОВ «Поларт-Інвест», оформленого протоколом №1 від 11.01.2010р., було збільшено статутний капітал товариства за рахунок внесення ТзОВ «ТД «Полард-Трейд» майна згідно додатку №1.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.12.2009 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий світ»» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл»» порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Василюка І.М.

18.01.2011р. ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», до даного реєстру входить також зобов'язання за договорами застави №2-5 та р. №122.

31.07.2012 року господарським судом Волинської області у справі №7/105-Б прийнято постанову про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича .

27.01.2015р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" зареєструвало в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави згідно з договорами застави №2-5, р. №122 від 18.02.2009р., що стверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна .

Колегія суддів апеляційного суду, надавши оцінку наявним у справі доказам та застосувавши положення чинного законодавства, яким здійснюється регулювання кредитних відносин вважає помилковим висновок господарського суду щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

31.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» постановою господарського суду Волинської області визнано банкрутом.

На час прийняття постанови про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» банкрутом регулювання процедури банкрутства здійснювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції 1999 року.

За визначення абз. 4 ч.1 ст.1 цього Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до абз. ч.1 ст.1 ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Статтею 23 цього Закону визначено юридичні наслідки, які виникають у зв'язку з визнанням юридичної особи банкрутом. Зокрема, частина перша цієї статті зазначає, що з дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно ст.25 цього Закону ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

З 19.01.2013 р. вступила в дію нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки на момент розгляду справи не завершена ліквідаційна процедура Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» провадження у справі здійснюється відповідно до положень нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Захист порушеного цивільного права відповідно до ст.. 15 ЦК України здійснюється судом. Способи захисту визначені положеннями ст..16 ЦК України. Проте, такий перелік не є виключним, оскільки частиною 3 ст. 16 ЦК України здійснено відсилання до інших способів захисту цивільного права, які встановлені договором або законом.

Звернення стягнення на заставлене рухоме майно є способом захисту цивільного права, який застосовується на підставі положень ст.ст. 572-585, 590-591 ЦК України, Закону України «Про заставу». Частина 1 ст. 591 ЦК України передбачає реалізацію предмета застави, на який звернене стягнення, шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановленого договором або законом.

За обставинами, встановленими судом, предмет застави - обладнання - перебуває в особи, яка не являється учасником відносин за договором застави.

Однак, виходячи зі змісту ст.. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу у разі переходу предмета застави до іншої особи. Таким чином, перехід права власності на заставлене рухоме майно до ТОВ «Поларт-Інвест» шляхом збільшення частки учасника товариства в статутному капіталі товариства зберігає право звернення стягнення на заставлене майно заставодавцем - ПАТ «Промінвестбанк».

Разом з тим, наявність відкритого щодо ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер» провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури передбачає застосування до спірних відносин положень спеціального законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Таким чином, аналіз в сукупності положень цивільного законодавства та положень закону про банкрутство дає підстави для висновку, що реалізація предмета застави, яким забезпечено грошові вимоги кредитора до боржника, визнаного банкрутом, під час здійснення ліквідаційної процедури, можливо лише в межах заходів ліквідації майна банкрута в порядку та способом, встановленим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом звернення стягнення на заставлене майно, заставодавцем якого є юридична особа - банкрут, що перебуває в ліквідаційній процедурі. Майно, яке належить банкруту є джерелом погашення заборгованості перед кредиторами, реєстр яких сформовано в порядку конкурсної процедури, проведення якої визначено ст.ст.14,15,16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла на час затвердження реєстру кредиторів боржника). Реалізація майна, яке являється способом забезпечення зобов'язань банкрута перед кредиторами поза межами ліквідаційної процедури в іншому порядку, ніж встановлено законодавством про процедуру банкрутства, є порушенням положень спеціального законодавства, а відтак не може вважатись належним способом захисту порушеного цивільного права.

За таких обставин, враховуючи положення статті 104 ГПК України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду Волинської області від 23.03.15 р. у справі № 903/90/15 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" .

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,104,105,109,110 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду Волинської області від 23.03.15 р. у справі № 903/90/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Волинської області скасувати. Прийняти нове рішення.

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" (м. Луцьк, вул.Володимирська, 57а, код ЄДРПОУ 35963631) 28 359,55 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

Справу №903/90/15 повернути до господарського суду Волинської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.