Ухвала суду № 44314522, 12.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1199/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі ЛебедєвійЮ.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаров Сергій Іванович, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк " Український фінансовий світ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" березня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 23.03.2015 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" березня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, позивачем 02.07.2014 року було укладено договір банківського вкладу з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» від 02.07.2014 № 43553 у сумі 16 000 доларів США терміном на строк до 02.10.2014 року. Постановою Правління НБУ від 15.07.2014 № 410/БТ було віднесено Банк до категорії проблемних у зв'язку з порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою НБУ № 516 від 03.12.2003. Постановою Правління НБУ від 14.08.2014 № 491 «Про внесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію Гончарова Сергія Івановича. Наказом Уповноваженої особи від 30.10.2014 було створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів. За результатами роботи Комісії визнано нікчемним зокрема правочин (договір) банківського вкладу позивача від 02.07.2014 № 43553, що підтверджується витягом з додатку № 1 до протоколу Комісії щодо визнання нікчемними вкладів № 1 від 10.11.2014. У зв'язку з чим листом від 23.12.2014 позивача було повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу від 02.07.2014 № 43553. Постановою Правління НБУ від 10.11.2014 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 № 119 прийнято рішення розпочати процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноваженою особою на ліквідацію Банку Гончарова С.І. Позивач звернулася до банку-агента, що здійснює виплати вкладників Банку ПАТ «Альфа-Банк», після чого їй стало відомо про те, що її не включили до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Після цього позивач звернулась до Уповноваженої особи із усним проханням про роз'яснення причин відмови у відшкодуванні грошових коштів за Договором. В свою чергу, Уповноважена особа листом від 23.12.2014 № 001/3361 надала відповідь та зазначила, що кошти позивача відшкодуванню не підлягають у зв'язку з тим, щодо Договір депозиту визнано нікчемним відповідно до ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2015 року в задоволені позову було відмовлено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. У разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії проблемних, неплатоспроможних та ліквідації його, наступні дії щодо функціонування банку регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до ст.26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Як підтверджується наявними у справі доказами, Постановою Правління Національного банку України від 15.07.2014 р. № 410/БТ ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" було віднесено до категорії проблемних. В зазначеній постанові НБУ вказується, що ПАТ "КБ "УФС" порушує вимоги Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 року. На підставі постанови Правління НБУ від 14.08.2014 року № 491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 14.08.2014 року № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - ПАТ "КБ "УФС"), код ЄДРПОУ 26444836, МФО 377777, місцезнаходження: проспект Миру, 56, м. Донецьк, 83050, Україна. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" було призначено провідного спеціаліста з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича. У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VІ від 23.02.2012 року (надалі також - Закон № 4452-VІ), протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Зокрема, Уповноваженою особою Фонду було вжито заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних, для чого Наказом від 30.10.2014 року було створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів). За результатами роботи вказаної Комісії, 10.11.2014 року було складено протокол, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду на ліквідацію визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, та який є невід'ємною частиною Протоколу. З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 237/14 від 18.11.2014 р., Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" наказом від 18.11.2014 року № 6 було визнано нікчемними правочини (договори), згідно переліку, серед яких окрема договір банківського вкладу позивача. Під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого "дроблення" рахунків групи інших клієнтів, що підтверджується відповідною довідкою. (Прізвища вказаних клієнтів становлять банківську таємницю в розумінні ст. ст. 60-62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Таким чином, як наголосили представник Уповноваженої особи та Фонду всі дії працівників Банку, які відображені в довідці про рух коштів, як повернення коштів за депозитними вкладами, є незаконними та направленими на протиправне створення штучного обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за вкладами за рахунок держави. До того ж, відповідно до наявних матеріалів справи, фінансовий стан Банку був таким, що зняти кошти було просто неможливо, оскільки в банку були відсутні готівкові кошти, що також може бути підтверджено відповідною довідкою. Викладені вище обставини зокрема підтверджуються висновками, які наведені в постанові Правління НБУ від 15.07.2014 року № 410/БТ. Крім того, 31 березня 2014 року Управлінням Національного банку України в Донецькій області було прийнято рішення № 10БТ "Про застосування до ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" заходу впливу у вигляді обмеження та зупинення здійснення окремих видів здійснюваних операцій". Згідно п. 2 вказаного рішення, до банку ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" були застосовані заходи впливу щодо обмеження залучення вкладів (депозитів) від фізичних і юридичних осіб, здійснення інших активних операцій, у тому числі з іншими фінансовими інструментами, залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення, тощо. Згідно зі ст. 76 Закону Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".Відповідно до ст. 77 Закону банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду. Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора. Згідно із Розділом ІІІ Положення Національний банк України інформує Фонд про прийняте рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: - зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; - зміни розміру належних їм сум; - зміни особи вкладника; - змін реквізитів вкладників; - змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення. Відповідно до Розділу ІV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів. Згідно із ст. 38 Закону уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, дії особи щодо переказу коштів є правочином. Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно із ч. 1 та 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якщо сторона посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам. Згідно з п. 18 вказаної Постанови, нікчемними є правочини, які спрямовані на незаконне використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності або заволодіння такої власності. У повідомленні про нікчемність правочину в тому числі Договору вказано, що ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»» в особі Уповноваженої особи звернувся з заявою до МВС України стосовно відкриття кримінального провадження. 26.11.2014 Уповноваженою особою подано заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів. За фактом звернення порушено кримінальне провадження № 1214100040017478, яке розслідується СВ Дніпровським РУГУ МВС України у м. Києві. На підтвердження протиправних дій посадових осіб Банку слід зауважити, що відповідно до п. 7 постанови Правління НБУ № 328 від 30.05.2014 р., уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як у межах України, так і за її межами незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку. Враховуючи зазначене, вбачається, що грошові суми, про які зазначено у позовній заяві, на час розгляду адміністративної справи, не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як на цьому наполягає позивач, оскільки, як було зазначено відповідачами, підготовлені матеріали та скеровані до МВС України за результатами матеріали які містять ознаки кримінального правопорушення, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478. В даному випадку, кошти, про які вказано у позовній заяві, є звичайною кредиторською заборгованістю, порядок виплати якої регламентовано ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та Фонд гарантування вкладів не проводить виплати таких коштів.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.