Ухвала суду № 44314438, 19.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2363/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у видачі ліцензії, зобов'язати видати ліцензію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України, оформлене наказом від 03.02.2015 року №3-Л, про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» у видачі ліцензії на провадження будівельної діяльності; зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України видати товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви ТОВ «ТРЕ ОМ» вх. №40-349 від 15.01.2015р., Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомленням від 06.02.14р. №40-4-22/13 сповістила позивача, що на підставі висновку Ліцензійної комісії (протокол від 30.01.2015р. №2) про невідповідність поданих документів п.7.2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 №47 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 №392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 22.10.2012р. за №965/18260), прийнято рішення про відмову ТОВ «ТРЕ ОМ» у видачі ліцензії (наказ від 03.02.2015р. №3-Л).

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Закон України від 01.06.2000, № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до 11 статті 9 Закону №1775 до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відноситься будівельна діяльність.

Згідно п. 2 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою КМ України, від 05.12.2007, № 1396 юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (далі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком.

Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

При органі ліцензування утворюється ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку Мінрегіонбудом. (п.3 Порядку 1396).

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 27.01.2009, № 47 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури".

Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством, за такими видами: 1) вишукувальні роботи для будівництва; 2) розроблення містобудівної документації; 3) проектування об'єктів архітектури; 4) будівельні та монтажні роботи; 5) монтаж інженерних мереж; 6) будівництво транспортних споруд; 7) інжинірингова діяльність у сфері будівництва. (п.1.2 Ліцензійних умов).

Ці Ліцензійні умови є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (далі - суб'єкти господарської діяльності), які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Перелік робіт), згідно з додатком 1. (п.1.4 Ліцензійних умов).

Положеннями п.2.2. Ліцензійних умов, господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, здійснюють суб'єкти господарської діяльності за дотримання таких умов: Організаційних (2.2.1.); Кваліфікаційних (2.2.2.); Технологічних (2.2.3.).

Окрім того, положеннями ч.7 Ліцензійних умов, визначено перелік вимог до суб'єктів господарської діяльності для здійснення монтажу інженерних споруд.

Склад та кваліфікація робітників повинна відповідати вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 N 249.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Відомостей поданих ТОВ «ТРЕ ОМ», в розділі 2 п.3 наведено перелік інженерно-технічних працівників, серед яких, інженер-електрик (вища освіта, 2005, спеціальність: енергетика сільськогосподарського виробництва, кваліфікація: інженер-енергетик), коди видів робіт, відповідальність за виконання яких покладено на посадову особу, відповідно до заявленого переліку робіт: 5.01.00, 5.01.07, 5.01.08, 5.01.09, 5.02.00, 5.02.06, 5.02.07.

Виходячи з викладеного, вбачається, що Ліцензійними умовами встановлено спеціальні кваліфікаційні вимоги до суб'єктів господарської діяльності, зокрема і до професіоналів та фахівців, що здійснюють роботи з монтажу інженерних мереж та устаткування, з урахуванням організаційної структури суб'єкта господарської діяльності, переліку робіт (відповідно до кодів КП - 122, 123, 214, 2114.2) та спеціалізації за освітою по видах робіт з монтажу внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд .

Таким чином, кваліфікація та спеціалізація інженерно-технічного працівника, зазначеного в розділі 2 п.3 «Перелік інженерно-технічних працівників» Відомостей поданих ТОВ «ТРЕ ОМ», не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством, щодо виконання видів робіт заявлених позивачем, що свідчить про порушення п.7.2.2. Ліцензійних умов.

Відповідно до п.6. Порядку №1396 у разі коли суб'єкт будівельної діяльності подав документи не в повному обсязі, в них виявлено невідповідність вимогам цього Порядку та законодавства або відповідно до пункту 5 1 цього Порядку виявлено недостовірні відомості, орган ліцензування повертає їх заявникові разом із відповідним письмовим повідомленням у десятиденний строк з дня надходження заяви про видачу ліцензії. Після усунення зазначених недоліків заявник може подати заяву повторно.

Орган ліцензування розглядає подану заяву і протягом 10 робочих днів з дня її надходження надсилає матеріали до ліцензійної комісії. (п.7 Порядку №1396).

Ліцензійна комісія розглядає протягом 10 робочих днів документи, зазначені у пункті 5 цього Порядку, з метою встановлення їх відповідності ліцензійним умовам та готує висновок. (п.8 Порядку №1396).

Згідно п.9 Порядку №1396, орган ліцензування на підставі висновку ліцензійної комісії приймає протягом семи робочих днів з дати його надходження рішення про видачу ліцензії із визначенням у додатку до ліцензії переліку робіт, про що письмово повідомляє заявника.

У разі подання ліцензійною комісією висновку про невідповідність поданих суб'єктом будівельної діяльності документів ліцензійним умовам та неспроможність виконувати роботи згідно з поданим переліком орган ліцензування приймає протягом трьох робочих днів з дня отримання висновку рішення про відмову у видачі ліцензії, про що письмово повідомляє заявника.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов позивача є безпідставним, оскільки Державна архітектурно-будівельної інспекція України при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 22.05.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.