Постанова № 44312665, 23.04.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 квітня 2015 року Справа № 814/982/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомуправління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-є, м. Миколаїв, 54018

довідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23а, м. Миколаїв, 54020 простягнення коштів у сумі 301,89 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача витрат виплаченої допомоги на поховання ОСОБА_1 у сумі 301,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято до відшкодування витрати на виплату допомоги на поховання ОСОБА_1, у той час як позивач вбачає причинно-наслідковий зв'язок між професійним каліцтвом і причиною смерті.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи в запереченнях, що відсутній причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач направив відповідачу акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за лютий 2014 р. (а. с. 8). Відповідач акт підписав з розбіжностями (а. с. 9). Зокрема, відповідач не врахував суми витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_1 в сумі 301,89 грн., оскільки смерть потерпілого не пов'язана зі страховим випадком.

Пунктом 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1105) передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 28 Закону № 1105 страхові виплати пенсії по інвалідності потерпілому віднесені до виплат, які проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно ч. 8 ст. 34 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 постанови від 04.03.2003 р. № 5-4/4, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відшкодуванню підлягає допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.

Згідно п. 2 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. № 826, витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, для відшкодування відповідачем витрат на поховання, необхідна наявність причинного зв'язку смерті потерпілого з раніше одержаним трудовим каліцтвом. В матеріалах справи є довідка про причину смерті ОСОБА_1 від 23.01.2014 р., в якій причиною смерті зазначено серцево-судинну недостатність, кардіоміопатію (а. с. 13). При цьому, позивач не надав акту розслідування нещасного випадку на виробництві чи інших доказів того, що смерть сталася внаслідок отримання трудового каліцтва.

На підставі викладеного, позивачем не доведено причинного зв'язку смерті ОСОБА_1 з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська