Постанова № 44312005, 29.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 804/4885/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Дніпро-ВДМ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 року Державне підприємство «Дніпро-ВДМ» звернулось із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Красногвардійському райні м. Дніпропетровська, в якому просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 0004931500.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.12.2014 року Державною податковою інспекцію у Красногвардійському райні м. Дніпропетровська при проведенні перевірки встановлено нереальність проведення господарських операцій між Державним підприємством «Дніпро-ВДМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Кріон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ», що стало підставою для висновку про те, що товари які начебто отримані від цих підприємств фактично надійшли від невстановленої особи, тобто отримані безоплатно.

На підставі акта перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 0004931500, однак позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним, а висновки акту перевірки незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпунктів 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказів від 25.11.2014 року № 986, від 08.12.2014 року № 1022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Дніпро-ВДМ» з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами перевірки 22.12.2014 року складений акт № 3395/04-66-15-00/24433063, у висновку якого зазначено, що встановлені порушення пунктів 135.1, 135.2, 135.4, підпункту 135.5.1, 135.5.4, 135.5.13 пункту 135.5 статті 135 , пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

В обґрунтування висновку зазначеного в акті перевірки, працівниками податкової інспекції зазначено наступне.

03.01.2013 року між Державного підприємства «Дніпро-ВДМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Кріон» укладений договір, згідно якого позивач придбав рідкий кисень та ацетилен на загальну суму 225398,00 грн. для використання у власному виробництві.

Підставами визнання нереальності господарських операцій за договором з Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Кріон» стало, те що державним підприємством «Дніпро-ДМ» до перевірки надано товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», а саме:

- у графі 11 «Спосіб визначення, маси» не вказано яким способом визначена маса вантажу, та при зважуванні тип ваг («тов. ваги», «авт. ваги» і т. п.);

- у рядку «Відпуск дозволив» відсутня посада відповідальної особи;

- у рядку «Водій» відсутнє ПІБ водія;

- у рядку «пункт навантаження», «пункт розвантаження» не заповнено;

- у рядку «автомобіль» відсутня назва автомобіля, його номерний знак;

- у рядку «Здав» відсутня посада, ПІБ, підпис, відповідальної особи;

- у рядку «Прийняв водій-експедитор» не вказано прізвище, ініціали водія, відсутній його підпис;

- у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» не заповнювалися графи 15 «Виконавці», 16 «Спосіб», 18 і 19 «Прибуття», «Вибуття», 23 «Підпис відповідальної особи» (представник вантажовідправника, відповідальний за проведення навантажувальних робіт, стверджує власним підписом достовірність вказаних реквізитів);

- підприємством до перевірки не надано довіреностей, дозвільних документів, згідно яких здійснювалось приймання рідкого кисню та ацетилену, документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості.

- згідно даних електронного реєстру отриманих/виданих податкових накладних ІС «Архів податкових накладних», у 2013 році не зареєстровано податкових накладних на придбання Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Кріон» рідкого кисню, аргону та ацетилену, тобто, походження зазначеного товару не встановлено.

23.02.2012 року Державним підприємством «Дніпро-ВДМ» укладено договір № 23-02/ВДМ/3480 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ», на виконання умов якого протягом серпня та листопада 2012 року позивачем було придбано брухту із вмістом дорогоцінних металів: золота - 59295043 гр., срібла - 11972,192842 гр., платинової групи - 367,58743 гр., платинородієвої групи - 1428,75801 гр.

Підставами визнання нереальності господарських операцій за договором з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ», стало те, що Державним підприємством «Дніпро-ВДМ» до перевірки надано товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», а саме:

- у графі 11 «Спосіб визначення маси» не вказано яким способом визначена маса вантажу, та при зважуванні тип ваг («тов. ваги», «авт. ваги» і т. п.);

- у рядку «Відпуск дозволив» відсутня посада відповідальної особи;

- у рядку «пункт навантаження», «пункт розвантаження» не заповнено адреса, а саме: вулиця, дім;

- у рядку «Здав» відсутня посада, ПІБ, підпис відповідальної особи;

- у рядку «Прийняв водій-експедитор» не вказано прізвище, ініціали водія, відсутній його підпис;

- у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» не заповнювалися графи 15 «Виконавці», 16 «Спосіб», 18 і 19 «Прибуття», «Вибуття», 23 «Підпис відповідальної особи» (представник вантажовідправника, відповідальний за проведення навантажувальних робіт, стверджує власним підписом достовірність вказаних реквізитів);

- при аналізі накладних встановлено відсутність посад та підписів посадових осіб, які отримували ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ».

Акти попереднього приймання партій відходів із вмістом дорогоцінних металів підписані в односторонньому порядку - матеріально-відповідальною особою Державного підприємства «Дніпро-ВДМ» та членами комісії Державного підприємства «Дніпро- ВДМ». З боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ» акти попереднього приймання партій відходів із вмістом дорогоцінних металів не підписувались.

До перевірки не надано довіреностей, згідно яких здійснювалось приймання ТМЦ, сертифікатів походження ТМЦ, пояснень щодо потрапляння на режимну територія Державного підприємства «Дніпро-ВДМ» посадових (матеріально-відповідальних) осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ», якими підписано накладні на передачу ТМЦ.

У висновку до акту перевірки зазначено, що Державним підприємством «Дніпро-ВДМ» занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 608461 грн., в тому числі за 2 півріччя 2012 року в сумі 155118,00 грн., за 2013 рік у сумі 453343,00 грн.

На підставі акта перевірки 13.02.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004931500, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 760576,22 грн., в тому числі за основним платежем - 608461,00 грн., та штрафними санкціями - 152115,22 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2015 року № 0004931500 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою.

20.02.2015 року Державною фіскальною службою України прийняте рішення № 352/6/99, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вирішуючи спір суд зазначає, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Нормами пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому у відповідності до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є помилковими, а реальність виконання господарських операцій з придбання зазначених в акті перевірки товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Кріон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ» підтверджується з огляду на наступне.

На підтвердження реальності придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Кріон» кисню та ацетилену позивачем надані наступні документи: договір від 03.01.2013 року № 03-01-13/3737, специфікації від 03.01.2013 року № 1-20 до договору від 03.01.2013 року № 03-01-13, прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності якості, картка рахунку 631 за 2013 рік, платіжні доручення, витяг з книги реєстрації довіреностей, таким чином позивачем до суду надані документи на відсутність яких посилався відповідач в акті перевірки.

Також суд зазначає, що згідно виписки з ЄДР одним із видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Кріон» є виробництво промислових газів, що спростовує посилання податкової інспекції в акті перевірки про те що, походження товару не встановлено, оскільки згідно даних електронного реєстру отриманих/виданих податкових накладних ІС «Архів податкових накладних», у 2013 році не зареєстровано податкових накладних на придбання Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Кріон» рідкого кисню, аргону та ацетилену.

Щодо недоліків заповнення товарно-транспортних накладних зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що недоліки у оформлені документів не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операцій, враховуючи що позивачем надано достатньо доказів, що фактичний рух активів мав місце.

На підтвердження реальності придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ» металобрухту зі вмістом дорогоцінних металів в серпні та листопаді 2012 року позивачем надані наступні документи: договір від 23.02.2012 року № 23-02/ВДМ/3480, додаткова угода від 23.02.2012 року № 1, акти попереднього приймання, акти остаточного приймання, товарно-транспортні накладні, накладні постачальника, паспорти переробки за партіями, витяги з журналу обліку в'їзду-виїзду автомобілів, платіжні доручення.

Щодо недоліків заповнення товарно-транспортних накладних зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що недоліки у оформлені документів не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операцій, оскільки позивачем надано достатньо доказів, що фактичний рух активів мав місце.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій та заниження податку на прибуток, суд зазначає, що наданими позивачем документами спростовуються висновки зазначені в акті перевірки від 22.12.2014 року № 3395/04-66-15-00/24433063.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 0004931500.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Дніпро-ВДМ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2015 року № 0004931500.

Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства "Дніпро-ВДМ" судовий збір в сумі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 травня 2015 року

Суддя О.В. Кононенко