Постанова № 44311861, 23.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 р. Справа № 804/2067/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРВОДГАЗБУД" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРВОДГАЗБУД» (далі-ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 14.01.2015р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки про нереальність господарських операцій між ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» та його контрагентами за перевірюваний період є безпідставним та таким, що не підтверджено жодними доказами та спростовується наявними первинними документами. Крім того, позивач зауважує, що в акті перевірки взагалі не зазначено в чому полягає порушення ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» податкового законодавства, при відсутності розбіжностей у показниках податкової звітності підприємства та його контрагентів - ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем заперечень до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРВОДГАЗБУД» (код ЄДРПОУ 35460521) зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 22.11.2007р. (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №568343).

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до основних видів економічної діяльності підприємства належить:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

07.10 Добування залізних руд;

49.50 Трубопровідний транспорт;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

33.12 Ремонт і технічне обслуговуваня машин і устаткування промислового призначенння;

42.21 Будівництво трубопроводів.

Позивач веде господарську діяльність, пов'язана зі створенням об'єктів архітектури на підставі ліцензії серії АД №075175 від 10.08.2012р. та переліку робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, від 08.08.2012р. наказ №23-Л.

ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» зареєстроване як платник податку на додану вартість згядно Свідоцтва №100132953 від 08.08.2008р. та перебуває на податковому обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ, податковий орган, відповідач).

У період з 26.11.2014р. по 02.12.2014р. на підставі наказу №1024 від 26.11.2014р., повідомлення №174/22.01 від 26.11.2014р. працівниками Криворізької південної ОДПІ проводилась позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД», за результатами якої складено Акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Дорводгазбуд» (код за ЄДРПОУ 35460521) з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК Грандес-2020» (код ЄДРПОУ 39194742) та ТОВ «Аквапласт» (код ЄДРПОУ 32974593) за серпень 2014р.» №1142/22.01/35460521 від 08.12.2014р. (далі-акт перевірки).

В результаті проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.п. 188.1.1 п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року суму податку на додану вартість у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «Аквапласт» у розмірі 100 188, 73 грн. та з ТОВ «БК «Грандес-2020» у розмірі 132 330, 36 грн.

Не погодившись із зазначеними висновками, ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» направило відповідачу заперечення на акт перевірки за вих. №1381 від 29.12.2014р.

Криворізька південна ОДПІ, розглянуши зазначені заперечення, направила позивачу лист про результати розгляду заперечень, у якому залишила без змін висновки контролюючого органу в акті перевірки.

На підставі акту перевірки Криворізької південною ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 14.01.2015р., яким збільшено податкові зобов'язання ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» по податку на додану вартість на суму 348 778, 50 грн., в тому чилсі за основним платежем - 232 519, 00 грн. та за штрафними санкціями на суму 116 259, 50 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, підприємство звернулось до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, зазначеними нормами передбачено право платника податків на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, незалежно від початку використання таких основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарській діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Згідно акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» у перевіряємому періоді здійснювалась за межами правового поля, оскільки, на думку контролюючого органу, правочини, укладені між позивачем та контрагентами без наміру створення правових наслідків та спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат (доходів) та податкового кредиту, у зв'язку з чим надані підприємством до перевірки паперові носії за формою первинних документів не можуть вважатись первинними документами для цілей податкового обліку.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

У рішенні від 31.01.2011р у справі №21-47а10 Верховний Суд України також зазначив, що уразі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "Булвес АД" проти Болгарії (заява №3991/03) було встановлено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід мати на увазі, що в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України необхідною умовою для висновку про нікчемність правочину є докази наміру сторін на протизаконний результат. При цьому намір юридичної особи визначається умислом особи, яка підписала відповідний договір.

В Акті не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання укладених правочинів недійсними як боку його учасників, так і з боку третіх осіб. Жодних документальних доказів про неможливість роботи контрагента-постачальника ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» у перевіряємий період до суду не надано.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи викладене - для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів проведеної Криворізькою південною ОДПІ перевірки вбачається, що податковим органом досліджувалось достовірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» та ТОВ «Аквапласт» і ТОВ «БК «Грандес-2020» у серпні 2014 року за договорами від 29.07.2013р. №2550/1 і від 01.08.2014р. №9-с щодо виконання будівельно-мотажних робіт (місце виконання - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

Вищезазначені угоди були укладені позивачем на виконання укладених із ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовник) договорів підряду №2411 від 02.08.2011р., №2550 від 29.07.2013р., №263 від 02.01.2014р., №241 від 02.01.2014р., №1718 від 23.04.2014р.

29.07.2013р. між ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» (Генпідрядник) та ТОВ «Аквапласт» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №2550/1, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується власними силами та засобами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті («Відділення безперервного розливу сталі. Компенсація демонтуємого ПТО станції «Стальна-2». ЕП ст. Східно-Сортувальна) - встановлення сушки піску ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та здати їх Генпідряднику у встановлені терміни.

До зазначеної угоди між позивачем та ТОВ «Аквапласт» укладено також додаткові угоди від 27.11.2013р. №2550/2, від 30.04.2014р. №2550/4, від 25.06.2014р. №2550/4.

На виконання вищезазначеного договору та додаткових угод сторонами були складені такі первинні документи:

-Податкова накладна від 21.08.2014р. №1;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 29.08.2014р.;

-Договірна ціна від 29.08.2014р.;

-Акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту приймання №10;

-Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту приймання №6;

-Податкова накладна від 21.08.2014р. №3;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 21.08.2014р.;

-договірна ціна від 21.08.2014р.;

-Акт №8 приймання виконаних будівельних робіт;

-Відомість ресурсів до Акту приймання №8, Податкова накладна від 29.07.2014р. №2;

-Податкова накладна від 21.08.2014р. №4;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.07.2014р.;

-Договірна ціна від 30.07.2014р.;

-Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту приймання №1;

-Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту приймання №3;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.07.2014р.;

-Договірна ціна від 30.07.2014р.;

-Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту приймання №2;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.07.2014р.;

-Договірна ціна від 30.07.2014р.;

-Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту №4;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.07.2014р.;

-Договірна ціна від 30.07.2014р.;

-Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту №5;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.07.2014р.;

-Договірна ціна від 30.07.2014р.;

-Акт №6 виконаних будівельних робіт за липень 2014р.;

-Відомість ресурсів до Акту №6;

-Акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014р.;

-Відомість ресурсів до акту №9.

Розрахунки між ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» та ТОВ «Аквапласт» проводились у безготівковій формі та підтвердуються платіжними документами від 08.10.2014р. №136 на суму 500 374, 24 грн. та від 05.11.2014р. №1300 на суму 168 743, 26 грн.

Про можливість виконати ТОВ «Аквапласт» договору субпідряду також свідчать наступні документи:

-Ліцензія серії АВ №514852 видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України ТОВ «Аквапласт» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії ліцензії - з 12.04.2010р. по 12.04.2015р.;

-Перелік робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, від 12.04.2010р., наказ №14-Л;

-Дозвіл №471.11.15-45.34.0 на виконання ТОВ «Аквапласт» певних робіт, виданий Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду;

-Дозвіл №234.13.15, виданий ТОВ «Аквапласт» Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду;

-Дозвіл №535.14.15, виданий ТОВ «Аквапласт» Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду;

-Дозвіл №563.13.15, виданий ТОВ «Аквапласт» Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду;

-Дозвіл №358.14.15, виданий ТОВ «Аквапласт» Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду;

-Дозвіл №452.11.15-45.34.0, виданий ТОВ «Аквапласт» Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду;

-Довідка №115 від 17.12.2013р., видана ТОВ «Авкапласт» на проведення зварювальних та інших вогневих робіт на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

-Довідка №122 від 17.12.2014р., видана ТОВ «Авкапласт» на проведення зварювальних та інших вогневих робіт на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

01.08.2014р. між ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» (Підрядник) та ТОВ «БК «Гарндес-2020» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду №9-1, за умовами якого Субпідряник зобов'язується виконати роботи:

-технічне обслуговування аглодоменного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

-обслуговування та утримання у справному стані механічного обладнання системи густого та рідкого змащування ДФ гірничого департаменту ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг»;

-поточний ремонт рухомого складу (тепловозів) УЗТ гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

-поточний ремонт рухомого складу (думкарів) УЗТ гірничого департаменту ПАТ «АреслорМіттал Кривий Ріг»;

-ремонт дробарки КСД №30 ДФ гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На виконання вищезазначеного договору та додаткових угод сторонами були складені такі первинні документи:

-Податкова накладна від 29.08.2014р. №6;

-Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2014р. до Акту №ОУ-0829/05;

-Акт №ОУ-0829/05 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2014;

-Розрахунок №2 Загальновиробничі витрати по видам робіт форма 2 №ОУ-0829/05;

-Податкова накладна від 29.08.2014р. №7;

-Акт №ОУ-0829/06 виконаних робіт по поточному ремонту за серпень 2014р.;

-Податкова накладна від 29.08.2014р. №8;

-Акт №ОУ-0829/07 виконаних робіт по технічному обслуговуванню обладнання за серпень 2014р.

Розрахунки між ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» та ТОВ «БК «Грандес-2020» проводились у безготівковій формі та підтвердуються платіжними документами від 17.09.2014р. №1203 на суму 210 000, 00 грн., від 19.09.2014р. №1210 на суму 43 798, 67 грн., від 07.10.2014р. №1232 на суму 100 000, 00 грн., від 08.10.2014р. №1238 на суму 100 300, 00 грн., від 15.10.2014р. №1250 на суму 200 600, 00 грн., від 21.10.2014р. №1261 на суму 200 000, 00 грн.

Про можливість виконати ТОВ «БК «Грандес-2020» договору субпідряду також свідчать наступні документи:

-Ліцензія серії АЕ №290927, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «БК «ГРАНДЕС-2020» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії ліцензії - з 25.06.2014р. по 25.06.2017р.;

-Перелік робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, від 25.06.2014р., наказ №25-Л.

ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020» на момент виписування податкових накладних та станом на момент звернення до суду були зареєстровані як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.183 Податкового кодексу України, про що свідчить інформація в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи а адміністрації на їх проведення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІУ.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам сш_ -етичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (стаття 9 Закону №996-XIV), як:

-назву документа (форми);

-дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд критично оцінює твердження Криворізької південної ОДПІ, висловені в акті перевірки на сторінці 9 про те, що у наданих ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» до перевірки актах прийому-передачі виконаних робіт не зазначено місця їх складання та відповідальної особи, що склала зазначені акти.

Позивачем та його контрагентами при оформленні результатів господарських операцій при прийманні-передачі виконаних робіт використовувалась примірні форми первинних документів з обліку в будівництві (форма №КБ-2 в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та форма №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»), затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009р. №554.

Копії первинних документів наданих підприємством до перевірки та наявних у матеріалах справи, в тому числі акти прийому-передачі виконани робіт, містять посаду, прізвище та ініціали, підпис особи, яка склала документ (відповідальної особи) та дату його складання.

Надані документи по ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020» дають змогу ідентифікувати та підтверджують господарську операцію та осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, відповідно визнаються як первинні документи, які засвідчують та підтверджують факт здійснення операції, - мають юридичну силу та доказовість, жодних зауважень щодо наявності, легітимності, складення первинних документів в акті перевірки відсутні.

Дані документи в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до Акту перевірки всі податкові накладні на загальну суму ПДВ 232 519,09 грн, які видані ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020» та включені Позивачем до податкового кредиту відповідного періоду 2014 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включені до податкових зобов'язань ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020». Розбіжності між податковими зобов'язаннями ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020» та податковим кредитом ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» відсутні, що підтверджується актом перевірки.

Твердження Криворізької південної ОДПІ про відсутність можливості у контрагентів позивача виконати відповідні роботи, у зв'язку недостатньою кількістю трудових ресурсів, не відповідає дійсності, оскільки і у ТОВ «Аквапласт», і у ТОВ «БК «Грандес-2020» наявні трудові ресурси (стор. 9 Акту перевірки).

На сторінці 9 Акту зазначено, що ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» до перевірки не надано документів щодо проходження через контрольно-пропускні пункти ПАТ «АрселорМіттл Кривий Ріг» працівників ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020»; не підтверджено витрати на проїзд, проживання, відрядження на інше, пов'язане з використанням трудових ресурсів іншого регіону. ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД» не мало можливості надати в ході перевірки первинні документи, які б підтверджували відрядження трудових ресурсів іншого регіону, оскільки відповідні підтверджуючи первинні документи складалися, зберігаються та відображаються в бухгалтерському та податкову обліку суб'єкта господарювання, який відряджав трудові ресурси та не мають відношення до податкового обліку ТОВ «ДОРВОДГАЗБУД».

Документи, які свідчать про проходження через контрольно-пропускні пункти ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» працівників ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020» також зберігаються саме у ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури», якою затверджений Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, при зверненні суб'єкта господарювання до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії, суб'єкт повинен додати до заяви, в тому числі, відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Орган ліцензування на підставі звернення юридичних або фізичних осіб щодо наявності недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії, проводить перевірку таких документів з використанням державних реєстрів відповідно до законодавства.

При відповідності наданих документів та інформації, яка в них міститься, орган ліцензування приймає рішення про їх відповідність ліцензійним умовам та, відповідно, надає ліцензію.

Наявність у контрагентів позивача відповідних ліцензій не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи, а також свідчить про наявність у ТОВ «Аквапласт» та ТОВ «БК «Грандес-2020» у необхідній кількості штату працівників.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної, вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 35 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Так при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, акт перевірки не містить об'єктивного викладення обставин, які є підставою для нарахування грошових зобов'язань, позбавлення права на податковий кредит або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції' України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України.

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРВОДГАЗБУД" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000052201 від 14.01.2015р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРВОДГАЗБУД» (код ЄДРПОУ 35460521) судові витрати у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський