Ухвала суду № 44311475, 19.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

при секретарі: Прохоровій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року заяву ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_3, про перегляд заочного рішення Печерського районного суд м. Києва від 21 серпня 2014 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій вказував на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу постановлено без виклику сторін, витребування пояснень по суті, з'ясування обставин справи та з порушенням прав і інтересів відповідача, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відхилити.

ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, її неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі судді від 19.01.2015 усунуто частково, а саме щодо сплати судового збору, а вимоги ч. 4 ст. 229 ЦПК України щодо надання копії заяви про перегляд заочного рішення відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів відповідачем не виконані.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

В січні 2015 року ОСОБА_2, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою про перегляд заочного рішення Печерського районного суд м. Києва від 21 серпня 2014 року.

Статтею 229 ЦПК України встановлені вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

Згідно ч. 6 ст. 229 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що подана представником відповідача заява про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам ч. 4, 6 ст. 229 ЦПК України.

Ухвалою судді від 19.01.2015, заяву про перегляд судового рішення як таку, що не відповідає вимогам ч. 4, 6 ст. 229 ЦПК України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, заявнику необхідно було надати документ, що підтверджує сплату судового збору на належні реквізити, та копії заяви про перегляд заочного рішення разом з доданими до неї матеріалами.

06 лютого 2015 року на виконання ухвали суду представником ОСОБА_1 надано документ, що підтверджує сплату судового збору на належні реквізити.

Недоліки, зазначені в ухвалі суду щодо надання копії заяви за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів, відповідно до ч. 4 ст. 229 ЦПК України не було усунуту у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 7 ст. 229 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, а також оплатить судовий збір, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, ухвалу суду про повернення заяви про перегляд заочного рішення постановлено з додержанням вимог закону.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вимога суду з підстав, передбачених ч. 4, 6 ст. 229 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки судом постановлено ухвалу у відповідності до вимог ст. 121 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

За змістом апеляційна скарга зводиться до викладення норм процесуального законодавства та доводів щодо незаконності заочного рішення суду першої інстанції.

Доводів щодо незаконності ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувану ухвалу постановлено судом без виклику сторін, витребування пояснень по суті, з'ясування обставин справи що є порушенням прав та інтересів відповідача є необґрунтованими та не заслуговують на увагу колегії суддів.

В порядку ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 757/15782/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5609/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.