Ухвала суду № 44311400, 13.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22-ц/796/5013/2015 Головуючий у І інстанції - КричинаА.В.

Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є

при секретарі - Осмолович В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - Одинадцята київська державна нотаріальна контора м. Києва про встановлення факту, визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - Одинадцята київська державна нотаріальна контора м. Києва про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя.

Зазначала, що 22.04.1994 р. Залізничним районним управлінням юстиції в м. Києві укладено шлюб між ОСОБА_4 та нею. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16.05.2006 року шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано, однак вони продовжували проживати однією сім'єю до 2009 року. За час перебування в шлюбі, 30.08.1994 року, подружжям придбано квартиру АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Товарною біржею «Українська біржа Десятина» 30.08.1994 року за реєстраційним номером 1/4096-4192, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 31.08.1994 року. За період проживання однією сім'єю з 2006 року по 2009 рік ОСОБА_4 придбав на їх спільні кошти: автомобіль марки RENAULT MAGNUM, 2000 року виписку, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер. 18.04.2014 року вона звернулася до державного нотаріуса Одинадцятої київської міської нотаріальної контори Яворської Н.В. щодо видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя, однак їй відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії.

Просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у період з 2006 року по 2009 рік, визнати за нею право власності: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 32,6 кв. м; на 1/2 частину автомобіля марки RENAULT MAGNUM, 2000 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, тип - вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.09.2007 року; на 1/2 частину автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, тип - легковий універсал, реєстраційний номер № НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 07.12.2007 року.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в період часу з 2006 року по 2008 рік. В порядку розподілу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на: Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 32,6 кв. м; Ѕ частину автомобіля марки RENAULT MAGNUM, 2000 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, тип - вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер № НОМЕР_1, на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.09.2007 року; на 1/2 частину автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, тип - легковий універсал, реєстраційний номер № НОМЕР_7, на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 07.12.2007 року.

В апеляційні скарзі відповідачка ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

В суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_1 та її представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Позивачка та її представники й відповідач ОСОБА_3 заперечували проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлявся.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість ухваленого судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, 22 квітня 1994 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено шлюб, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_4.

Згідно з вимогами ст. 22 КпШС України, який діяв на час придбання подружжям спірної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підставі ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першої ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що в період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.1994 р., зареєстрованого Товарною біржею «Українська біржа Десятина» 30.08.1994 року за реєстраційним номером 1/4096-4192, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 31.08.1994 року, подружжям придбано квартиру АДРЕСА_2,яка була оформлена на ОСОБА_4

Оскільки квартира була придбана під час перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, то вона належала їм обом на праві спільної сумісної власності.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину спірного майна,

Згідно з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що спірна квартира була придбана на кошти, які її померлий син заробив до шлюбу з позивачкою, не заслуговують на увагу, оскільки квартира була придбана за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, й будь-яких переконливих доказів не підтвердження того, що померлий ОСОБА_4 мав кошти, зароблені ним до одруження з позивачкою, та придбав за них спірну квартиру, суду не надано.

Крім того, відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, з метою вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка та померлий ОСОБА_4 у період з 2006 року по 2008 рік проживали однією сім'єю без шлюбу за адресою: АДРЕСА_1.

Даний факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, яким суд дав належну оцінку у судовому рішенні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки вказані свідки є родичами позивачки, а тому їх покази є недостовірними, не заслуговують на увагу, оскільки як видно зі справи, дані свідки, крім ОСОБА_8, є знайомими покійного ОСОБА_4, й про факт проживання позивачки однією сім»єю з ОСОБА_4 до 2008 р. їм відомо зі слів останнього, показання свідків узгоджуються між собою та підтверджуються зібраними по справі іншими доказами.

Факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, підтверджується також тим, що вони разом з сином виїздили за кордон в 2007-2008 роках та відвідали Словаччину і Австрію (а.с.16-20), нотаріальною довіреністю від 27.09.2008 року, якою ОСОБА_4 уповноважив позивачку вести його справи як суб'єкта підприємницької діяльності (а.с.15), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO SPORT» від 07.12.2007 року, в якому в особливих відмітках зазначено, що позивачка має право керування вказаним автомобілем ( а.с.12).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 у період з 2006 року по 2008 рік., встановивши даний факт.

Згідно копії свідоцтв на спірні автомобілі, автомобіль марки RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, було зареєстровано на ім»я ОСОБА_4 25.09.2007 року (а.с.11), автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2., зареєстровано на ОСОБА_4 07.12.2007 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що автомобілі були придбані для спільних потреб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у період їх спільного проживання однією сім'єю без шлюбу, а тому вони є їх спільною сумісною власністю.

Враховуючи викладене, суд обґрунтовано визнав за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину автомобіля марки RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, тип - вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.09.2007 року; на 1/2 частину автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, тип - легковий універсал, реєстраційний номер № НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 07.12.2007 року.

Доводів, які б спростовували висновки суду, апеляційна скарга не містить.

Рішення суду відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам матеріального і процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді