Ухвала суду № 44305713, 14.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3534/15

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Кононенко Н.А.

Ступакова О.А.

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 виділені матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2015 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту,

встановила:

19 травня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, який в подальшому збільшила, та в якому просила суд на захист прав неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за нею право власності на 3/4 частин земельної ділянки площею 0,1004 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та стягнути з відповідача на свою користь гроші кошти в сумі 75677,50 грн.

08 липня 2014 pоку ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, який в подальшому уточнив, в якому просив суд визнати за ним право приватної власності на вищевказану земельну ділянку площею 0,1004 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), як особисту приватну власність одного з подружжя та стягнути з відповідачки на свою користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

16 лютого 2015 pоку ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку площею 0,1004 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка на праві власності, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09 жовтня 2006 року належить ОСОБА_4 з тих підстав, що її колишній чоловік ОСОБА_4 може в будь-який час розпорядитися вищевказаним нерухомим майном та відчужити на користь інших осіб, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення її позову, яку вона просила розглянути в день її надходження.

В судовому засіданні:

- позивачка ОСОБА_3 та її представник не з'явились;

- відповідач ОСОБА_4 та його представник заперечували проти задоволення заяви вважаючи її необґрунтованою.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2015 року заяву позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1004 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09 жовтня 2006 року належить ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить вищевказану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши надані матеріали і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Задовольняючи вищевказану заяву суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору, є спірна земельна ділянка площею 0,1004 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка на праві власності, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09 жовтня 2006 року належить ОСОБА_4

Враховуючи, що на сьогоднішній день спір між сторонами не врегульований і позивачка обґрунтовано вважає, що відповідач ОСОБА_4, за яким зареєстроване право власності на вказану ділянку, може в будь-який час розпорядитися вищевказаним нерухомим майном та відчужити його на користь інших осіб, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення, а також враховуючи неприязні стосунки сторін, які склалися на сьогоднішній день з приводу даного спору та місця проживання їхніх дітей, що вбачається з двох позовів сторін один до одного, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення вищевказаної заяви позивачки.

Суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що зазначена вище ухвала судді постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Вимоги, яким повинна відповідати вказана заява зазначені в ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

В матеріалах даної справи є належним чином оформлена заява позивачки про забезпечення позовних вимог (а.с. 150-151).

Задовольняючи вищевказану заяву, районний суд свій висновок мотивував, керуючись при розгляді вказаного питання положеннями ст.ст. 151-153 ЦПК України, а також роз'ясненнями, викладеними в Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Суд, постановляючи вищевказану ухвалу, з урахуванням доказів, наданих позивачкою на підтвердження своїх вимог, пересвідчився в тому, що між сторонами по даній справі дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, суд першої інстанції з'ясував вид позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просила застосувати позивачка, позовним вимогам.

Також, судова колегія зазначає, що накладення арешту на вищевказану земельну ділянку має тимчасовий характер.

Таким чином, на підставі усього вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 305, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 лютого 2015 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту по виділеним матеріалам справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності та стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко

О.А. Ступаков