Рішення № 44302614, 13.05.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11497/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Струтинська Н.Ю.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди. Посилається на те, що 18.04.2006 р. між нею, ОСОБА_2, та Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» в особі Ужгородської філії № 1 був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 71/1. 18.02.2008 р. між нею та КС «Тур'я» був укладений договір про строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Довгостроковий щомісячний плюс» № 134/1. Станом на 18.03.2010 р. заборгованість по зазначеним вище депозитним договорам становила разом 7366.68 грн., в тому числі 1045.79 грн. по депозитному договору № 71/1 та 6320.89 грн. по депозитному договору № 134/1. У зв'язку з значними фінансовими проблемами у КС «Тур'я» та неможливістю з боку останньої виконати свої грошові зобов'язання за депозитними договорами, з боку останньої їй було запропоновано укласти договір про перевід боргу та заміну сторони у зобов'язанні на іншу особу - позичальника КС «Тур'я». 18.03.2010 р. між нею, Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» та ОСОБА_3 був укладений договір про перевід боргу та заміну сторони у зобов'язанні, згідно якого відповідачка зобов'язалася повернути їй заборгованість у сумі 7366.68 грн. протягом 12 місяців. Відсоткова ставка за користування грошовими коштами була визначена у розмірі 24 % річних. Проте, всупереч взятих на себе зобов'язань відповідачка останні не виконала. У зв'язку з наведеними обставинами вона звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про стягнення вказаної суми грошових коштів та процентів за їх використання. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.05.2011 р. стягнуто з відповідачки суму боргу у розмірі 7366.68 грн., 690.81 грн. відсотків за користування грошовими коштами, пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 81.05 грн., моральну шкоду у розмірі 1699 грн., витрати на оплату правової допомоги у розмірі 1000 грн., державне мито у 98.39 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн., а всього 11055.93 грн. Зазначене рішення суду набуло законної сили 20.05.2011 р. На виконання рішення суду нею було отримано виконавчий лист та подано заяву про відкриття виконавчого провадження з його виконання. Станом на 23.07.2014 р. відповідачкою рішення суду від 04.05.2011 р. не виконано, що підтверджується листом РВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 12.08.2014 р. Згідно проведених ним розрахунків, за період з 05.09.2011 р. по 12.08.2014 р., за користування сумою основного боргу по договору про перевід боргу від 18.03.2010 р. у розмірі 7366.68 грн., яка стягнута за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.05.2011 р., відповідачка повинна сплатити відсотки із розрахунку 24 % річних, що становить 5197.45 грн. Крім того, за період з 05.09.2011 р. по 12.08.2014 р., стягнуті з відповідача за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.05.2011 р. сума основного боргу у розмірі 7366.68 грн. та сума процентів у розмірі 690.81 грн. знецінились, у зв'язку з чим з відповідачки підлягає стягненню інфляційне збільшення вказаних сум коштів у розмірі 1030.63 грн.Просить стягнути з ОСОБА_3 на її, ОСОБА_2, користь відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 5197.45 грн., нараховані станом на 12.08.2014 р., та суму інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 1030.63 грн., нараховану станом на 12.08.2014 р.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на викладені в позовній заяві обставини і просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена через оголошення у пресі, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 18.04.2006 р. між ОСОБА_2 та Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я», в особі Ужгородської філії № 1 був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (депозитний договір) № 71/1 (а.с. 4).

18.02.2008 р. між ОСОБА_2 та Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я», в особі Ужгородської філії № 1 було укладений договір про строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Довгостроковий щомісячний плюс» № 134/1 (а.с. 5).

18.03.2010 р., у зв'язку з значними фінансовими труднощами у КС «Тур'я» і неможливістю останньої виконати свої зобов'язання по депозитному договору № 71/1 та депозитному договору № 134/1, між ОСОБА_2 (кредитор), Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я», в особі Ужгородської філії № 1 (попередній боржник) та ОСОБА_3 (новий боржник) був укладений договір про перевід боргу та заміну сторони у зобов'язанні, згідно п. 1 якого кредитор та попередній боржник визначили, що станом на 18.03.2010 р. розмір зобов'язання попереднього боржника перед кредитором по відсотках та тілу депозиту складає 7366.68 грн (а.с. 6).

За умовами договору сторони досягли згоди щодо часткової заміни в зобов'язанні попереднього боржника - новим боржником. Новий боржник зобов'язався повернути кредитору заборгованість у розмірі 7366.68 грн. протягом 12 місяців (до 18 числа кожного місяця): протягом перших шести місяців сума сплати складає - 250 грн щомісячно, протягом наступних шести місяців сплата здійснюється рівними частинами з правом дострокового повернення всієї суми. Відсоткова ставка за користування грошовими коштами була визначена у розмірі 24 % річних.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором про перевід боргу та зміну сторони в зобов'язанні ОСОБА_3 належним чином не виконала.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.05.2011 р., яке набрало законної сили 20.05.2011 р., з відповідачки стягнуто суму боргу у розмірі 7366.68 грн., 690.81 грн. відсотків за користування грошовими коштами, пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 81.05 грн., моральну шкоду у розмірі 1699 грн., витрати на оплату правової допомоги у розмірі 1000 грн., державне мито у 98.39 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн., всього 11055.93 грн. (а.с. 7-9).

З листа РВ ДВС Ужгородського МРУЮ № 40877529 від 12.08.2014 р. вбачається, що в РВ ДВС Ужгородського МРУЮ перебуває виконавче провадження ВП № 30892300 по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2614 виданого 23.06.2011 р. Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 11055.93 грн. За період перебування справи на виконанні у РВ ДВС Ужгородського МРУЮ жодні стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 не проводилися. Станом на 12.08.2014 р. заборгованість по виконавчому документу № 2-2614 виданого 23.06.2011 р. Ужгородським міськрайонним судом становить 11055.93 грн. (а.с. 10).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК, відповідно до яких зобов'язання припиняється: 1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК); належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання; 2) за згодою сторін унаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо); розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК); 3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст. 601 ЦК); 4) за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК); 5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК); 6) поєднанням боржника та кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК); 7) неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 ЦК); 8) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою й у зв'язку із цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК); 9) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (ч. 2 ст. 608 ЦК); 10) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 609 ЦК).

Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.

Ця правова позиція підтверджена практикою Верховного Суду України (постанова від 20.12.2010 у справі № 3-57гс10, від 4.07.2011 у справі № 3-65гс11, від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11).

Відповідно до розрахунків позивачки, за період з 05.09.2011 р. по 12.08.2014 р., заборгованість відповідачки по відсоткам за користування грошовими коштами становить 5197.45 грн. та інфляційне збільшення суми основного боргу та суми відсотків, стягнутих з ОСОБА_3 згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2011 р. - 1030.63 грн. (а.с. 11).

Враховуючи наведене суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь позивачки слід стягнути відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 5197.45 грн., нараховані станом на 12.08.2014 р., та суму інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 1030.63 грн., нараховану станом на 12.08.2014 р.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути на користь позивачки судові витрати у сумі 243.6 грн. сплаченого судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 598, 625 ЦК України суд,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 5197 (п'ять тисяч сто дев'яносто сім) гривень 45 копійок, нараховані станом на 12 серпня 2014 року, суму інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 1030 (одна тисяча тридцять) гривень 63 копійок, нараховану станом на 12 серпня 2014 року та 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.

Рішення можебути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Сарай А.І.