Ухвала суду № 44297312, 12.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/8269/13-ц Номер провадження 22-ц/786/1394/15Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

За участю секретаря: Колодюк О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького міського управління юстиції, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання недійсною реєстраційної картки,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсною реєстраційну картку форми №6 від 20 вересня 2007 року, згідно з якої державний реєстратор Ставинська В.А. внесла у Єдиний державний реєстр юридичних осіб реєстраційний запис №158512000000005897 від 20 вересня 2007 року щодо реєстрації відомостей про юридичну особу - кооператив «Ятрань» м. Кременчука. Позов обґрунтовував тим, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2012 року було встановлено, що засновниками кооператива «Ятрань», окрім позивача, є також ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5 Тоді як, у вищезазначеній реєстраційній картці засновниками кооперативу помилково вказані інші три особи: ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, та на самій картці відсутня основна печатка кооперативу «Ятрань».

З цих підстав, вважає, що внесення державним реєстратором відомостей до ЄДРПОУ на основі реєстраційної картки форми №6 від 20 вересня 2007 року, здійснено без належної перевірки повноти відомостей про засновників кооперативу «Ятрань».

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, вищевказане рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове, яким визнано недійсним реєстраційну картку форми №6 від 20 вересня 2007 року про включення помилкових реєстраційних відомостей про юридичну особу - кооператив «Ятрань» м. Кременчука, згідно якої державний реєстратор Ставинська В.О. внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб помилковий реєстраційний запис №»15851200000005897 від 20 вересня 2007 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 4 березня 2015 року касаційну скаргу Кременчуцького міського управління юстиції задоволено частково, скасовано рішення Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2014 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено позивачем, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Скасовуючи рішення апеляційного суду, колегія суддів касаційної інстанції в ухвалі від 4 березня 2015 року звернула увагу на те, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції визнав недійсною реєстраційну картку, не вказавши підстав, визначених законом, для ухвалення такого рішення, не перевірив висновків суду першої інстанції про те, що реєстраційна картка не може бути визнана недійсною судом, оскільки вона не є правочином, а є документом встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів, не з'ясував, на виконання яких функцій діє державний реєстратор при здійсненні своїх повноважень та який порядок оскарження його дій, не перевірив на захист якого права позивач звернувся до суду з цим позовом та чи не є цей спір спором між засновниками кооперативу, крім того, не з'ясував, чим саме та ким порушені права позивача та який порядок їх захисту визначений чинним законодавством.

Колегія суддів, ураховуючи висновки та міркування суду касаційної інстанції, при розгляді справи виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, що 20 вересня 2007 року до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ була подана реєстраційна картка форми №6, підписана ОСОБА_15, для проведення реєстраційної дії «Включення відомостей про юридичну особу» щодо юридичної особи - кооперативу «Ятрань», на підставі якої державним реєстратором Ставинською В.А. до ЄДРПОУ внесено запис №15851200000005897 від 20 вересня 2007 року.

Позовні вимоги щодо визнання недійсною зазначеної картки форми №6 обґрунтовані тим, що у реєстраційній картці, внесеній до державного реєстру, зазначено засновниками кооперативу «Ятрань» ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, тоді як відповідно до статуту та проколу засновників кооперативу №1 від 20 вересня 1991 року, його засновниками є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу не є рішенням, а є лише волевиявленням певної особи, щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Колегія суддів вважає такі висновки суду вірними з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» чітко визначено, що реєстраційна картка - документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

З огляду на ч. 6 ст. 19 цього ж Закону, державний реєстратор залишає без розгляду документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо: документи подані не за місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, встановленим частинами першою - п'ятою статті 8 цього Закону; документи подані не у повному обсязі; документи подані особою, яка не має відповідних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2007 року державному відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ, окрім реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, подавалось свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи (т. 1 а.с 172).

Частиною 9 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний внести не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження запис про внесення змін.

Дії або бездіяльність державного реєстратора, посадових осіб органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 53 цього ж Закону).

Таким чином, оспорювання з підстав недійсності реєстраційної картки форми №6 не може вважатися належним спосіб захисту цивільного права позивача, оскільки картка є лише документом, на підставі якого державним реєстратором вчиняються реєстраційні дії.

Між тим, державний реєстратор не наділений повноваженнями перевіряти достовірність відомостей реєстраційної картки та залишати з цих підстав документів без розгляду.

Слід зазначити, чинне законодавство не передбачає підстав, з яких реєстраційна картка може визнаватися недійсною у судовому порядку, а положення параграфу 2 глави 16 ЦК України щодо недійсності правочинів не можуть поширювати свою дію на документи, що подаються державному реєстратору на підтвердження волевиявлення юридичної особи (в особі уповноваженої особи).

У свою чергу, ч. 4 ст. 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Щодо можливого порушення прав позивача та чи не є цей спір спором між засновниками кооперативу, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів членів кооперативу «Ятрань», оформленим протоколом №9 від 7 грудня 1998 року ОСОБА_2, було виключено із членів кооперативу.

Дане рішення загальних зборів членів кооперативу «Ятрань» раніше було предметом судового розгляду та рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 7 грудня 2004 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до кооперативу «Ятрань», зокрема, у частині визнання незаконним рішення зборів від 9 від 7 грудня 1998 року,- відмовлено (т. 1 а.с. 144).

Таким чином, рішення про виключення ОСОБА_2 з членів кооперативу, оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу «Ятрань» №9, на момент розгляду цієї справи є чинним.

Пред'явлений ОСОБА_2 позов до державного реєстратора не може бути пов'язаним з вирішенням спору між засновниками кооперативу, оскільки право на участь в управлінні кооперативом ґрунтується на факті членства (ст. ст. 10, 12 Закону України «Про кооперацію», від 10.07.2003 року №1087-IV, чинного на момент подачі реєстраційної картки). З дня прийняття загальними зборами членів кооперативу відповідного рішення, ОСОБА_2 не є членом (засновником) кооперативу «Ятрань» та незазначення його прізвища, ім'я, по батькові у реєстраційній картці, поданій державному реєстратору у 2007 році, у відомостях про засновників кооперативу «Ятрань», є наслідком припинення його членства в кооперативі з 7 грудня 1998 року.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем оскаржувалась державна реєстрація змін юридичної особи та дій державного реєстратора по внесенню даних з оспорюваної реєстраційної картки форми №6, є безпідставним, оскільки внесення записів (змін) до ЄДРПОУ у реєстраційну справу кооперативу «Ятрань» не було предметом судового розгляду, позовних вимог щодо визнання дій (бездіяльність) державного реєстратора чи скасування зробленого до Єдиного державного реєстру запису (ч. 2 ст. 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»), у даній справі не заявлялося.

Апелянт також стверджує, що оспорювана ним реєстраційна картка форми №6 надана державному реєстратору неповноважним представником кооперативу «Ятрань» та підставі довіреності, завіреної невідомою йому канцелярською печаткою кооперативу №1. Проте, зазначені обставини не знаходять свого належного підтвердження у матеріалах справи, довіреність у встановленому законом порядку недійсною не визнавалась.

Твердження апелянта, що ухвалою апеляційного суду встановлено цивільно-правовий характер спору та предмет позовних вимог про визнання недійсним реєстраційної картки, не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 листопада 2013 року, на яку посилається апелянт, лише скасовано ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 вересня 2013 року про відмову у відкритті провадження, та повернуто справу до місцевого суду для повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі, з підстав порушення судом порядку, вставленого для вирішення цього питання (п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України), будь-яких висновків по суті спору (наявності підстав для визнання недійсною реєстраційної картки) колегією суддів апеляційного суду в даній ухвалі не було зроблено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого суду відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: В.А. Чічіль

Судді: С.Ю. Мартєв

Л.М. Хіль

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль