Вирок № 44297271, 22.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1614/2349/12 Номер провадження 11/786/23/15Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О.О. Доповідач ап. інст. Тараненко Ю. П.

Категорія ч. 1 ст. 115 КК України ОТЗ

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Тараненка Ю.П.

суддів Захожая О.І. Харлан Н.М.

при секретарі Погорілій Ю.І. Гнітько А.М.

з участю прокурора Акулової С.М.

засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінальної справи за апеляціями старшого прокурора Кременчуцького району, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 березня 2013 р., -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, українець, неодружений, освіта середня, займається індивідуальною трудовою діяльністю, житель в АДРЕСА_1, згідно ст.89 КК України не судимий,

- засуджений за ст. 115 ч.1 КК України на 8 років позбавлення волі ;

- за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі .

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно на 13 років позбавлення волі .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь :

- ОСОБА_5 6646 гр. майнової та 100 000 гр. моральної шкоди ;

- ОСОБА_6 4181 гр. 16 коп. майнової та 100 000 гр. моральної шкоди ;

- Глобинської центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 4155 гр. 03 коп.

Визнавши винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів. суд у вироку зазначив наступне .

« ОСОБА_2 умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині та спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що заподіяло смерть потерпілого.

Так, ОСОБА_2 19.06.2012 року, близько 23.30 год., знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_7 в будинку АДРЕСА_2, розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і переглядав футбольний матч між збірними України та Англії.

В ході перегляду матчу між ОСОБА_2 з одного боку, і ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - з іншого боку, виникла сварка на грунті раптово виниклих неприязних відносин з-за того, що ОСОБА_2 вболівав за збірну Англії, а не за збірну України з футболу. Після закінчення футбольного матчу сварка переросла в бійку.

В ході зазначеної бійки. ОСОБА_2, схопив зі столу в кімнаті в праву руку кухонний ніж з білим руків'ям, та не ставлячи собі за мету настання смерті, але допускаючи можливість такого наслідку, наніс один удар ножем в грудну клітину ОСОБА_10, внаслідок чого останній помер на місці події.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 бажаючи завдати шкоду здоров'ю, наніс один удар ножем в задню частину тулубу ОСОБА_9 спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_9 вибіг з будинку, де стався злочин і побіг до себе додому, звідки вночі 20.06.2012 року, каретою швидкої медичної допомоги, був госпіталізований до Градизької районної лікарні. 22.06.2012 р. ОСОБА_9 було переведено до Глобинської центральної районної лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_5 від заподіяних тілесних ушкоджень настала його смерть.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва та черевної порожнини з пошкодженням серця, лівосторонній гемоторакс в лівій плевральній порожнині 2000 мл. рідкої крові із згортками, крововиливи по ходу раньового каналу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент спричинення, а в даному випадку привели до смерті ОСОБА_8

Причиною смерті ОСОБА_8 стало одиночне, проникаюче колото-різане поранення грудної клітки та черевної порожнини з пошкодженням серця, яке привело до гострої крововтрати, що підверджується наявністю 2000 мл. крові із згортками в лівій плевральній порожнині, малолокрів'я внутрішніх органів.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення лівого купола діафрагми, поранення селезінки, лівої долі печінки, внутрішньочеревної кровотечі в черевній порожнині 1500 мл. крові, крововиливи по ходу раньового каналу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент їх спричинення, а в даному випадку привели до смерті ОСОБА_9

Причиною смерті ОСОБА_9 стало одиночне колюче-ріжуче поранення лівої плевральної порожнини з пошкодженням лівого купола діафрагми, селезінки, печінки, яке супроводжувалось внутрішньою кровотечею, що підтверджується наявністю І500 мл. крові та згустків в черевній порожнині, малокрів'я внутрішніх органів. »

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку з підстав неправильної кваліфікації дій засудженого та м»якістю призначеного

покарання .

Прокурор стверджує про наявність умислу у ОСОБА_2 на вбивство двох осіб і вважає правильної кваліфікацію дій засудженого за ст. 115 ч.2 п.1) КК України з визначенням останньому покарання за цим законом у вигляді 15 років позбавлення волі .

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції стверджує, що діяв в стані необхідної оборони, захищаючись від нападу потерпілих, які почали його бити .

Вказує про необ»єктивність досудового слідства та судового розгляду справи, вважає докази його вини неспроможними і просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування .

З цих же підстав ставиться питання про скасування вироку і в апеляції захисника засудженого та закриття справи відносно ОСОБА_2 за відсутністю складу злочину .

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка приймала участь в апеляційному розгляді справи про непідтримання доводів апеляції прокурора, пояснення ОСОБА_2 і його захисника на підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав .

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинених злочинах, за які він засуджений, колегія суддів вважає правильним, оскільки він підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами.

Факт спричинення смертельних ножових поранень обом потерпілим не заперечує сам засуджений.

Дана обставина підтверджується даними протоколу огляду місця події про виявлення трупу ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті (а.с.10-37 том 1) ; висновками судово-медичних експертиз про характер, механізм заподіяних загиблим тілесних ушкоджень, їх ступінь тяжкості та причину смерті ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які зазначені у вироку (а. с.80, 86, 108, 112, 116 том 1); речовим доказом - вилученим з місця пригоди ножем зі слідами крові, яка згідно висновку судової експертизи може походити від обох потерпілих (а.с.57-59, 130-135 том 1) ; висновком судової експертизи про можливість утворення ножових поранень на тілі загиблих від дії вилученого ножа (а.с.144-150 том 1); показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про відомі їм обставини вчинених злочинів.

Доводи засудженого, що він діяв в стані необхідної оборони, захищаючись від нападу ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які за його твердженням раптово напали на нього, коли він спав на дивані й почали бити, в результаті чого він ножем відмахувався від них, смертельно поранивши обох, перевірялися районним судом і визнані неспроможними з наведенням у вироку відповідних мотивів з цього приводу .

Висновки суду в цій частині колегія суддів вважає обгрунтованими, а тому аналогічні доводи засудженого і його захисника в поданих апеляціях є безпідставними .

Слід зауважити на ту обставину, що засуджений не вказує мотиви і конкретні причини його раптового побиття потерпілими, уникаючи тим самим від дачі пояснень про дійсні обставини злочинів, а висуває з цього приводу лише свої припущення, які об»єктивно не підтверджені, в той час, як з показань потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_14, яким загиблий ОСОБА_9 при житті розповідав про обставини його поранення вбачається, що під час перегляду телевізійної передачі ОСОБА_2 заважав ОСОБА_8 дивитися телетрасляцію футбольного матчу, внаслідок чого між ними виникла бійка, яку він намагався розборонити, за що його ОСОБА_2 і вдарив ножем, погнавшись за ним, що об»єктивно узгоджується з даними судово-медичного дослідження трупу потерпілого про локалізацію ножового поранення та показаннями в судовому засіданні судово-медичного експерта про взаєморозташування нападника і потерпілого.

Піддавати сумнівам взаємоузгоджені з матеріалами справи свідчення ОСОБА_9 та ОСОБА_14, немає підстав .

Твердження засудженого і захисника в апеляціях про порочність показань цих свідків є необгрунтованим .

Механізм ножового поранення ОСОБА_9, як і потерпілого ОСОБА_8 засуджений пояснити конкретно не зміг, а його показання з цього приводу дані в порядку ст. 194 КПК України (1960) - заподіяння загиблим ударів ножем з положення «полулежачи - полусидячи» на дивані, спростовуються висновком судово-медичної експертизи (а.с.75 том 2) та показаннями в судовому засіданні з цього ж приводу експерта ОСОБА_15 (а.с.55 том 3) про невідповідність свідчень ОСОБА_2 в даному випадку напрямку та механізму нанесення ударів ножем даним, встановленим при судово-медичному дослідженні трупів .

Показання ОСОБА_2 про обставини нападу на нього потерпілих і спричинення їм поранень непереконливі, зокрема про те, що він не розумів який предмет схопив в руки та чим наносив удари, не усвідомлюючи, що це був саме ніж, про що наголошує в своїй апеляції, спростовуються вище наведеними доказами, а тому до уваги прийнятими бути не можуть .

Проявляється в свідченнях засудженого і певна непослідовність та суперечливість .

В первісному власноручному поясненні він вказував, що заснув на дивані сидячи, вказуючи пізніше, що саме лежав-спав там. Вказував, що удари наносив ножем, який побачив на столі, взявши його там, а пізніше - що ніж лежав поряд з ним на кріслі, який він схопив випадково та неусвідомлено . (а.с. 42 том 1, а.с.61- 63, 68-69 том 2, а.с.21 том 4) .

В апеляційному суді ствердив, що його сплячого бив ОСОБА_8, а Завадовський намагався обшукувати кишені його одягу, вказуючи про намір потерпілих заволодіти його майном, про що раніше на досудовому слідстві, в суді та в поданих апеляціях не вказував .

Після спростування судово-медичним експертом в суді його пояснень про обстановку заподіяння тілесних ушкоджень та вказівку експерта про розташування нападника фактично стоячи, позаду або збоку потерпілого і про неможливість нанесення ударів з лежачого положення, в апеляційній скарзі фактично заперечив свої показання дані на слідстві та в суді про своє «лежаче» положення в момент ножового поранення ОСОБА_8 (а.с. 69 том 2, а.с. 30 том 4) .

Такі пояснення засудженого не спростовують встановлені фактичні обставини вчинених злочинів, які суд визнав доведеними, а тому прийняти їх до уваги на підтвердження доводів ОСОБА_2 про вчинення дій відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в стані необхідної оборони неможливо .

Показання свідка ОСОБА_7 в суді про те, що він не бачив обставин поранень потерпілих засуджений вважає неправдивими, посилаючись на показання цього свідка на досудовому слідстві, які за його твердженням свідчать на його користь . (а.с.24, 134-137 том 2)

Допитавши ОСОБА_7 в судовому засіданні, дослідивши його показання на слідстві (а.с.19 том 2) та надавши їм відповідну оцінку в сукупності з іншими доказами, суд прийняв до уваги його показання в судовому засіданні обґрунтовано, оскільки вони не суперечать зібраним доказам та узгоджується з матеріалами справи . Доводи захисту і засудженого в апеляціях про порочність показань свідка ОСОБА_7, які він дав в судовому засіданні, непереконливі .

При цьому слід зауважити, що свідчення ОСОБА_7 в суді ідентичні його показанням даних ним на досудовому слідстві при зводинах віч-на-віч з ОСОБА_2, який показання ОСОБА_7 підтвердив . (а.с.134-137 т. 2)

Оспорюють в апеляціях захисник та засуджений і правильність висновку судово-медичного експерта про кількість виявлених у останнього тілесних ушкоджень, стверджуючи, що ряд інших наявних у нього тілесних пошкоджень залишилися не зафіксованими .

Дане твердження спростовується, як висновком судово-медичного експерта ОСОБА_15 (а.с.40 том 2), так і поясненнями останнього з цього приводу в судовому засіданні (а.с.56 том 3), а тому прийнятим до уваги бути не може .

Сам факт наявності на тілі засудженого тілесних ушкоджень, які за його твердженням йому заподіяли потерпілі, впливати на доведеність його вини не може, оскільки по справі встановлено, що на грунті сварки засудженого з потерпілими вчиненню злочинів передувала бійка з його участю .

Вказуючи на недоліки досудового слідства, засуджений стверджує про порушення обстановки на місці злочину, зокрема неправильне фіксування розташування трупу загиблого ОСОБА_8 на місці пригоди. Дана обставина наявні докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненому ніяким чином не опорочує .

Безпідставним є і твердження засудженого та його захисника в апеляціях про необґрунтованість висновків судових експертиз щодо механізму заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, причину смерті ОСОБА_9, взаємозв»язок тілесних ушкоджень з наслідками, що настали .

Судово-медичні експертизи по справі проведені штатними експертами державної експертної установи. Висновки експертів викладені у відповідності до вимог ст.200 КПК України, взаємоузгоджені з матеріалами справи, а тому будь-яких сумнівів в своїй необ»єктивності не викликають .

Факт тимчасового відлучення з лікарні ОСОБА_9, про що вказує засуджений та його захист в апеляціях, на висновки експертів щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, їх характеру, механізму утворення, ступені тяжкості та причину його смерті впливати не може .

Факт алкогольного сп»яніння ОСОБА_2 на час вчинення злочинів підтверджується даними медичного висновку від 20.06.2012 р. (а.с.41 т. 1)

Вживання спиртних напоїв у вечірній час 19.06. 2012 р. не заперечую сам засуджений, а тому його доводи в апеляції, пов»язані із спростуванням даної обставини безпідставні .

Всебічно дослідивши обставини скоєних правопорушень і зібрані у справі докази та надавши їм відповідну оцінку, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинених злочинах обґрунтовано .

Дії засудженого ОСОБА_2 по факту протиправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 за ст.115 ч.1 КК України кваліфіковані правильно .

Правильною колегія суддів вважає і кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України в частині навмисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_9, що спричинило смерть потерпілого, враховуючи характер ножового поранення, його локалізацію, госпіталізацію потерпілого після поранення до медичного закладу та настання його смерті на шостий день після отримання ножового поранення .

Доводи апеляції прокурора про неправильність кваліфікації дій засудженого непереконливі, а наявність єдиного умислу у засудженого на позбавлення життя двох осіб не підтверджений матеріалами справи та наявними доказами, у зв»язку з чим підстав для кваліфікації дій засудженого за ст. 115 ч.2 п.1) ККК України, про що йдеться в апеляції прокурора, не вбачається .

Разом з тим, доводи апеляції прокурора про м»якість призначеного винному покарання не позбавлені підставі, а тому заслуговують на увагу, враховуючи наступне .

Визначивши ОСОБА_2 покарання за окремі злочини близьким до мінімального, встановленого санкціями законів, за яким він засуджений, прийняте в цій частині рішення суд у вироку не мотивував .

При вирішенні питання про покарання суд належним чином не врахував ступінь тяжкість вчинених злочинів за обтяжуючої покарання обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння, особу винного, зокрема його негативно характеризуючі дані по місцю проживання, вчинення навмисного тяжкого та особливо тяжкого злочинів одночасно відносно двох осіб та відсутність обставин, що пом»якшують покарання, в той час як врахування цих обставин потребувало визначення засудженому більш суворого покарання .

За таких умов, призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого. Дана обставина згідно вимог ст. 367 КПК України (1960р.) віднесена до підстави для скасування вироку .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду з підстав, передбачених ст.372 КПК України (1960 р.), в частині призначення ОСОБА_2 покарання підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового вироку, за яким за вчинені злочини засуджений підлягає більш суворому покаранню .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324, 366, 378 КПК України (1960 р.) колегія суддів апеляційного суду, -

З А С У Д И Л А :

апеляційну скаргу старшого прокурора Кременчуцького району задовольнити частково .

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення .

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 березня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_2 в частині призначення йому покарання скасувати, постановивши в цій частині новий вирок .

Призначити ОСОБА_2 покарання :

- за ст. 115 ч.1 КК України у вигляді дванадцяти років позбавлення волі ;

- за ст. 121 ч. 2 КК України у вигляді дев»яти років позбавлення волі .

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирнадцяти років шести місяців позбавлення волі .

Строк відбуття покарання рахувати з 20 червня 2012 р.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом одного місяця з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення .

С У Д Д І :

Тараненко Ю.П. Захожай О.І. Харлан Н.М.

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом

Суддя: Тараненко Ю.П.