Ухвала суду № 44297267, 13.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1653/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1180/15Головуючий у 1-й інстанції Литвин М. М. Доповідач ап. інст. Корнієнко В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Винниченка Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року закрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З даною ухвалою не погодився позивач ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду по суті до суду першої інстанції.

Апелянт вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, вказуючи на невідповідність висновків суду про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки місцевий суд дійшов невірного висновку щодо тотожності позовних заяв.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підстави позову ПАТ КБ «ПриватБанк» вмотивовував тим, що 19 лютого 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № PLXRRX11800096. Оскільки відповідач належним чином не виконує зобов'язання за цим договором, утворилася заборгованість в сумі 18002 грн. 44 коп.

Також з матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 21 грудня 2011 року Октябрським районним судом м. Полтави було розглянуто цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № PLXRRX11800096 від 19 лютого 2007 року.

Вказаним рішенням суду від 21 грудня 2011 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та стягнуто із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № PLXRRX11800096. Рішення набрало законної сили.

З урахуванням викладеного. Дійшовши висновку про те, що вищевказане рішення суду, яке набрало законної сили, ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором без урахування суми, яка стягнута за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2011 року, та за інший період часу, який не був предметом розгляду в суді при ухваленні вищевказаного рішення.

Окрім того, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2011 року не вирішувалося питання про розірвання кредитного договору між сторонами.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства, що виникають з приводу кредитних правовідносин» вказано, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Проте, місцевий суд не надав належну оцінку вказаним обставинам та дійшов необґрунтованого та передчасного висновку з приводу наявності підстав для закриття провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що прийняте місцевим судом рішення є передчасним і не відповідає нормам процесуального закону, а також перешкоджає подальшому провадженню у справі, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Матеріали цивільної справи слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п. 4 ч. 2 ст.307, 313, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року - скасувати.

Матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : __В.І. Корнієнко

Судді: __Г.Л. Карпушин __Ю.М. Винниченко