Рішення № 44296806, 13.05.2015, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/352/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_2, як позичальник, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителі, не виконують свої зобов'язання в частині повернення коштів за договором кредиту, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 229 929 грн. 69 коп. та судових витрат.

30.04.2015 року представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки 14.04.2015 року між позивачем та відповідачами були укладені додаткові угоди, згідно яких борг по тілу кредиту та нарахованих відсотках по ньому рефінансовано, однак заборгованість по нарахованій пені станом на 29.04.2015 року складає 1530,22 доларів США, що в перерахунку на валюту України становить 33 260 грн. 42 коп., тому просив стягти солідарно з відповідачів вказану суму заборгованість та повністю сплачений по подачі первісного позову судовий збір в сумі 2299 грн. 30 коп. Судовий розгляд справи просив провести у його відсутність.

Відповідачі в судове зсідання не з'явились, суду подали письмові заперечення проти заявлених позовних вимог і на підставі п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України просили застосувати спеціальну позовну давність щодо стягнення з них пені. Судовий розгляд справи просили провести без іхньої участі.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений бех участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

27 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0007/82/81261 /далі - Кредитний договір/, згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 15 000 доларів США, зобов'язалась сплачувати проценти за кредитом та здійснювати повернення кредитних коштів згідно встановленого графіка.

На виконання позивачем ОСОБА_2 кредитних зобов'язань 27 квітня 2007 року позивач уклав з відповідачами ОСОБА_3, прізвище якої в даний час, згідно адресної довідки Диканського РС УДМС України в Полтавській області, - ОСОБА_3, та ОСОБА_4 Договори поруки № 014/0007/82/81261/1 та № 014/0007/82/81261/2, згідно яких останні прийняли на себе зобов'язання по поверненню кредиту у разі порушення відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед позивачем в частині його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 553, та ч. 1 , ч. 2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак відповідачі свого обов'язку в частині повернення коштів за Кредитним договором належним чином не виконували і станом на 10 березня 2015 року виникла загальна заборгованість в сумі 10 578,43 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом національного банку України складає 229 929 грн. 69 коп., в тому числі 1530,22 доларів США пені, що в гривневому еквіваленті становить 33 260 грн. 42 коп.

14 квітня 2015 року сторонами були укладені додаткові угоди про зміну умов кредитування. Вони були укладенні з метою зменшення фінансового навантаження на відповідачів і основний борг по тілу кредиту та борг за відсотками було рефінансовано, однак борг по нарахованій пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів залишився непогашеним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Ст. 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (сплатити кошти), а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Згідно ст.ст. 533 та 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті. сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторонами при укладенні кредитного договору було узгоджено та встановлено, що за порушення строків повернення суми кредиту процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки згідно п. 10.1 Кредитного договору.

Оскільки пеня, що була нарахована позивачем за несвоєчасне виконання відповідачами основного грошового зобов'язання за Кредитним договором, залишається не сплаченою, вона підлягає стягенню з відповідачів у судовому порядку.

Відповідачі суду подали клопотання про застосування строку позовної давності до заборгованості за пенею.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування строку спеціальної скороченої позовної давності в частині стягнення з відповідачів заборгованості по пені.

Оскільки позов поданий до суду 01 квітня 2015 року, що вбачається із штемпеля на поштовому конверті, строк позовної давності слід обчислювати з 01 квітня 2014 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором заборгованість за несплаченою пенею з 01 квітня 2014 року по 01 квітня 2015 року становить 694,38 доларів США.

З довідки територіального відокремленого безбалансового відділення № 10016/045 філії Полтавського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України вбачається, що курс Національного Банку України до долара США станом на 13 травня 2015 року, тобто на день винесення рішення судом, становить 2063,7560 грн. за 100 доларів США, тому сума боргу визначається відповідно до ст. 533 ЦК України, виходячи з вказаного курсу, і складає 14 330 грн. 31 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягненя з відповідачів на користь позивача суми судового збору, що прямо пропорційна розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 509, 524, 533, 549, 551, 553, 554 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 79, 80, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Змінені позовні вимоги задоволити частково.

Стягти з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДРПОУ 14305909, заборгованість по пені за кредитним договором № 014/0007/82/81261 від 27 квітня 2007 року в сумі 14 330 /чотирнадцять тисяч триста тридцять/ грн. 31 коп.

Стягти з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДРПОУ 14305909, судовий збір в сумі 47 /сорок сім/ грн. 90 коп.

Стягти з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДРПОУ 14305909, судовий збір в сумі 47 /сорок сім/ грн. 90 коп.

Стягти з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДРПОУ 14305909, судовий збір в сумі 47 /сорок сім/ грн. 90 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: