Рішення № 44295974, 18.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/12964/14-ц Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів : Жигановської О.С., Зарицької Г.В.

при секретарі

судового засідання : Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договором грошових внесків залучених до банку та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог від 16.12.2014 р., зазначив, що 10.04.2008р. між сторонами було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ «КБ «Надра», оформленого в рамках Пакету послуг «ПП Базовий +» №936146 з відкриттям поточного (карткового) рахунку НОМЕР_1, просив стягнути з відповідача на свою користь проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2234,87 євро, 3% річних від простроченої суми заборгованості за весь час прострочення в розмірі 709,76 євро та завдану моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

Посилаючись на те, що позивач неодноразово подавав заяви про закриття банківського рахунку, починаючи з 11.02.2009р., а кошти в повному обсязі були видані лише 10 серпня 2012 року, просив стягнути з ПАТ КБ «Надра» на свою користь суму процентів, які не були нараховані, за період з 12 лютого 2009 року до 13 серпня 2011 року у розмірі 2234,87 євро, 3% річних від простроченої суми заборгованості за весь час прострочення в розмірі 709,76 євро та завдану моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, вказуючи на незаконність та необґрунтованість рішення через недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2008 р. між ОСОБА_2 та Центральним відділенням філії ВАТ «КБ «Надра» Житомирське РУ, правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, оформленого в рамках пакету послуг «ПП Базовий +» №936146, на підставі якого було здійснено відкриття поточного карткового рахунку НОМЕР_1 у євро.

Відповідно до п. 6.1. Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «Надра» при укладенні цього Договору та відповідно до обраного клієнтом типу Пакету послуг Банк здійснює відкриття Рахунку/Карткового рахунку/ Рахунку кредитної картки з видачею Платіжної картки до нього, Накопичувального та Депозитного рахунків, у валютах, передбачених умовами відповідного Пакету послуг та відповідно до Анкети-заяви Клієнта.

Згідно п.7.2. Договору Рахунок відкривається Банком на підставі Анкети-заяви клієнта та Заяви на відкриття поточного рахунку. На підтвердження досягнення згоди по всім умовам Договору та відкриття рахунку, Клієнту на підпис надається Виписка-повідомлення.

На підставі Анкети-заяви ОСОБА_2 від 10.04.2008р. здійснено відкриття Поточного (карткового) рахунку НОМЕР_1 у євро, про що свідчить Виписка-повідомлення до Договору про комплексне обслуговування ВАТ КБ «Надра» (а.с.63).

Відповідно до п. 7.6 при розрахунку відсотків на грошові кошти, що зберігаються на Рахунку приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів на залишок коштів на Рахунку, виходячи з фактичної кількості днів перебування коштів на зберіганні у Банку у місці та році. Відсотки нараховуються згідно Тарифів Банку. Банк сплачує відсотки один раз на місяць в останній робочий день місяця шляхом зарахування нарахованої суми відсотків на Рахунок Клієнта.

Сторони домовились про те, що закриття рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку та за умови відсутності невиконаних зобов'язань перед Банком. За наявності коштів на Рахунку Банку здійснює завершальні операції за Рахунком.

Відповідно до заяви від 11 лютого 2009 позивач звернувся до Банку з заявою про закриття поточного рахунку у євро за НОМЕР_1 та просив отримати гроші з цього рахунку готівкою у євро.

З аналогічними заявами позивач звертався до банку двічі - 28.02.2011 р. та 10.08.2012р., однак кошти в повному обсязі отримав лише 13.08.2012 року.

Згідно Поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку з 01.01.2009р. по 17.02.2010 р. залишок коштів на кінець періоду 17.02.2010 р. становить - 9574,80 євро (а.с.19).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушене право він дізнався 11.02.2009 р., а з позовними вимогами звернувся лише 13.08.2014р. В частині відшкодування моральної шкоди, судом було відмовлено, оскільки дана вимога є похідної від основної вимоги у задоволенні якої судом було відмовлено.

Проте з такими висновками погодитися не можна за таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч.2 ст. 1070 ЦК України проценти, передбачені частиною першою цієї статті сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Відповідно до тарифів, які діяли в ПАТ «КБ «Надра» в період з 16.04.2009 р. відсоткова ставка по поточному рахунку становила 0,10%.

Як вбачається з Поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку НОМЕР_1, ПАТ «КБ «Надра» у період з 12 лютого 2009 року до 13 серпня 2011 року нарахувало та фактично сплатило проценти на залишок коштів, які знаходились на поточному рахунку позивача, відповідно умов укладеного Договору та діючих тарифів. Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині не встановлення Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «Надра» процентів за користування чужими грошовими коштами є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення процентів за обліковою ставкою НБУ, відповідно до вимог ст.ст. 536, 1061 ЦК України, в розмірі 2234,87 євро є незаконною та задоволенню не підлягає, оскільки нарахування процентів на кошти, які знаходились на поточному рахунку позивача відбувалось на підставі укладеного Договору та діючих тарифів банку.

Разом з тим, суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди через те, що дана вимога є похідної від основної вимоги у задоволенні якої судом було відмовлено.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання відшкодування моральної шкоди допускається, якщо такі наслідки передбачені законом або договором.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються главою 72 «Банківський рахунок» Цивільного Кодексу України, норми якого не передбачають відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди. Аналогічне положення відсутнє і в договорі укладеного між сторонами.

З урахуванням викладеного, вимоги про відшкодування моральної шкоди за порушення зобов'язання задоволенню не підлягають, оскільки ні договором банківського рахунку, ні законом таке відшкодування не передбачено.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 2234,87 євро та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. підлягає скасуванню з ухвалення нового - про відмову в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно з п.20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, яка затверджена Постановою НБУ від 12.11.2003р. № 492, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач 11.02.2009 року, 28.02.2011 року та 10.08.2012 року звернувся до банку із заявами про закриття поточного рахунку та отримання грошів з цього рахунку готівкою у євро, чим засвідчив свої наміри припинити дію договору.

У зв'язку з чим, банк зобов'язаний був закрити поточний рахунок та видати грошові кошти після подання позивачем заяв про закриття Банківського рахунку. Проте банк закрив рахунок та повернув кошти позивачу лише 10.08.2012 року, чим порушив свої грошові зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, беручи до уваги правову природу трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК, як особливої міри відповідальності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх стягнення з відповідача виключно в національній валюті Україні - гривні.

Таким чином, розмір трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за весь час прострочення за період з 12.02.2009р. по 13.08.2011р. складає 16644 грн. 04 коп. виходячи із наступного розрахунку : 9500 євро (сума заборгованості, відповідно до вимог позивача) х 23 грн. 45 коп. (офіційний курс гривні до євро станом на 18.05.2015р.) = 222 775 грн.; (222 775 грн. х 3%) : 365 (кількість днів у році) х 909 днів (кількість днів прострочення) = 16644 грн. 04 коп.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Зі змісту листа ПАТ «КБ «Надра» від 16.05.2011р. № 22-7-10306, який був надісланий ОСОБА_2 вбачається, що банк визнає наявність заборгованості, пропонує розглянути можливість розміщення/переоформлення коштів на вигідних умовах та гарантує виконати свої зобов'язання в повному обсязі після закінчення в банку тимчасової адміністрації. Тобто банк визнав подію з настанням якої він виконає свої зобов'язання.

Постановою правління Національного банку України № 280 від 12.08.2011 р. з 13.08.2011р. припинена тимчасова адміністрація і повноваження тимчасового адміністратора.

Крім того, часткове повернення банком коштів 30.08.2011р., 31.08.2011р. та 01.09.2011р., що підтверджується поточним звітом за операціями по поточному рахунку, також свідчить про визнання відповідачем свого боргу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов у даній справі подано у межах строку позовної давності з огляду на те, що її перебіг переривався 16.05.2011р. у зв'язку з надісланням ПАТ «КБ «Надра» позивачу листа, в якому визнавав наявність боргу та гарантував виконання зобов'язань після припинення тимчасової адміністрації, а також переривався 30.08.2011р., 31.08.2011р. та 01.09.2011р. у зв'язку з частковим поверненням коштів.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права, рішення суду про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання через пропуск строку позовної давності підлягає скасуванню та ухваленню нового - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «КБ «Надра» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2015 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на користь ОСОБА_2 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.02.2009р. по 13.08.2011р. в розмірі 16644 грн. 04 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про стягнення процентів за користування грошовими коштами, відповідно до ст. 536 ЦК України та відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: